- •Особливості макроекономічного аналізу
- •Функції макроекономіки, взаємозв’язок з економічною політикою
- •Моделювання макроекономічного кругообігу
- •4. Історія розвитку макроекономічної думки
- •6.Валовий внутрішній продукт як ключовий макроекономічний показник, його взаємозв’язок з валовим національним доходом (валовим національним продуктом) та способи розрахунку
- •8. Взаємозв′язок між основними макроекономічними показниками.
- •9. Типи і види зайнятості та основні підходи до тлумачення її механізмів в ринковій економіці
- •10. Види та наслідки безробіття і напрямки та інститути державного регулювання зайнятості
- •11. Основні причини, типи та показники інфляції
- •12. Економічна роль інфляції
- •13. Суть і структура економічного циклу. Індикатори циклічності
- •14.Причини і види макроекономічних коливаь. Основні напрямки анти циклічної політики держави.
- •15.Споживання і заощадження як функції доходу,недоходні фактори споживання і заощадження.
- •16.Суть,фактори, способи моделювання та нестабільність інвестицій.
- •17. Економічна природа і нецінові фактори сукупного попиту та сукупної пропозиції.
- •18.Взаємодія сукупного попиту та сукупної пропозиції
- •19.Концепція взаємоперетворення витрат та доходів і витратні моделі для двох секторної економіки.
- •21. Формування та зміст моделі is lm
- •22.Суть, способи відображення, фактори та наслідки економічного зростання.
- •23.Вихідні передумови моделювання економічного зростання. Кейнсіанська модель.
- •24. Модель економічного зростання Солоу: осн.Риси та математ.Формалізація.
- •25. Теорії міжнародної торгівлі
- •26. Наслідки зовнішньої торгівлі.
- •27. Структура і взаємозв′якок між рахунками платіжного балансу.
- •28. Модель мандела – флемінга.
- •29. Основні постулати класичної та кейсіанської теорій державного регулювання.
- •30. Методологія монетаристської та неоконсерватиської теорій економічної політики.
- •31. Суть, види та економічна роль фіскальної політики.
- •32. Причини, види та джерела фінансування бюджетного дефіциту і механізм функціонування державного боргу.
- •Бюджетний дефіцит і джерела його фінансування.
- •33.Суть і функції комерційних банків. Депозитний і грошовий мультиплікатори
- •34.Грошові агрегати, пропозиція грошей, попит на гроші та рівновага на грошовому ринку.
- •35.Статус та ф-ї центрального банку і цілі та види грошової політики.
- •36.Інструменти грош-кред політики та особливості їх реалізації в умовах сучасної України
- •37.Методи регулювання зовнішньої торгівлі і економічна роль політики протекціонізму.
- •38.Економічна природа ринкового розподілу доходів, показники та причини його нерівномірності.
- •39. Основні напрямки, інститути та макроекономічні наслідки соціально політики.
Особливості макроекономічного аналізу
Макроекономіка є однією із галузь економічної науки, що формує наукові уявлення при функціонування економіки як єдиного цілого. В основі макроекономіки, як і інших економічних наук, лежить фундаментальна суперечність: ефективного використання обмежених ресурсів для задоволення безмежних потреб суспільства. Особливістю макродослідження є її аналіз з позиції всієї сукупності макроекономічних суб’єктів.
В основі макроекономіки лежать мікроекономічні явища та процеси. А це означає що: 1) макроекономічні показники є результатом зведення показників окремих домогосподарств та фірм; 2) макроекономічні закономірності відображають тенденції масової поведінки на мікрорівні; 3) при побудові макромоделей виходять з того, що домогосподарства та фірми приймають оптимальні мікрорішення; 4) макроекономічні процеси є результатом взаємодії економічних агентів та економічної політики держави.
Визначення обє’кта макроекономічного дослідження випливає з розмежування її як науки з мікроекономікою. Зважаючи на те, що макроекономіка досліджує господарську діяльність та взаємодію всієї сукупності господарських суб’єктів, її об’єктом сьогодні є національна економіка. Конкретизувати об’єкт макроекономіки можна, якщо зважати на відповідний тип виробничих відносин, який панує в тій чи іншій економічній системі. Для більшості сучасних країн об’єктом макроекономіки є змішана економічна система.
Головними ознаками національної економіки є: 1) наявність тісних економічних зв’язків між суб’єктами господарювання на основі поділу праці; 2) загальноекономічне середовище, в якому функціонують ці суб’єкти (грошове законодавство, фінансова система); 3) загальноекономічний центр, який контролює діяльність суб’єктів (держава); 4) система економічного захисту (протекціонізм, ліцензування тощо).
Основними суб’єктами економіки є: • домогосподарства; • фірми; • держава; • закордон.Методологія – це система або сукупність принципів, прийомів наукового дослідження економічних явищ та процесів. До загальнонаукових методів макроекономіки відносять: – логічний та історичний; – аналізу і синтезу; – індукції та дедукції; – системно-функціональний аналіз; – поєднання нормативного та позитивного підходів. Спеціальними методами макроекономіки є: – агрегування; – математичне моделювання; – економічний експеримент.
Агрегування – це поєднання окремих одиниць або даних в одну одиницю. Виділяють 4 основні агрегати(суб’єкти економіки).Також макроекономічне агрегування поширюється і на ринки: • товарний (сукупність товарів та послуг, які можуть використовуватись як предмети споживання та засоби виробництва); • ресурсний (сукупність виробничих ресурсів); • фінансовий (грошово-кредитний, фондовий ринки).
Макроекономічне математичне моделювання – це метод, при якому в спрощеному вигляді і при багатьох припущеннях встановлюють основні залежності між макроекономічними показниками (ВВП, НД, ЧВП, ВНП та інші). Макроекономічні моделі містять : – зовнішні (екзогенні) змінні, які, як правило, встановлюються держаними структурами (рівень податків, грошової пропозиції …); – ендогенні змінні – змінні, які є результатом моделі (вихідні змінні) (рівень ВВП, інфляції, зайнятості …).
Економічний експеримент – це штучне відтворення економічного явища або процесу для його подальшого вивчення. Він пов’язаний із іменами Кейнса та Фрідмена.
Методи макроекономіки дозволяють виконати 2 важливі функції: 1) позитивного аналізу, який відповідає на питання «Що є?» і оперує економічними фактами та подіями незалежно від суб’єктивних оцінок та формуючи наукові уявлення про це явище; 2) нормативного аналізу, який відповідає на питання «Що треба зробити, щоб досягти визначених цілей?».