- •Сили молекулярної взаємодії при огрудкуванні.
- •2. Способи і технологія підготовки флюсуючи і зв’язуючи домішок шихти окускування.
- •3. Запалювальні горни.
- •Капілярні сили зачеплення при огрудкуванні.
- •2. Вплив долі вороття в аглошихті на техніко-економічні показники агломераційного виробництва. Оптимальний вміст вороття в аглошихті.
- •3. Барабанний охолоджувач.
- •Твердофазні хімічні реакції при окускуванні.
- •2. Отримання сирих окатишів: механізм, зв,язучи домішки, типи огрудкувачів
- •Технология производства окатышей.
- •1. Формування кінцевої структури і мінералогічного складу офлюсованого агломерату.
- •2. Фактори, що впливають на огрудкування аглошихт, їх аналіз.
- •3. Комбіновані установки для випалу окатишів.
- •1. Експерименти Войса та висновки із них.
- •2. Порівняльна оцінка виробництва окатишів в барабанних і тарільчатих огрудкувачах.
- •3 . Барабанні сушарки
- •2. Загрузка аглошихти на агломашину технологічні вимоги, засоби обладнання.
- •3. Привід агломераційних машин
- •Рідкофазне спікання при випалі окатишів.
- •2. Виділення і укладання постелі при виробництві окатишів і агломерата.
- •3. Агломераційні машини.
- •1. Технологічні зони і основні фізико-хімічні процеси у спікаємому шарі.
- •2. Загрузка сирих окатишів на випалювальну машину: технологічні вимоги, засоби і обладнання.
- •3. Лінійний охолоджувач агломерату.
- •Газодинаміка агломераційного шару.
- •2. Запалення аглошихти на агломераційній машині. Параметри запалювання, типи запалювальних горнів.
- •3. Чашовий огрудкувач.
- •Поведінка шкідливих домішок при агломерації.
- •2. Комбінований нагрів агломераційного шару: технологічні передумови, сутність, способи.
- •3. Конструкція пиловловлюючих пристроїв застосовуємих на агломерації
- •Розкладання гідратів і карбонатів при окускуванні.
- •2. Газовідводяща система агломераційних машин: будова, призначення окремих елементів, апарати для пилоочищення
- •3. Барабанний змішувач шихти.
- •Закономірності теплопередачі у пористому шарі.
- •3. Ушільнення агломераційних машин
- •Випаровування вологи шихти в процесі агломерації.
- •2. Технологічні способи підвищення продуктивності агломераційних машин
- •3. Пластинчатий живильник
- •Горіння твердого палива в агломераційному шарі.
- •2. Технологічні способи підвищення продуктивності випалювальних машин.
- •3. Барабанний огрудкувач.
- •Рух сипучих матеріалів у повздовжньому перерізу барабана що обертаеться.
- •1. Рух сипучих матеріалів у тарільчатому огрудковачі.
- •Якість агломерату і окотишів.
- •3. Палети агломераційних машин.
- •Вплив технологічних факторів на міцність зчеплення часток сипучого матеріалу.
- •3. Редуктора в обладнанні фабрик окускування.
- •Властивості сирих окатишів та вимоги до їх якості
- •2. Порівняння техніко-економічних показників роботи аглофабрик і фабрик огрудкування
- •Грудкуємість тонко здрібнених матеріалів та їх показники.
- •Технічна характеристика ексгаустерів агломераційних машин.
- •Випалювальна конвейєрна машина.
- •Визначення коефіцієнта гідравлічного опору пористого шару.
- •2. Фізико-хімічні властивості агломерату і окотишів.
- •3. Обладнання для завантаження сирих окатишів на випалювальну машину.
- •1. Особливості теплообміну при агломерації. Заміна температури матеріалу та газу при висоті шару.
- •2. Випал окатишів на комбінованій установці «решітка-піч-охолоджувач»: особливості, режими, обладнання.
- •3. Грохот агломерату.
- •1. Двохшарове спікання і застосування кисню при агломерації.
- •Способи отримання вапна для процесів окускування. Вимоги до якості вапна, оцінка показників якості вапна.
- •Охолоджувач вороття.
Білет1
Сили молекулярної взаємодії при огрудкуванні.
Для процесса окомкования в железоруд. материалах наибольшее знач. имеют адсорбционно- и капиллярно- связанная вода. Первое определяет молекулярное сцепление частиц. Второе обеспечивает капиллярное сцепление.
Силы молек. сцеп. Зависят от св-тв частиц, среды и формы контакта. Чем меньше размер частиц и расстояние между ними, тем сильнее молек. связь. Слой жидкости между тв. частицами усиливает эффект взаимного сцеп. за счет уменьшения радиуса действия молек. сил.
Молек. силы спеп. не обеспечивают необходимую прочность гранул металлургических шихт, т.к. точечные контакты не позволяют сблизить основную поверхность частиц на расстояние эффективного действия молек. сил.
2. Способи і технологія підготовки флюсуючи і зв’язуючи домішок шихти окускування.
В составе шихты для производства окатышей используются флюсующая добавка – доломитизированный известняк и связующая добавка – бентонитовая глина.Подготовка добавок к окомкованию осуществляется посредством их дробления, сушки в барабанном сушиле и измельчения в шаровых мельницах с последующей транспортировкой пневомотранспортом в дозировочные бункера.
Флюсы для агломерации. В качестве флюсующих добавок при спекании применяются кусковатые (фракции 20-80мм) известняки.
3. Запалювальні горни.
Известен ряд конструкций зажигательных горнов применяющих жидкое, тв. и газообразное топливо, наибольшее распространение получили газовые горны (ГГ). ГГ сост. из металлического кожуха, футерованного огнеупорным кирпичем, охлажд. производ. водой, газ и воздух подаются к горну отдельными трубопроводами и смешиваются в смесительных коробах; подача газа и возд. может осущ. с двух сторон горна, факел пламени под влиянием разрежения в 1-й вакуумкамере зажигает топливо. Высота подъема горна над пов-тью шихты может регулироваться. Основной недостаток – недостаточная длина по направлению движ. агломашины и недостаточная площадь зажиг. шихты. Как правило конструкция горна рассчитана на определенную ск. движ. паллет и если оа больше вемя зажиг. может быть недостаточно. Ширина горна может быть несколько больше чем паллеты, это обеспеч. лучшее зажиг. шихты по краям.
Х-ка зажиг. горна агломашины 75 м2: Объем топочного пространства 7,5 м3; Давл. газа 150 мм вод. ст.; Р возд. 100 мм вод. ст.; Вес горна с футеровкой 26,5 т; площадь факельной зоны 5,6 м2.
Білет2
Капілярні сили зачеплення при огрудкуванні.
Для процесса окомкования в железоруд. материалах наибольшее знач. имеют адсорбционно- и капиллярно- связанная вода. Первое определяет молекулярное сцепление частиц. Второе обеспечивает капиллярное сцепление.
Капилярные силы возник. в связи с образоваием жидкостных мостиков (манжет) между отдельными зернами комкуемого материала.Условием их появления явл. смачиваемость тв. частиц жидкостью. Количественно смачиваемость определ. краевым углом смачивания, образуемым каплей на поверхности твердого тела и измерянным со стороны жидкости. Практически все компоненты шихты гидрофильны 0 , кварц 0-10, кальцыт 0 , магнетит 4 , спирт 33 , графиг 60.
Прослойки воды кальцевой формы в точках контакта частиц имеют поверхности двойной кривизны r1-радиус кривизны кольца(+) , r2-радиус кривизны мониска кольца(-)
Для такого общего случая формула Лапласа:
Pk=6(1/r1+1/r2); где Рк-сила капиллярного давления создаваемой кривой поверхностью жидкости на криволетящую массу жидкости ; 6- поверхность натяжения.
Капилярная сила определяется радиусом r2 стремится распределить влагу по поверхности частицы, тоесть уменщить толшину пленки жидкости и сблизить частицы.Действия капиллярной силы обусловливается кривизной жидкости r1 противоположен, толщина водной прослойки увеличивается.При r1>r2 капиляр будет стягивать частицы.
Сила 2-х частиц с прослойкой воды между ними сумма 2-х составляющих: силе обусловлено отриц. капиллярного давления (Fk) и силы поверхносного натяжения (Fn): Fk=Pk*S=>6(1/r1+1/r2)Пr1*;
Fn=6П=>2Пr; где S-пл. сечения жидкости в контакте , П- примен. сцеп. жидкости…….
Максимальная сила сцепления 2-х сферических частиц достигается при очень малых к-вах в манж. С увелечением влаж. матер. Выше определенного содержания вода переходит в канатное сост.
Теор. расчеты показывают что силы капил. Во влаж. сыпучем материале могут достигать значительных велечин.
Обычно силы капил. сцеп. при окмковании влажного сыпучего материала есть основными и привосходят молекулярную в 10-100 раз.