- •1.Постановка задач математ.Програмування:
- •4.Постановка злп
- •5.Зведення злп до канонічної форми:
- •6. Властивості злп.
- •7. Графічне розв`язання злп.
- •8. Симплекс-таблиці.
- •9. Перетворення симплекс-таблиць
- •10. Критерій оптимальності,розв’язності.
- •14. Постановка транспортної задачі, її мат. Модель та властивості.
- •15. Властивості т-задачі
- •20. Виродження у т-задачах
- •16. Побудова початкового опорного плану.
- •18. Перетворення планів т-задачі. Цикли т-задачі.
- •19. Знаходження потенціалів, критерій оптимальності.
- •22, 23. Метод гілок та границь.
- •24.Економічна постановка задач, що приводять до нелінійних оптимізаційних моделей.
- •25. Графічний метод рішення длп
- •26. Властивості нп
- •27.Основні труднощі розв’язування задач нелінійного програмування
- •29. Метод множників Лагранжа
- •30. Економічна інтерпретація множників Лагранжа
- •31.Задачі дробово-лінійного програмування, методи їх розв’язування
18. Перетворення планів т-задачі. Цикли т-задачі.
Перенести якусь кількість продукції (од.вантажу) означає збільшити перевезення в вершинах зі значенням «+» і зменшити перевезення у вершинах зі знаком «-».
З перенесення одиниць вантажу по циклу рівновага між замовленнями і запасами зберігаються: сума перевезень у кожному рядку = запасам цього рядка, а сума перевезень у кожному стовбчику дорівнює = запасам по цьому стовбчику. Отже за будь-якого циклічного перетворення, що залишає невідємним ці перевезення , опорний план залишається допустимим планом. Сумарна вартість усього плану перевезень може змінбватись, збільшуватись або зменшуватись.
ПП ПВ |
В1 |
В2 |
В3 |
В4 |
В5 |
В6 |
Запаси ai |
А1 |
c11 |
c12 |
с13 |
c14 + |
с15 |
с16 – |
a1 |
А2 |
c21 + |
c22 |
с23 – |
c 24 |
с25 |
с26 |
a2 |
А3 |
с31 |
с32 |
с33 |
с34 + |
с35 – |
с36 |
а3 |
А4 |
с41 – |
с42 |
с43 + |
с44 – |
с45 |
с46 + |
а4 |
А5 |
с51 |
с52 |
с53 |
c54 – |
с55 + |
с56 |
а5 |
Замовлення bj |
b1 |
b2 |
b3 |
b4 |
b5 |
b6 |
|
Назвемо ціною циклу збільшення вартості перевезень із переміщенням одиниці вантажу означеним циклом. Очевидно, ціна циклу дорівнює алгебраїчній сумі вартостей, що стоять у вершинах циклу. Вартості, що стоять у вершинах циклу зі знаком «+» беруться із знаком «+», а ті, що стоять у вершинах із знаком «–», беруться зі знаком «–».
Наприклад, для циклів зображених в табл, ціна циклів відповідно дорівнює:
с21 – с2 3+ с43 – с41 і с14 – с16 + с46 – с44 + с34 – с35 + с55 – с54.
Позначимо ціну циклу через r. Із переміщенням одиниці вантажу по циклу вартість перевезення збільшиться на величину r; із переміщенням по ньому k одиниць вантажу вартість перевезень збільшиться на kr. Звідси випливає: щоб поліпшити план перевезень, треба здійснювати перевезення тими циклами, ціна яких від’ємна. Якщо кожного разу вдасться здійснити таке переміщення, то вартість плану зменшиться на величину kr.
Оскільки перевезення не можуть бути від’ємними, будемо користуватися лише тими циклами, «від’ємні» вершини яких лежать у базових клітинках таблиці. Якщо циклів з від’ємними числом r у таблиці не залишилося, це означає, що подальше поліпшення плану не можливе, тобто задачі розв’язані:
, ,