59. Система показників оцінки якості планів.
Для оцінки якості планів необхідно мати систему показників, які характеризують їх реальність і напруженість, обґрунтованість і оптимальність, ступінь точності та рівень ризику і т. д.
Реальність планів означає можливість їх здійснення в найближчий відрізок часу. Критерій реальності планів може бути встановлений на підставі аналізу дійсного стану господарства і можливостей його стихійного розвитку, з одного боку, і аналізу наявних об’єктивних засобів дії на цей хід розвитку, з іншого. Реальність планів є виразом бажаних результатів господарського будівництва в межах наявних можливостей їх досягнення. Вкінець, першою ознакою реальності планів може бути рівень їх фактичного виконання в конкретних зовнішніх і внутрішніх умовах.
Важливим оціночним показником якості розроблених на підприємстві планів є рівень їх напруженості. Даний показник є універсальним і може застосовуватися для оцінки якості планів на всіх етапах їх існування. Напруженість планів є однією із основних характеристик ступеня раціонального використання запланованих економічних ресурсів в процесі виробництва продукції та послуг. У загальному виді коефіцієнт напруженості планів можна визначити шляхом порівняння відповідних показників із встановленим мірилом або існуючим еталоном. Як еталонний норматив або стандарт можуть використовуватися науково обґрунтовані або оптимальні планові показники. Тоді коефіцієнт напруженості планів визначається співвідношенням встановлених планових і діючих нормативних показників:
де Кн – коефіцієнт напруженості плану; Апл – плановий або фактичний показник; Ае – еталонний або нормативний показник.
Збалансованість багатьох показників є необхідною умовою якісної розробки первинних планів, наприклад, плану виробництва і плану продажу, плану чисельності персоналу і плану матеріальної винагороди, плану доходів і видатків і т. д.
При оцінці якості складання і виконання планів найбільша складність заключається у виборі об’єктивних нормативних показників, які повинні стати еталонами, стандартами або критеріями рівної напруженості планів. У передовому вітчизняному машинобудуванні за основу еталонних нормативів, на наш погляд, можна взяти наступні галузеві або республіканські стандарти:
коефіцієнт використання середньорічної виробничої потужності підприємства – 0,95;
показники завантаження технологічного обладнання та робочих місць – 0,8;
питома вага нової продукції в річному плані виробництва і продажу –0,25;
Порівнюючи відповідні планові або фактичні показники з нормативними, можна встановити не тільки коефіцієнти напруженості планів, але і ступінь ризику планової діяльності. При цьому необхідно мати декілька значень коефіцієнтів напруженості – верхнє, нормальне і нижнє, а також ризику _ нормальне, високе, надзвичайно високе і недопустиме.
Загальним показником якості планів можуть бути також деякі важливіші планові дані – річний обсяг виробництва або продажу продукції, скупний доход та інші.
Ступінь ризику в умовах ринкової невизначеності можна оцінити можна оцінити як нормальний при відхиленні фактичних даних від запланованих показників до 10%, високий – 20%. Надзвичайно високий – 40% і недопустимий – 50%. Якщо фактичні показники коефіцієнтів напруженості або ризику знаходяться в межах так званого нормального коридору, то це є ознакою відповідного рівня якості планів.