1.7 Загальна характеристика ергономічних властивостей товарів

Ергономічна властивість товару — це споживна властивість, що характеризує зручність і комфорт споживання чи експлуатації то­вару на всіх етапах функціонального процесу в системі «людина – товар – середовище».

Ергономіка – наука, яка комплексно вивчає діяльність людини в конкретних умовах з метою оптимізації засобів і процесів праці чи експлуатації або споживання, в тому числі й товарів.

Ергономічні властивості задовольняють фізіологічні та/або психологічні потреби відповідно до певних характеристик споживача.

Залежно від цих характеристик показники ергономічних властивостей підрозділяють на такі групи:

• гігієнічні;

• антропометричні;

• психологічні;

• психолого-фізіологічні.

Гігієнічні властивості характеризують умови, що впливають на організм і працездатність людини при експлуатації виробів. Нормальні умови життєдіяльності людини багато в чому залежать від освітлення та запилення приміщення, температури і вологості повітря, гігроскопічності, наявності шуму, вібрації тощо. Так, деякий рівень високочастотного випромінювання при роботі печі ЗВЧ, шум компресорного холодильника, пилососа, пральної машини, мотоцикла тощо негативно впливають на стан людського організму. Нормальні умови життєдіяльності людини особливо залежать від гігієнічних властивостей одягу і взуття (гігроскопічність, повітропроникність, теплопроникність, паропроникність та ін.). Особливо негативно впливають на організм людини синтетичні волокна, з яких виготовлені одяг, взуття, що нагромаджують електростатичний заряд і мають низькі гігієнічні властивості [7].

Важливою вимогою з точки зору гігієнічних властивостей також є можливість підтримувати вироби в чистоті, що залежить від матеріалу, форми виробу, характеру обробки його поверхні. Гігієнічними вважаються блискучі поліровані вироби із скла, кераміки, які мають прямолінійну, круглу та овальну форми, придатні для очищення їх від забруднень.

Антропометричні властивості характеризують відповідність конструкції виробу і його елементів формі і масі тіла людини, що забезпечує комфорт, зручність при споживанні (експлуатації) товарів. Найбільше значення ці властивості мають для непродовольчих товарів (одяг, взуття, меблі тощо). Розміри одягу, взуття, головних уборів безпосередньо пов'язані з антропометричними розмірами населення (зріст, повнота, об'єм талії, довжина і ширина стопи та ін.), що проводяться періодично в різних регіонах світу. Антропометричні характеристики людей різних регіонів світу неоднакові, в результаті чого розміри одягу і взуття, що виробляються в різних країнах, не співпадають. Так, китайські та в'єтнамські вироби менші розмірами, ніж вітчизняні товари, про що товарознавці і продавці звинні інформувати населення. Показниками антропометричних властивостей можуть бути не лише розміри одягу, взуття, головних уборів, а й розміри побутової техніки, меблів, оргтехніки та інших товарів. Так, розміри ручних та електроінструментів для обробки дерев'яної та металевої поверхні повинні відповідати антропометричним характеристикам руки людини та забезпечувати зручність і раціональність їх використання. При невідповідності розмірів інструментів настає швидка втома і виникає почуття незручності.

Психологічні властивості — здатність товарів забезпечувати при споживанні (експлуатації) відповідність виробів сприйняттю, мисленню та навичкам людини. Психологічні вимоги можуть виявлятись через сприйняття кольору, силу звучання, тембру звучання, запаху, смаку тощо. Наприклад, побутова аудіо- і відеотехніка повинна відповідати психологічним можливостям людини сприймати звукову і візуальну інформацію. Підвищене звучання, велика кількість кадрів і рядків за одиницю часу телевізора викликає швидку втому та збуджує нервову систему, що впливає на здоров'я людини.

Психолого-фізіологічні властивості — це властивості товару, що комплексно задовольняють як психологічні, так і фізіологічні потреби людини і створюють відчуття комфорту.

Психолого-фізіологічне сприйняття людиною окремих властивостей товару з допомогою органів чуття складають так званий, органолептичний метод визначення властивостей. Це стосується, насамперед, продовольчих товарів, коли смак, запах, товарний вид продуктів збуджують бажання їх придбати, задовольнити як фізіологічні, так і психологічні вимоги людини. Таким чином, ергономічні показники включають в себе показники відповідності виробу і його елементів розмірам і формі тіла і його окремим частинам; показники відповідності виробу силовим, енергетичним, швидкісним можливостям людини, відповідність виробу можливостям органів зору, слуху, смаку, дотику, нюху людини; показники відповідності виробу можливостям людини сприймати, зберігати і переробляти інформацію та відповідності закріпленим і знову сформованим навичкам; показники, що характеризують вплив середовища використання і самого виробу на ефективність діяльності людини [7].

Для різних груп непродовольчих товарів визначальні показники ергономічних властивостей будуть різними залежно від призначення самих товарів. Так, для тканин, шкіри, килимових виробів – це переважно показники гігієнічних властивостей; для посуду – не токсичність і зручність форми і конструкції; для велосипеда – легкість ходу, зручність посадки, комфортність і безпека їзди, а також зручність перенесення, зберігання.

Отже, ергономічна властивість товару — це споживна властивість, що характеризує зручність і комфорт споживання чи експлуатації то­вару на всіх етапах функціонального процесу в системі «людина – товар – середовище». Ергономічні властивості задовольняють фізіологічні та/або психологічні потреби відповідно до певних характеристик споживача. Залежно від цих характеристик формуються показники ергономічних властивостей.