2.4 Господарська оцінка грунтів, рослинного та тваринного світу

Місто Харків побудоване на найродючіших грунтах України. Можливо, якщо б на території незабудованого міста були посіви, то вони б давали досить хороші врожаї.

Зараз вже дуже складно через незначну кількість незабудованих площ на території міста знайти грунти в їхньому початковому стані.

Для міста Харкова характерно забруднення ґрунтів важкими металами — мідь, ртуть, цинк, свинець, кадмій, хром, які накопичуються у поверхневому горизонті ґрунтів. Вздовж крупних транспортних магістралей характерна надмірна концентрація свинцю, поліциклічних ароматичних вуглеводнів.

Забруднення ґрунтів на територіях санітарно-захисних зон, містах відпочинку, територіях дитячих закладів відхилення від нормативних величин фіксується у 40 % проб, у 20 % — у районах розташування підприємств.

Степ займає за площею велику частину території області. Раніше її покривала різнотравно-типчаково-ковилова рослинність. До теперішнього часу в своєму первозданному вигляді степ практично ніде не зберігся: вона суспіль розорана і представляє величезні оброблювані поля пшениці, кукурудзи, соняшнику, цукрових буряків та ін По балках і ярах тут посаджені байрачні ліси, а на піщаних терасах річок поширені соснові та сосново -дубові ліси. У порівнянні з лісостеповою частиною грунтовий покрив степової зони області більш простий. Тут переважають грунти, що сформувалися під впливом дернового процесу. На території області ліси займають 318 тисяч гектарів. У лісах і парках Харківщини росте більш ніж 1000 видів і форм дерев та кущів. Найбільш поширені лісові породи - дуб черешчатий і сосна звичайна. Нерідко зустрічається ялина. З порід-супутників поширені липа, клен, ясен. На достатньо вологих грунтах ростуть береза, вільха, верба, осика, тополя. В лісах чимало дикоростучих плодових дерев - яблунь, груш. Існує багато тварин, які використовують специфічність лісостепової зони - живуть у лісі, а на відкритих ділянках шукають їжу, живуть в одному місці, а розмножуються в іншому і т. д. У Харківських лісах живуть лосі, благородні олені, косулі, дикі кабани. З хижаків, крім лисиці і ласки, зустрічаються куниця, лісовий тхір, горностай, єнотовидний собака і вовк. Серед лісових гризунів особливо поширені білки, лісові соні, жовтогорла миші, підземні і руді лісові полівки. Птахи також представлені великою кількістю видів. Це соловей, дрімлюга, вальдшнеп, славки, коноплянки, ворони, сороки, лелеки, дятли, сови і багато інших.

2.8 Характеристика природоохоронних територій та сучасної геоекологічної ситуації

Ботанічний сад ХНУ ім. В. Н. Каразіна. Ботанічний сад університету є науково-дослідною природоохоронною установою і має за мету збереження, вивчення, акліматизацію, розмноження в спеціально створених умовах рідкісних і типових видів місцевої і світової флори шляхом створення, поповнення та збереження ботанічних колекцій, ведення наукової, навчальної й освітньої роботи.

Ботанічний сад було засновано у 1804 році. Це найстаріший ботанічний сад України. Історія саду пов’язана з діяльністю відомих учених – В.М. Черняєва, М.С. Турчанінова, А.М. Бекетова, В.М. Арнольді, О.А. Коршикова, Є.М. Лавренка, Л.А. Шкорбатова та інших.

У ботанічному саду зібрано колекції деревних і трав’янистих рослин: понад 7000 видів місцевої і світової флори представлені в експозиціях відділів дендрології, природної флори, квітково-декоративних рослин відкритого ґрунту та тропічних і субтропічних рослин. У ботанічному саду росте понад 1000 видів і форм деревних і чагарникових рослин, понад 1000 видів трав’янистих рослин природної флори, понад 2000 видів і сортів квітково-декоративних рослин, 3000 таксонів налічує колекційний фонд тропічних і субтропічних рослин.

Ботанічний сад є членом Міжнародної ради ботанічних садів з охорони рослин, має зв’язки з 230 ботанічними установами 40 країн світу.

Харківський державний зоологічний парк. Харківський зоопарк об’єкт природно-заповідного фонду м. Харкова загальнодержавного значення. Заснований у 1895 р., оголошений постановою Ради Міністрів УРСР від 22 липня 1983 р. Площа зоопарку складає 22 га.

За цінністю колекції зоопарк займає друге місце в Україні - після Київського зоопарку. В зоологічному парку зберігаються понад 384 види тварин (8 тис. особин), серед них - риби (137 видів), земноводні (2 види), плазуни (44 види), птахи (97 видів), ссавці (79 видів). З них 7 видів занесені до Європейського Червоного списку, 14 - до Червоної книги України, в складі зооколекції 93 види, які включені до Конвенції про міжнародну торгівлю дикими видами фауни і флори, що знаходяться під загрозою зникнення (CITES).

Харківський зоопарк є повноправним членом Євразійської та асоційованим членом Європейської асоціацій зоопарків і акваріумів. Співробітництво з цими організаціями передбачає участь в міжнародних програмах щодо збереження рідкісних та зникаючих видів тварин.

Помірки. Помірки  ботанічна пам'ятка природи місцевого значення, об'єкт природно-заповідного фонду м. Харкова загальною площею 120,4 га, що знаходиться в урочищі лісопаркового господарства. Створено рішенням облвиконкому від 3 грудня 1984 р. № 562. Знаходиться у віданні СКП «Харківзеленбуд». Пам'ятка природи представляє собою ділянку лісу з насадженнями дубу (природного походження віком близько 100 років) з типовими представниками лісової флори і фауни, клену, берези, хвойних порід, ліщини, бересклету та ранньоквітучими рослинами.

Сокольники-Помірки. Сокольники-Помірки - ботанічна пам'ятка природи місцевого значення, об'єкт природно-заповідного фонду м. Харкова загальною площею 163,1 га, що розташована в урочищі лісопаркового господарства. Знаходиться у віданні СКП «Харківзеленбуд». Ділянка лісу представлена дубовими насадженнями порослевого походження.

Разом із пам'яткою природи місцевого значення «Помірки» входить до Лісопарку.

Крюківський гідрологічний заказник. Крюківський  гідрологічний заказник місцевого значення, об'єкт природно-заповідного фонду м. Харкова загальною площею 39,3 га. Оголошений рішенням Харківської обласної ради від 23 грудня 2005 р. Заповідна територія знаходиться в Червонозаводському районі, є фрагментом річкової гідрологічної системи в найбільш широкій частині долини р. Уди.

«Інститутська». «Інститутська»  ботанічна пам'ятка природи місцевого значення, об'єкт природно-заповідного фонду м. Харкова загальною площею 0,35 га. Створено рішенням облвиконкому від 3 грудня 1984 р. № 562. Знаходиться під охороною УкрНДІЛГА ім. Висоцького. Розташовано по вул. Пушкінській, 86 в садибі інституту. Ботанічна пам'ятка включає 15 дерев-екзотів.

Екологічний стан міста характеризується як стабільно напружений, хоча спад виробництва частково стримують наростання негативних процесів деградації навколишнього природного середовища.

Стан атмосферного повітря м. Харкова формується обсягами викидів забруднюючих речовин від пересувних та стаціонарних джерел забруднення. Відповідно до метеорологічного районування м. Харків віднесено до територій з можливо-високим потенціалом забруднення атмосферного повітря промисловими викидами.

Ріки Харкова маловодні, з незначною швидкістю течії, зазнають значного антропогенного впливу. У межах басейну річок досить розвитий агропромисловий комплекс: землеробство, тваринництво, переробка сільгосппродукції. Показники якості води цих рік по окремих інгредієнтах перевищують гранично допустимі концентрації (ГДК) вже на межі міста. Екологічний стан водних об'єктів в межах міста  стабільно напружений.

Ґрунтовий покрив міста формується тривалий час, міські ґрунти спадкують як певні характеристики природних ґрунтів, так і відбивають інтенсивність і характер промислового розвитку міста. Міські ґрунти виконують роль природного геохімічного бар’єру, тому в них накопичуються забруднюючі речовини які надходять з атмосферного повітря, талих і дощових вод. Для м. Харкова характерно забруднення ґрунтів важкими металами - мідь, ртуть, цинк, свинець, кадмій, хром, які накопичуються у поверхневому горизонті ґрунтів. Вздовж крупних транспортних магістралей характерна надмірна концентрація свинцю, поліциклічних ароматичних вуглеводнів.