- •Роль видавничої справи в суспільно-політичному житті.
- •2. Перспективи автоматизації редакційно-видавничих процесів (арвп)
- •3. Редактор. Його роль у сучасній книговидавничій справі.
- •Коректор, його місце у видавничому процесі.
- •Система автоматизованого синтаксичного аналізу науково-технічних текстів.
- •Проблеми автоматизованого аналізу тексту.
- •Основні тенденції в діяльності змі.
- •Основні риси текстів художньої літератури.
- •9. Визначення морфологічної інформації слів з метою автоматичного редагування тексту.
- •10 Інформаційні жанри газетних матеріалів.
- •Напруженість тексту.
- •12. Редактор періодичних видань.
- •13 Демократизація редакційно-видавничої діяльності і підвищення ролі редактора.
- •14 Видавнича діяльність в умовах ринку.
- •15 Форми композиційного групування матеріалу на сторінці газети.
- •16 Комп’ютерна вертка
- •Роль редактора у книговидавничому процесі.
- •18. Робота редактора над інформаційнопошуковим апаратом, списками літ-ри та виносками у різних видах літ-ри.
- •19. Депонування рукописів.
- •20. Основні напрямки міжнародного співробітництва в галузі книговидавничої справи.
- •Автоматизоване коригування.
- •22. Комплектність рукопису
- •25. Виклад. Способи викладу.
- •26. Коректурні знаки: головні групи та їх призначення.
- •27. Поняття про літературне редагування.
- •28. Поняття про редакційно-видавничий процес. Етапи рвп.
- •Редакційно-видавничий процес на сучасному етапі. Роль комп’ютерних технологій у роботі видавництва.
- •31 РізнОвиди видань суспільно-політичної літератури. Організація їх випуску.
- •33. РізнОвиди видань наукової літератури. Організація її випуску.
- •Довідкова література, організація її випуску.
- •35. Стандартизація термінології та скорочень у різних галузях науки, техніки та економіки.
- •Наукові видання журнального типу, перспективи їх розвитку.
- •Особливості редагування дитячої літератури.
- •Використання стандартів у редакційно-видавничій діяльності.
- •РізнОвиди видань навчальної літератури, і організація їх випуску.
- •Роль редактор у формуванні інформаційних потоків.
- •Редагування як діяльність і як творчий процес.
- •Художня література, організація її випуску.
- •Видання галузевої літератури. Організація її випуску.
- •47. Синтаксична синонімія
- •48. Участь редактора в художньо-технічному оформленні та ілюстрування видань.
- •49. Послідовність роботи редактора під час підготовки видавничого оригіналу
- •50. Стандартизація оформлення коментарів.
- •Редагування виробничих ви-дань.
- •52. Особливості редагування видань художньої літ-ри
- •53. Типи видань
- •11 Види видань за структурою
- •12 Види неперіодичних видань за інформаційними ознаками
- •Види періодичних і продовжуваних видань
- •Редактор перекладних видань.
- •56. Планування у видавництві. Поняття про редакційний портфель
- •57. Новітні інформаційні засоби масової інформації.
- •58. Особливості редагування монографічних видань.
- •59. Редагування серійних видань.
- •60. Журналістика й редагування.
- •61. Видатні пам’ятки вітчизняного книговидання.
- •Особливості редагування перевидань.
- •63. Вичитка оригіналу (зміст, завдання, методика)
- •Робота редактора над символами і формулами.
- •65. Основні вимоги до перекладу фразеологізмів.
- •66. Витоки видавничої справи.
- •Стандартизація скорочення слів і словосполучень в українській мові в бібліографічному описі.
- •69. Критерії та аспекти оцінки фактичного матеріалу. Причини фактичних помилок і способи їх усунення.
- •Робота редактора над власними назвами та іменами.
- •71. Логічна структура тексту і редактор (логічні зв’язки, послідовність викладу).
- •Робота редактора над цитуваннями.
- •Стандартизація оформлення вихідних відомостей.
- •74. Особливості підготовки і редагування покажчиків.
- •Робота редактора з автором, науковим і спеціальним редакторами під час підготовки видань до друку.
- •76. Загальні правила складання бібліографічного опису документа
- •Поняття інформативності тексту. Рівні інформації.
- •Робота редактора над науковою термінологією в різних видах літератури.
- •Стилістичне опрацювання редактором тексту у різних видах видань.
- •Редакційний висновок: призначення, завдання, методика підготовки і стру-ктура.
- •Перевірка редактором фактичного матеріалу в різних видах літ-ри
- •82. Різновиди редакторських виправлень.
- •83. Видавнича діяльність Києво – Печерської лаври.
- •Робота редактора над ілюстраціями у різних видах літ-ри.
- •85. Редагування навчально-методичних видань.
- •86. Літературний запис.
- •Редагування громадсько-політичної літератури.
- •88. Підготовка та редагування збірників наукових праць
- •89. Робота редактора над числами і числовими виразами у різних видах літ-ри.
- •2.9.1 Общие правила
- •90. Робота редактора над композицією і рубрикацією в різних видах літератури.
13 Демократизація редакційно-видавничої діяльності і підвищення ролі редактора.
Редактор перетворюється з коректора і цензора на організатора книги. Починаючи від участі у творчому задумі і закінчуючи пропагандою і реалізацією.
Процес демократизації почався з 1985р (від планової до ринкової економіки) і відкрив шлях для вільного розвитку вид. справи. Вид-ва почали самостійно складати тем плани, виникають монополії, координується тема (одного автора друкує одна країна), можливість звернутися до забороненої тематики (репре-сованих авторів), відміна цензури і контролю збоку держави. Все стає приватизованим. Держава більше не забезпечує папером. Конкуренція. Криза через систему оподаткування, відсутність держ-замовлень, коштів. У кожного свої інтереси.
14 Видавнича діяльність в умовах ринку.
Ринок – це організоване економічне місце обміну, на якому зустрічаються пропозиція і попит. Видавництво виходить на ринок із тією самою метою, що й усі інші підприємства; воно прагне здобути зиск. Одначе продукція видивництва – книжки – конкурує на ринку з багатьм аналогічними видавництвами, з-поміж яких покупець має змогу вибирати. Книжковий ринок відрізняється від інших галузей індустрії споживчих товарів тим, що він має ще й далекосяжнішу мету. Зміст книжок, ідеї, філософські концепції, що їх прагне поширювати своєю програмою видавництво, безперечнно – у відповідності з етикою книжкової торгівлі – важать не менше, ніж економічні цілі. Вони можуть бути здійснені, коли видавці оптимальним чином аналізуватимуть ринкові процеси й діятимуть та реагуватимуть на них відповідно. Літератор може досягти успіху на ринку тільки коштом значних зусиль у маркетингу.
Шанси книжки на успіх зростають тоді, коли ціна, рекламні заходи, самий виріб специфічним чином припасовані до потреб, цілей, вимог, сподівань, звичок споживачів. Через це на практиці споживачів ділять на 3 групи:
“широка публіка”
“специфічні контингенти”
клієнтура вузькоспеціалі-зованих видавництв.
15 Форми композиційного групування матеріалу на сторінці газети.
Елементи композиції: заголовки, підзаголовки, назви рубрик, ілюстрації, матеріали,”повітря”, девізи, колонтитули, підписи, вихідні відомості, колонки, вірзи, підвали, горища.
В результате организации материалов номера путем их объединения возникают различные формы их подачи на газетных страницах. Редакционная практика знает множество таких форм. В зависимости от основы формирования их можно разделить на несколько групп. Первым таким основанием являются масштаб и размер объединения материалов. Они дают количественную характеристику формам их подачи. Наименьшим масштабом объединения обладает подборка. В подборку входят минимум две публикации. На одной полосе могут находиться несколько подборок различного масштаба и размера. Разделы и рубрики номера компонуются чаще всего в форме подборок.
Если масштаб и размер подборки в газете оказываются недостаточными для достижения цели, стоящей перед редакцией, их увеличивают до целой полосы. Дальнейшее увеличение размера объединения приводит к возникновению разворота – соединению воедино двух внутренних смежных полос. Второе основание объединения материалов и образования форм их подачи предполагает их качественную характеристику. Чаще всего таким основанием оказывается общая тема (или тематическое направление) - рубрики. Нередко общим признаком, на основании которого происходит объединение материалов, становится время, к которому относятся описываемые события. «Новости», «Пульс недели», «В последний час» или цель (новый год, саммит большой 8 и т.д.). Объединение материалов в газете очень часто производят на региональной основе. В качестве основы объединения материалов иногда выступает источник информации. Нередко в газетах можно встретить подборки, материалы которых объединяются по жанру публикаций – заметок или, реже, репортажей, небольших интервью.