- •1.Адміністративне право в системі права України.
- •3.Предмет адміністративного права
- •4.Метод адміністративного права
- •5.Система адміністративного права. Підгалузі та правові інститути адміністративного права.
- •6.Джерела адміністративного права України та їхня характеристика. Основні законопроектні роботи в галузі адміністративного права.
- •7.Адміністративно-правові норми: поняття, види та особливості структури.
- •8.Дія адміністративної норми в часі, в просторі та за колом осіб. Порядок дії в Україні законодавства срср і міжнародних договорів.
- •9.Поняття, види та основні тенденції систематизації адміністративного законодавства.
- •10.Поняття, склад та види адміністративно-правових відносин.
- •11.Поняття, риси та рівні державного управління.
- •12.Функції державного управління: поняття, види та їхня характеристика.
- •13.Принципи державного управління: поняття, види та їхня характеристика.
- •14.Поняття та види методів державного управління.
- •15.Поняття, ознаки та види актів державного управління. Вимоги, що висуваються до актів державного управління.
- •17.Адміністративні послуги: поняття, правове регулювання, класифікація.
- •18.Поняття і види суб'єктів адміністративного права, їхня загальна характеристика. Обставини, що впливають на коло суб'єктів адміністративного права.
- •19.Адміністративно-правовий статус громадян України.
- •20.Адміністративно-правовий статус іноземців, осіб без громадянства і біженців.
- •21.Міністрество як суб’єкт державного управління
- •23. Агентство як суб'єкт державного управління
- •24. Інспекція як суб’єкт державного управління
- •25.Центральні органи державної виконавчої влади як суб'єкти адміністративного права.
- •26.Місцеві органи державної виконавчої влади як суб'єкти адміністративного права.
- •27.Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування.
- •28.Підприємства та установи як суб'єкти адміністративного права.
- •29.Об'єднання громадян як суб'єкти адміністративного права.
- •30.Правові засади державної служби.
- •31. Поняття, ознаки та види державної служби
- •32.Поняття і види державних службовців. Їхні обов’язки і права
- •33.Право громадян на державну службу та механізм його реалізації.
- •34.Поняття та риси адміністративної відповідальності.
- •35. Підстави адміністративної відповідальності та їхня характеристика.
- •36.Ознаки та склад адміністративного проступку.
- •37.Колективні суб'єкти (юридичні особи) як суб'єкти адміністративної відповідальності.
- •38.Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх.
- •39.Поняття та особливості адміністративного примусу. Співвідношення адміністративного примусу і примусу, передбаченого нормами адміністративного права.
- •40.Характеристика заходів адміністративного попередження.
- •41.Характеристика заходів адміністративного припинення.
- •42.Система адміністративних стягнень та їхня характеристика.
- •43.Порядок накладення адміністративних стягнень.
- •44. Обставини, що виключають адміністративну відповідальність, та їхня характеристика.
- •45.Характеристика заходів адміністративно-процесуального забезпечення.
- •46. Способи забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні та їхня характеристика.
- •47. Поняття, сутність та види державного контролю. Відмінність контролю від нагляду.
- •48.Поняття, сутність та види адміністративного нагляду, відмінність адміністративного нагляду від прокурорського нагляду.
- •49.Звернення громадян як спосіб забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні.
- •50.Право громадян на звернення та механізм його реалізації.
- •51.Поняття та правова природа адміністративної юстиції.
- •52.Поняття, задача та правове регулювання адміністративного судочинства.
- •53.Принципи адміністративного судочинства.
- •54.Публічно-правовий спір як предмет адміністративного судочинства.
- •55.Основні напрямки адміністративної реформи України.
- •56.Основні напрямки реформування інституту адміністративної відповідальності.
- •57.Основні напрямки реформування інституту державної служби.
- •58.Кодифікація адміністративного права в умовах реформування.
- •59.Адміністративне право і адміністративне процесуальне право: проблеми співвідношення.
- •60. Організаційно – правові засади державного управління в галузі економічного розвитку і торгівлі
- •61. Організаційно-правові засади державного управління у галузі житлово-комунального господарства.
- •62. Організаційно-правові засади державного управління у галузі регіонального розвитку і будівництва
- •63. Організаційно-правові засади управління у галузі екології та природних ресурсів
- •64.Організаційно-правові засади державного управління митною справою
- •65. Організаційно-правові засади державного управління у галузі фінансів
- •66. Організаційно-правові засади в державного управління банківською справою
- •67.Організаційно-правові засади державного управління у галузі агропромислового комплексу.
- •69.Організаційно-правові засади державного управління в галузі зв’язку
- •70. Організаційно-правові засади державного управління паливно-енергетичним комплексом Правові засади:
- •71. Організаційно – правові засади державного управління у галузі захисту економічної конкуренції
- •74. Організаційно-правові засади державного управління у галузі охорони здоров'я.
- •75.Організаційно-правові засади державного управління у галузі культури.
- •76. Організаційно-правові засади державного управління засобами масової інформації.
- •Глава III
- •77.Організаційно-правові засади державного управління телебаченням і радіомовленням.
- •78. Організаційно-правові засади державного управління у галузі фізичної культури і спорту.
- •79.Організаційно-правові засади державного управління у галузі соціального захисту населення.
- •80.Організаційно-правові засади державного управління у галузі молодіжної політики.
- •81.Організаційно-правові засади державного управління у галузі зовнішньополітичної діяльності.
- •82. Організаційно-правові засади державного управління у галузі оборони.
- •83. Організаційно-правові засади державного управління у галузі національної безпеки.
- •84. Організаційно-правові засади державного управління у галузі внутрішніх справ.
69.Організаційно-правові засади державного управління в галузі зв’язку
Адміністрація Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації
Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (далі - Адміністрація) є центральним органом виконавчої влади у складі Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (далі - Держспецзв'язку України).
Адміністрація є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування і забезпечення реалізації державної політики у сферах організації спеціального зв'язку та захисту інформації, телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України, надання послуг поштового зв'язку.
Адміністрація є центральним органом виконавчої влади в галузі зв'язку, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань організації спеціального зв'язку та захисту інформації.
2. Адміністрація у своїй діяльності керується Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України.
3. Основними завданнями Адміністрації є:
1) забезпечення формування і реалізації державної політики у сферах захисту державних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - інформаційно-телекомунікаційні системи), криптографічного та технічного захисту інформації, використання і захисту державних електронних інформаційних ресурсів, телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України, надання послуг поштового зв'язку; участь у формуванні і реалізації державної політики у сфері електронного документообігу органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розробленні та впровадженні електронного цифрового підпису в органах державної влади та органах місцевого самоврядування;
2) участь у межах своїх повноважень у формуванні і реалізації державної тарифної політики та політики державних закупівель у сферах телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України, надання послуг поштового зв'язку;
3) забезпечення в установленому порядку урядовим зв'язком Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України, інших посадових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, органів військового управління, керівників підприємств, установ і організацій у мирний час, в умовах надзвичайного та воєнного стану, а також у разі виникнення надзвичайної ситуації;
4) забезпечення функціонування, безпеки та розвитку державної системи урядового зв'язку і Національної системи конфіденційного зв'язку;
5) визначення вимог і порядку створення та розвитку систем технічного та криптографічного захисту інформації, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом;
6) здійснення державного контролю за станом криптографічного та технічного захисту інформації, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, протидії технічним розвідкам, а також за додержанням технічних вимог керівних документів у сфері надання послуг електронного цифрового підпису;
7) охорона об'єктів та майна Держспецзв'язку України, у тому числі приміщень, систем, мереж, комплексів, засобів урядового і спеціального зв'язку, ключових документів до засобів криптографічного захисту інформації тощо;
8) розроблення та здійснення заходів щодо розвитку телекомунікаційних мереж і мереж поштового зв'язку, поліпшення їх якості, забезпечення доступності і сталого функціонування;
9) сприяння інтеграції сфер телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України та надання послуг поштового зв'язку у світовий інформаційно-комунікаційний простір.
Контроль
Держкомзв'язку України контролює видачу ліцензій на окремі види діяльності у галузі зв'язку, а також додержання ліцензіатом певних умов. Він здійснює нагляд за функціонуванням засобів зв'язку всіх форм власності у мережах зв'язку загального користування та взаємодіючими з ними засобами зв'язку відомчих мереж.
Відповідальність
Адміністративна відповідальність у галузі зв'язку настає за такі правопорушення: обладнання та експлуатація установок проводового мовлення без належної реєстрації або дозволу; порушення умов і правил, що регламентують діяльність у галузі зв'язку, передбачену ліцензіями; порушення правил виготовлення, придбання, реалізації, встановлення, будівництва та експлуатації радіоелектронних засобів і використання радіочастот; порушення правил охорони ліній і споруд зв'язку; пошкодження таксофонів; порушення правил користування місцевим телефонним зв'язком; порушення порядку та умов надання послуг зв'язку в мережах загального користування; використання засобів зв'язку з метою, що суперечить інтересам держави, порушує громадський порядок та посягає на честь і гідність громадян; використання технічних засобів та обладнання, що застосовуються в мережах зв'язку загального користування, без сертифіката відповідності або без погодження з Адміністрацією зв'язку України (ст.ст. 144-1484 КпАП). На винних у вчиненні цих правопорушень накладається штраф, а в разі вчинення правопорушень, передбачених ст. 146 КпАП, застосовується, крім штрафу, й конфіскація технічних засобів і обладнання. Розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення за порушення законодавства про зв'язок (ст.ст. 144,145,147-1484,1887 КпАП) мають право начальник Державної інспекції електрозв'язку Адміністрації зв'язку України, начальники регіональних державних інспекцій електрозв'язку. ( стара інформація, але має підійти)