Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
filosofiya_pitannya_-_kopia_2.docx
Скачиваний:
5
Добавлен:
17.09.2019
Размер:
126.26 Кб
Скачать

57. Проаналізуйте світоглядні засади сучасної екології

В процесі розв’язання спектру питань, пов’язаних з сучасною екологічною кризою, окреслилося коло пробем, осмислення яких вийшло за межі екології як конкретної природничої науки і може бути визначено як філософія екології. Проблема екологічної кризи не вичерпується етичним аспектом, а є більш широкою – філософсько-світоглядною.

Якщо засади нового світогляду мають виходити з самоцінності живого, то вони мають відноситися і до людини. Очевидно, що людина , як будь-яка жива істота намагається розвиватися у відповідності зі своєю природою. Але в умовах технологізації людської життєдіяльності вона повинна відмовитись від більшості своїх дійсних бажань, інтересів, волі і сприймати світ і діяти у відповідності із стандартами техногенного суспільства. За таких умов внутрішні особистісні потреби не знаходять реалізації і замінюються іншими типами стосунків, неадекватними природі і орієнтаціям духовного світу людини.

Зрозуміло, що екологоорієнтований світогляд вимагає подолати таке ставлення людини як до природи взагалі, так і до себе самої. Перспективною в цьому аспекті може бути орієнтація на принцип коеволюції природи і людини. Це не означає відмови від впливу на довкілля. Оптимальне управління сучасною екологічною ситуацією на засадах екологічного світогляду передбачає регулюючі впливи людини на природу на науково-теоретичному, політико-практичному і технологічному рівнях

Багатоманітність ракурсів і підходів осмислення сучасної екологічної ситуації, які виходять за межі власно науки, потреба узгодити метанаукові, етичні і світоглядні аспекти екологічної проблематики обумовлюють потребу створення загальної філософії екології. Особливий статус філософії екології – метаекології, пов'язаний з інтегральним характером проблем, трансдисциплінарними тенденціями, поєднанням разноманітних стилей, методів та інтерпретацій робить її “постмодерністським” науковим напрямком, де долаються недоліки класичної науки.

Пріоритет в міркуваннях щодо практичного спрямування філософії екології віддається Х.Йонасу, який включає в спектр її проблем не лише етичні, а й політико-філософські. Необхідність практичної орієнтованості філософії екології підкреслюється в сучасних дослідженнях.

Створення практично орієнтованої філософії екологічної кризи не є “останнім завданням” філософії по відношенню до екології, взагалі до сучасної науки в ракурсі глобальної екологічної кризи. Якщо, слідом за В.Хьослє погодитися з подібністю екології як науки про дім і “ідеальної домівки людства” – сукупності буття як предметом філософії, зрозуміло, що загроза руйнування нашого планетарного дому призведе і до руйнування дому ідеального. Таким чином, значущість створення філософії сучасної екології виявляється не лише в теоретико-філософському, а й практико-соціальному смислі.Філософія екології залишається “відкритою системою”, елементи якої потребують означення і осмислення. За межами обговореного залишаються такі важливі для існування природи і людини питання, як можливість еволюції штучного біологічного світу, як необхідність нового осмислення розвитку генної інженерії, зокрема – генної терапії і дуже багато інших. Іх дослідження прояснить ставлення сучасної людини до свого майбутнього – як до реальності чи як до утопії.

58.Способи обґрунтування та пердеачі цінностей

Проблема достотності людського буття пов’язана з її ціннісними орієнтаціями і тому важливим розділом філософії ХХ ст. стає аксіологія або «вчення про цінності».

Аксіологія – це філософська теорія цінностей, що досліджує їх природу, способи їх прилучення людини до цінностей та особливості змін ціннісних орієнтацій.

Основні тенденції в осмисленні цінностей:

1)Суб’єктивний підхід – пов’язаність цінностей з інтересами та цілями суб’єкта.

2)Об’єктивний підхід в якому наголошується на наявності певних об’єктивних властивостей у предметів і явищ, що робить їх цінними незалежно від інтересів і уподобань людей.

3)Вітальний – цінне те, що задовольняє життєві потреби та інтереси людини.

4)Над вітальний, який характеризує цінності як певний абсолют, що є найвищим виміром і орієнтиром людської буттєвості, духовності і ствердження універсальності людського буття.

Ці підходи характеризують подвійну природу цінностей, які з одного боку мають своєю першоосновою людські потреби і тому виступають, як життєзначні предмети людської життєдіяльності.

З іншого боку цінності виступають як мірки людського буття. Як культурного.

Цінності це поняття для позначення різних форм утримання і закріплення смислів, важливих для існування і збереження людства. Тому цінності виступають сталими зразками смислотворення і виконують роль людської життєдіяльності.

Цінності служать основою для сполучення життєвих світів людей, а також з іншого боку розмежовують життєві світи людей.

Ставлення до цінностей формується в процесі розвитку людини і має широкий спектр свого виявлення.

Способами практичного втілення цінностей є:

- норми, які виступають як певні стійкі вимоги діяти певним чином в повторюваних ситуаціях. Норми базуються на цінностях, але при цьому фіксуються реальні відносини між людьми і спрямовані на дотримання цінностей і підтримання людської мотивації діяти відповідно до загальнолюдських цінностей.

- символи

- зразки вдіяльності видатних особистостей

- закріплення в образах мистецтва.

Людська життєдіяльність розгортається через систему ціннісних орієнтацій, які включають в себе ті основні цінності, якими керується людина і які складають основний стрижень її світогляду.

Класифікація цінностей здійснюється:

    1. За об’єктом

    2. За суб’єктом

    3. ситуаційні та універсальні

    4. За вирішенням проблеми сенсу життя:

      • орієнтація на самого себе

      • орієнтація на суспільство

      • орієнтація на поту сторонній світ.

59.Базові життєві цінності

Аксіологія – це філософська теорія цінностей що досліджує їх природу способи прилучення людини до цінностей та особливості зміни ціннісних орієнтацій.

Основні тенденції в осмисленні цінностей

  1. Суб’єктивний підхід – тобто пов’язаність цінностей з інтересами та цілями суб’єкта ( індивідуального чи колективного)

  2. Об’єктивний підхід – в якому наголошується на явності певних об’єктивних властивостей у предметі і явищ, що робить їх цінними незалежно від інтересів, смаків і уподобань людей.

  3. Вітальний – тобто цінно те, що задовольняє життєві потреби та інтереси людини

  4. Над вітальний – який х-є цінності як певний абсолют, що є найвищим виміром і орієнтиром людської буттєвості, духовності і ствердження універсальності людського буття.

Ці підходи х-ють подвійну природу цінностей які з одного боку мають своєю першоосновою людські потреби і тому виступають як життєзначимі предмети людської життєдіяльності. З іншого боку цінності виступають як мірки людського буття . Здатність людини піднятися над природною необхідністю. Цінності – це поняття для позначення різних форм утримання і закріплення смислів важливих для існування і збереження людства тому цінності виступають сталими зразками смислотворення і виконують роль орієнтирів людської життєдіяльності. Цінності служать основою для сполучення життєвих світів людей, а також з іншого боку розмежовують життєві світи людей. Ставлення до цінностей формуються в процесі розвитку людини і має широкий спектр свого вияву від шанування до тримання і ствердження їх .

Способами практичного втілення цінностей є : норми, які виступають як певні стійкі вимоги діяти певним чином в повторюваних ситуаціях. Норми базуються на цінностях , але при цьому фіксують реальні відносини між людьми і спрямовані на дотримання цінностей і підтримання людської мотивації діяти відповідно до загальнолюдських цінностей; символи – тобто знакові комплекси , які виражають такі цінності як гідність, патріотизм; зразки в діяльності видатних особистостей – їх життєдіяльність зразок дотримання тих чи інших цінностей; закріплення образа мистецтва.

Проблема співвідношення свободи і необхідності. Свобода і необхідність пов’язані між собою:

  • Конкретно-історичним рівнем розвитку суспільства і культури

  • Об’єктивними обставинами конкретного життя індивідів

  • Індивідуальні задатки і здібності людини

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]