12. Загальна характеристика ранньої юності.

Провідною діяльністю для старшокласників виступає навчально-професійна діяльність.

Центральним новоутворенням особистості у ранній юності є готовність старшокласника до життєвого самовизначення (І. В. Дубровіна), осередком якого є професійний вибір. У 80-ті роки у виборі професії старшокласники, передусім, орієнтувались на престижність професії (її соціальну значущість), вимоги професії до особистості, принципи й норми взаємин, характерні для даного професійного кола. Сьогодні помітно зростає прагматичність молодих людей при вирішенні цього питання.

Життєве самовизначення відбувається з опорою на головне новоутворення психіки старшокласника - його світогляд, що становить систему узагальнених поглядів на дійсність, де наукові знання переплітаються із переконаннями й ставленнями.

ВИСНОВКИ про загальну характеристику раннього юнацького віку:

- рання юність охоплює період від 14-15 до 18 років;

- для сучасних юнаків характерне прискорення біологічного дозрівання (акселерація) і уповільнення соціального з випередженням біологічного;

- фізичний розвиток старшокласників у темпах уповільнюється, зростання розміру внутрішніх органів відбувається пропорційно щодо показників судинної та м'язової систем, у нервовій системі гальмівні процеси врівноважені із процесами збудження;

- соціальна ситуація розвитку зумовлюється підготовкою старшокласника до вступу в самостійне життя;

- центральним новоутворенням особистості у ранній юності є готовність дитини до життєвого самовизначення;

- головне новоутворення психіки старшокласника - його світогляд.

13. Пізнавальні процеси і розумовий розвиток старшокласника.

ВИСНОВКИ про розвиток пізнавальних процесів старшокласника:

- розумовий розвиток людини в період ранньої юності вповільнюється за темпами, значно ускладнюється і забезпечує формування світогляду;

- пізнавальні процеси набувають стійкої довільності, інтелектуальної складності, диференційованості та інтегрованості;

- юнакам складно спрямовувати свою пізнавальну активність на навчальний матеріал через те, що вони надто заглиблені у свої особистісні проблеми;

- старшокласник володіє складною системою способів довільного запам'ятовування;

- мислення старшокласника забезпечує оволодіння науковими знаннями;

- старшокласник спроможний до самоосвіти, досягаючи при цьому результатів того ж рівня, що й в умовах навчання.

14. Формування особистості старшокласника.

В умовах провідної діяльності формується особистість і відбувається психічний розвиток старшокласника. Найбільш значним якістю для старшокласників в їх структурі особистості є спрямованість, в якій концентрується ставлення людини до навколишнього його дійсності, до інших людей, до самого себе, до вибору свого життєвого шляху.

Для ранньої юності характерне зростання самосвідомості. Головна її особливість - спрямованість у майбутнє. Розвиток самосвідомості йде по всіх напрямах: усвідомлення свого фізичного існування, усвідомлення себе як особистості, своїх якостей та можливостей, уявлення про своє місце в житті. З цими питаннями пов'язаний великий інтерес до моральних проблем щастя й боргу, особистих і суспільних відносин між людьми, любові і дружби. Самопізнання - це одна з форм реалізації провідної діяльності.

Період юності - час інтенсивного формування світогляду. У цьому віці є не тільки достатній запас знань, але й чітко проявляється бажання і можливість їх систематизації, упорядкування. Різко зростає інтерес до теоретичних знань, бажання узагальнити окремі факти, встановити загальні принципи та закономірності. Це можливо завдяки розвитку понятійного мислення. Вирішальне значення для формування світогляду має зростаюча громадська активність особистості. Старшокласники досить самокритичні і усвідомлюють свої недоліки, але їх оцінки та самооцінка не завжди адекватна. У ранній юності продовжують формуватися ідеали, які стають більш узагальненими, порівняно з підлітковими.

На етапі ранньої юності вкрай важлива виховна робота, під час якої необхідно формувати у людини такі якості, як готовність до трудової діяльності, виконання цивільних і громадських завдань, готовність до сімейного життя. Найважливіше, щоб процес виховання переріс у процес самовиховання, забезпечив формування активної життєвої позиції людини, що призведе до переходу на новий вікової етап - етап дорослості.