- •1.Специфіка нового погляду на людину в епоху Відродження.
- •2.Основні принципи філософії Миколи Кузанського.
- •3.;Охарактеризуйте нову “картину світу” в епоху Відродження.
- •4.Основні засади філософії ф.Прокоповича.
- •6.Проблема свободи і творчості в філософії м.Бердяєва.
- •7.“Філософія всеєдності” в.Соловйова.
- •8.Основні риси філософської думки в культурі Київської Русі.
- •9.Охарактеризуйте теологічні теорії походження релігії.
- •10.Охарактеризуйте наукові теорії походження релігії.
- •11.Предмет, об’єкт, значення релігієзнавства як науки, що досліджує природу релігії.
- •12.Характерні риси романтизму як останнього в Європі виразу “загального світобачення”.
- •13.Теорія пізнання і.Канта.
- •14.Антропологічна проблематика філософії л.Фейєрбаха.
- •15.Сутність суб’єктивного ідеалізму та діалектики у філософії й.Фіхте.
- •16.Охарактеризуйте “філософію тотожності” ф.Шеллінга.
- •17.В чому полягає сутність трьох стадій життя за вченням с.К’єркегора?
- •18.Поняття “екзистенція” в філософії с.К’єркегора.
- •19.Сутність поняття “відчуження” в філософії марксизму.
- •20.Вчення про “вроджені ідеї” р.Декарта.
- •21.Пантеїстичні погляди б.Спінози.
- •22.Основні ідеї суб’єктивного ідеалізму Дж.Берклі.
- •23.Охарактеризуйте провідні ідеї епохи Просвітництва.
- •49.В чому полягає специфіка пізнання за вченням Платона?
- •50.Розкрийте значення та взаємозв’язок таких понять як “матерія” і “форма” у філософії Арістотеля
- •51.Антропологічна проблематика у філософії Арістотеля
- •52.Охарактеризуйте основні риси філософії стоїцизму
- •53. Розкрийте сутність та значення філософії епікуреїзму
- •54.Основні ідеї філософії неоплатонізму
- •55.Провідні ідеї філософських поглядів Піфагора.
- •56.Специфіка філософських поглядів софістів.
- •57.Дайте загальну характеристику та визначте специфічні риси первісних релігійних вірувань.
- •58.Розкрийте сутність та значення тотемізму
- •59.Розкрийте сутність та значення фетишизму.
- •60. Розкрийте сутність та значення анімізму
- •61.Характерні риси шаманізму як первісної форми релігії.
- •62.Дайте загальну характеристику та визначте специфічні риси ранніх національних релігій
- •63.Дайте загальну характеристику та визначте специфічні риси пізніх національних релігій
- •65.Специфіка поглядів на сутність людини ф.М.Достоєвського
- •66.Значення російської релігійної філософії у переосмисленні становища людини у Всесвіті
- •68.“Проект” всезагальногоспасіння людства у філософських поглядах Федорова
- •69.М.Бердяєв про “Епоху Духа в християнстві»
- •73. Охарактеризуйте основні риси філософії неотомізму.
- •Охарактеризуйте філософію структуралізму.
- •75.Специфіка розуміння людини в біологічному напрямі філософської антропології.
- •76.Специфіка розуміння людини в функціональному напрямі філософської антропології.
- •77.Особливості філософії ірраціоналізму.
- •79.Основні думки твору Августина Блаженного “Про град Божий”.
- •80.Сутність філософії Августина Блаженного.
- •81.Погляди ф.Аквінського на буття та пізнання.
- •Етика і.Канта.
- •86.Конкретизуйте поняття “істина”
- •87.Охарактеризуйте чуттєве та раціональне відображення. Визначте їх форми.
- •88. В чому полягає відмінність розвитку від руху?
- •89.Специфіка атеїстичного екзистенціалізму ж.П.Сартра.
- •90.Рушійні сили та суб’єкти суспільного розвитку.
56.Специфіка філософських поглядів софістів.
Найбільш відомими із старших софістів визнають Горгія, Протагора, Гіппія, Продіка, Ан-тифонта.
Горгій висунув три найвідоміші тези:
1) нічого не існує;
2) якщо щось існує, то його неможливо пізнати;
3) у випадку, коли ми можемо щось пізнати, неможливо ці знання передати чи пояснити іншій людині.
Горгій досить чітко вирізняє значення слів, використовує зміни значень у різних контекстах. Ця маніпуляція мовою, її логічною і граматичною структурою характерна для всіх софістів.
Протагор принципово суперечить вченню Арістотеля про збігання висловлювань з дійсністю. Для софістів тільки досвід може слугувати джерелом знання, а не "нус", "абстрактне мислення", "ідея".
Найбільш відомими молодими софістами були Фразімах, Критій, Алкідам, Лікофон, Полемон. Практична розробка проблем риторики, граматики, логіки стала для них домінуючою, бо софісти усвідомлювали свій обов'язок саме як вчителі, наставники молоді.
Спираючись на своє переконання про важливість мови для впливу на людей, вони здійснили головний крок на шляху виникнення філології. Протагор першим почав визначати роди іменників, здійснив поділ мови на чотири види: прохання, питання, відповідь, вказування і назвав їх коренями мови. Продік відомий своїми думками про синоніми.
57.Дайте загальну характеристику та визначте специфічні риси первісних релігійних вірувань.
Початкові вірування були найтісніше зв'язані з життям, з природою свого довкілля, бо це вимагалося своїм господарським побутом, — це були вірування натуралістичні, на природі побудовані. Первісна віра була віра практична, домова, господарська, необхідна людині на кожному кроці, бо була міцно пов'язана з працею. Це була релігія реального життя, пізніш хліборобська, як частина життя людини, коли її віра і життя були нероздільно пов'язані сотнями ниток.
Нерозвинуте мислення давньої людини ще не знало понять високого рівня абстрактності. Проте це не означає, що за таких обставин не могла виникнути віра в надприродне.
Віра в надприродні істоти, що містяться в будь-яких тілах (душі) або діють самостійно (духи), називається анімізмом. Згідно з нею, вся природа, жива і нежива, має душу, а людина своїми магічними діями може впливати на природні та надприродні сили: добрі прихиляти на користь, на добро, а сили недобрі-лихі — унешкоджувати, відхиляти.
Ще одна з первісних форм релігійних вірувань отримала назву фетишизм-це віра у надприродні властивості неодухотворених предметів, наприклад, знарядь праці (ужиткових речей, а пізніше — і спеціально виготовлених культових предметів).
Ототожнення себе з природою викликало ідею спорідненості людини з певними об'єктами цього світу, з огляду бодай наближеної подібності з тваринним світом. На цій основі виник тотемізм— віра в існування зв'язку між родом та його тотемом — певним видом тварин, рідше — рослин або інших речей чи явищ природи. Зазвичай кожен рід мав свого тотема, вірив, що походить від спільних предків, кровноспоріднений з ним.
58.Розкрийте сутність та значення тотемізму
Тотемізм— віра в існування зв'язку між родом та його тотемом — певним видом тварин, рідше — рослин або інших речей чи явищ природи. Зазвичай кожен рід мав свого тотема, вірив, що походить від спільних предків, кровноспоріднений з ним. Тотемові не поклонялися. Одночасно вважали його "батьком", "старшим братом", який допомагає людям цієї спільноти, її представникам заборонялося вбивати свого тотема, завдавати йому будь-якої шкоди, споживати його. Щоправда, дещо пізніше, з розвитком родового ладу остання заборона була відмінена, лише окремі частини тварин, наприклад, голову, печінку не дозволялося вживати в їжу.
Ототожнення себе з природою викликало ідею спорідненості людини з певними об'єктами цього світу, з огляду бодай наближеної подібності з тваринним світом.