- •1.Поняття світогляду і його структура. Міфол. Та релігійний
- •3Виникнення філософії .Філософський спосіб освоєння дійсності
- •6.Філософія Стародавньої Індії. Ведійський і класичний період
- •5.Філософія Стародавнього Китаю
- •7..Філософія давньої Еллади (до сократівська доба)
- •9.Антична філософія класичного періоду
- •10 Вчення Платона про ідеї та державу
- •8 Філософські ідеї і погляди Демокріта та Епікура
- •18. Натурфілософія Ренесансу і нове природознавство(Галілео Галілей
- •74.Філософські ідеї т.Г.Шевченка
- •13 Формування середньовічної філософської думки.Філософія і технологія Аврелія Августина.
- •28] Історіософська концепція м. Костомарова. «Книга буття українського народу»
- •[33] «Філософія життя» і її різновиди (а.Шопенгауер,ф.Ніцше,в.Дільтей)
- •[34] Предмет філософії і її функції
- •[35] Еволюція поняття «матерія”. Філософське і наукове значення
- •[36] Мораль і політика
- •44, Філософія як форма суспільної свідомості
- •48. Категорії філософії: їх методологічне значення
- •49.Сенс історії і проблеми виживання людства
- •51. Поняття цінностей типи ціннісних орієнтацій
- •53.Співвідношення понять картина світу і наукова Картина світу
- •54.Елітарна та масова культура
- •46. Сучасні релігійно-філософські вчення
- •52. Ієрархія цінностей
- •56.Сучасна науково-технічна революція: та соціальні наслідки
- •55 Марксизм
- •57. Неопозитивізм.
- •58. Філософія елеатів
- •59. Футурологія, її можливості і межі
- •60. Системи природи і суспільства
- •61. Техніка як продукт творчості людини. Технічний прогрес і духовність
- •62. Буття і існування. Поняття реальність
- •63. Буття світу і буття людини
- •64.Буття духовного.(сакральне, світське)
- •45 Проблема людини в історії філософії.
- •82. Поняття культури. Структура і функції культури.
- •83.Людина в світі культури. Моделі культури.
- •84.Світ повсякденності(науковий,художній,релігійний)
- •88.Поняття»цивілізація».Проблеми і перспективи сучасної цивілізації.
- •85.Суспільні форми духовного(мораль,мистецтво,релігія)
- •86.Поняття суспільства.Системна організація суспільства і джерела її саморозвитку.
- •89.Техніка.Технічний прогрес і духовність.
- •90.Світоглядна та наукова картина світуСуперечливість наукової картини світу.
83.Людина в світі культури. Моделі культури.
Тріада»культура-суспільство-особистість»являє собою соціально-філософську і культурологічну проблему,яка включає в себе безліч аспектів.Наприклад,питання про те,яку роль відіграє особистість в культурі того або іншого історично конкретного успільства,як узгоджуються інтереси особистості і суспільства,яке існувало ставлення до людини протягом епохи,яка роль особистості в культурному прогресі тощо.Маленька дтина не відразу приходить до усвідомлення своєї особистості.Так і людство пройшло довгий шлях,відокремивши себе спочатку від природи,а потім проголосивши повагу до чужої індивідуальності,утверджуючи творчий діалог несхожих,окремих людей.Античність,Середні віки,Просвітництво,XIX-XX ст.-такі етапи дозрілості людства.Кожна культурно-історична епоха по-своєму розглядає людину та її місце в світі.Світогляд античності був космогонічним,тобто людина уявлялася частиною світу(космосу),ланкою загальної гармонії.Світогляд Середньовіччя був теоцентричним ,вважалося,що в центрі світу і над світом знаходиться Бог.Людина тут-раб Божий.Культура Середньовіччя передусім є культом,а людина-служителем цього культу.Новим етапом у самопізнанні людства є епоха Просвітництва.Для Гердера,Канта,Гегеля людина цікава як суб’єкт культури.Особистість-втілення творчої спрямованості людини ,а культура-це звільнення людини через творчість.Сьогодні поняття людина і особистість,індивид і індивідуальність розмежовуються.Необхідно їх конкретизувати,встановити співвідношення між ними.Людина-вищий рівень розвитку живих організмів на Землі,з одного боку це біологічна істота,а з іншого-творець специфічного світу,який є творчою діяльністю всього людства.Пояснюючи особистість через поняття людина,можна сказати,що особистість є людина зі сформованим світоглядом(системою поглядів на світ),самосвідомістю і здатністю до творчої самореалізації через діяльність.На шляху своєї особистості людина обовязково стикається з визначенням своєї самотності,окремості,індивідуальності(що розуміється як одиничність,неповторність,винятковість) і спільності,подібності до інших.Отже,існують певні якості,які характеризують особистість людини,культуру її особистості,міру її особистості.
84.Світ повсякденності(науковий,художній,релігійний)
Світ повсякденності-світ,де щодня і щогодини діє ,творить людина.В повсякденному світі народжуються люди,і всвіті повсякденності,побуті люди помирають.Тут же в повсякденному світі кожна людина радіє,а буває і і плаче.Тужить,сумує,журиться,переживає.Люди конфліктують,сваряться і вирішують конфлікти,суперечки,миряться,творять та ін.Так же трапляєтьс,що люди до всього підходять неоднозначно і в усьому навколишньому встигають помітити те,на що люди,які поруч,навіть уваги не звернуть.Задовольнити жадобу,прагнення людини-рівносильно позбавити її бажань.
Буденне життя відбивається в обрахотворчому мистецтвіі в історії.Відновлюючі хронологічні події і явищ в попередні періоди життя суспільства,історія описує і повскденність:побут,традиції,право,звичаї,конкретний досвід,ту плоть і кров з якої формуються всі події(значущі і доленосні.
Активна роль людини в створенні повсякденності і ісорії стала основним в дослідженнях прихильників історичної школи.Багато хто із вчених досліджуючи повсякденне життя людини,насамперед,зосереджували увагу на процесах формування культури повсякденності,побуту і творчості людей,звичаях,переконаннях,страхах і ідеях людини.
Буденний світ-світ звичок,звичаїв,стереотипів мислення,житейських аксіом,в ному велика сфера недомовленого,що не потребує пояснення і доводу та ін