12. Дати порівняльну характеристику асеан і нафта

Асоціація держав Південно-Східної Азії (англ. Association of Southeast Asian Nations, ASEAN, АСЕАН) — це геополітична та економічна міжнародна організація, до якої входять 10 краïн, розташованих в Південно-Східній Азіï. Організація була створена 8 серпня 1967 року Філіпінами, Малайзією, Індонезією, Сінгапуром та Тайландом, які прийняли Бангкокську декларацію. Пізніше до них приєднались Бруней, Камбоджа, Лаос, М’янма і В’єтнам. Проте сам союз був закріплено на папері у вигляді Договору про друбжу та співробітництвов АСЕАН в Південно-Східній Азіï лише в 1976 році на Балі. Ціль створення даної асоціації – сприяння соціальному й економічному розвитку країн-членів асоціації, співробітництво в промисловості й сільському господарстві, проведення науково-дослідних робіт.

В 1976 р. на першій нараді керівників країн-членів АСЕАН були прийняті Договір про дружбу й співробітництво в Південно-Східній Азії й Декларація АСЕАН – основні документи, якими керується асоціація у своїй діяльності. Декларація АСЕАН проголошує, що країни, що входять в асоціацію, будуть займати загальну позицію по найважливіших питаннях і проблемам регіональних і світових економічних відносин.Були створені відповідні керівні й виконавчі органи, спеціалізовані установи. Найвищим органом АСЕАН є саміт лідерів (глав держав та урядів) краïн-учасниць, який проводиться щорічно починаючи з 2000 року. Саміт триває 3 дні і супроводжується зустрічами з партнерами по регіону. Населення краïн АСЕАН перевищує 500 млн. чоловік, загальна площа краïн ставновить 4,5 млн. км2, а валовий внутрішній продукт – більше 737 млрд. доларів США.Специфіка діяльності АСЕАН визначається тим, що її учасниці фактично є одночасно членами інших регіональних об’єднань, а також наявністю двосторонніх договірних зобов’язань між АСЕАН і США. Також слід зазначити, що АСЕАН являє собою на даний час найефективнішу структуру в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.Цілі і завдання організації:Спільно сприяти економічному зростанню, соціальному прогресу і культурному розвитку країн Азії на основі принципів рівноправ'я і співпраці.Сприяти миру і стабільності в даному регіоні, керуючись принципами справедливості, а також нормами міжнародного права і статутом ООН.Сприяти співпраці і здійснювати взаємну підтримку в економічній, соціальній, культурній і науково-технічній областях.Здійснювати взаємну підтримку в сферах професійної, технічної і адміністративної освіти.Вести ефективну співпрацю в промисловій, торгівельній сферах, а також в області інфраструктури і підвищення життєвого рівня населення.Сприяти науковим дослідженням по проблемах Південно-східної АзіїЗберігати тісні зв'язки і вести взаємовигідну співпрацю з міжнародними і регіональними організаціями, цілі яких співпадають з функціями АСЕАН, слід прагнути до тіснішої співпраці.Самим розвинутим інтеграційним угрупуванням на американському континенті є Північноамериканська зона вільної торгівлі, утворена в січні 1994 року США, Канадою і Мексикою. НАФТА є в даний час найбільшою в світі регіональною зоною вільної торгівлі, з населенням в 406 млн. чол. і сукупним валовим продуктом у розмірі 10,3 трильйона доларів. Угода про Північноамериканську зону вільної торгівлі містить комплекс домовленостей, що розповсюджуються крім торгівлі на сферу послуг і інвестицій, і вперше об'єднує промислово розвинуті держави і країну, що розвивається. Створення зони вільно торгівлі в північноамериканському регіоні було обумовлено рядом чинників: по-перше, географічною близькістю країн-учасниць і елементами взаємодоповнювання структур національних економік; по-друге, тісними торговими зв'язками між ними і виробничою кооперацією, що розширяється; по-третє, мережею підконтрольних підприємств американських ТНК в Канаді та Мексиці і Канадських ТНК в США і, нарешті, посиленням позицій ЄС, Японії і нових індустріальних країн на світовому ринку.

Мета

1. Усунення митних обмежень у взаємній торгівлі

2. Досягнення високого рівня інтеграції ринків , товарів, послуг, капіталів, технологій, трудових ресурсів.

3. Досягнення майже повної незалежності від постачання енергоресурсів.

4. Посилення конкурентної спроможності пн.-Американського центру у порівнянні Зх.Європейським і Азіатським.