Екзаменаційні питання КМ. 2012, Саєнко В.І.
Класифікація комп’ютерних мереж по швидкості передачі та типу передавального середовища
Класифікація за швидкістю передачі даних
(одиниці виміру швидкості передачі ( боди, біт/c, bps, cps, Мб/с, МБ/С)
одиниці виміру швидкості передачі ( боди, біт/c, bps, cps, Мб/с , МБ/с)
LAN
низькошвидкісні 1, 2, 8, 10, 16, 20 Мб/с
середньошвидкісні мережі 100 Мб\с
швидкісні мережі 1Gbps, 10Gbps
WLAN
Blue Tooth до 10 мб\с
Wi-Fi до 100 Мб\с
Wi-MAX до 100 Мб\с
WAN
64, 128,144 Кб\с (ISDN, X.25)
256 Кб\с,512 Кб\с, 2, 5,10, 20, 45 Мб\с (xDSL, Frame Relay)
672.5 Мб\с, 2,4 (ATM), 10 Gbps (Ethernet); 45, 100 Gbps (in Future Ethernet)
Модемні підключення
Комутовані лінії
Комутовані модемні канали: 1200, 2400, 4800, 9600, 14400, 19200, 28800, 33600, 56000
bps (фізична швидкість на комутованих телефонних каналах = ( 1200-3000 bod) )
виділені лінії (цифрові модеми 64Кб/с, 128 Кб/с, 256Кб/с, 1,0Мб/с, 5Мб/.с, 10Мб/с )
цифрові модеми 64Кб/с, 128 Кб/с, 256Кб/с, 1,0Мб/с, 5Мб/.с, 10Мб/с
Класифікація за типом передавального середовища:
• провідні (дротяне) (коаксіал, скручена пара, оптоволокно);
• безпровідні (бездротова) (радіоканал, ІК канали, мікрохвильові канали).
Розподілення адрес (публічні та приватні адреси). DHCP сервіс.
Хосты с публичными адресами могут иметь прямую связь с внешними сетями и Internet. Хосты с публичными адресами могут обмениваться данными со всеми хостами корпоративной сети (независимо от типа адресов этих хостов), а также с публичными хостами других сетей. Публичные хосты, однако, не когут иметь прямого доступа к хостам других сетей, использующим частные адреса.
Очевидным преимуществом использования частных адресов является экономия адресного пространства Internet за счет использования частных адресов во множестве сетей, не связанных напрямую с Internet.
При развертывании DHCP-серверов в сети можно автоматически предоставлять допустимые IP-адреса клиентским компьютерам и другим сетевым устройствам, использующим протокол TCP/IP. Также этим клиентам и устройствам при необходимости можно предоставить дополнительные параметры настройки, называемые DHCP-параметрами, которые разрешают им подключаться к другим сетевым ресурсам, таким как DNS-серверы, WINS-серверы и маршрутизаторы.
DHCP (англ. Dynamic Host Configuration Protocol — протокол динамической конфигурации узла) — это сетевой протокол, позволяющий компьютерам автоматически получать IP-адрес и другие параметры, необходимые для работы в сети TCP/IP. Данный протокол работает по модели «клиент-сервер». Для автоматической конфигурации компьютер-клиент на этапе конфигурации сетевого устройства обращается к так называемому серверу DHCP, и получает от него нужные параметры. Сетевой администратор может задать диапазон адресов, распределяемых сервером среди компьютеров. Это позволяет избежать ручной настройки компьютеров сети и уменьшает количество ошибок. Протокол DHCP используется в большинстве сетей TCP/IP.
Протокол DHCP поддерживает три механизма выделения адресов: автоматический, динамический и ручной. В первом случае клиент получает постоянный IP-адрес, в последнем DHCP используется только для уведомления клиента об адресе, который администратор присвоил ему вручную.
К недостаткам этого протокола прежде всего следует отнести крайне низкий уровень информационной безопасности, что обусловлено непосредственным использованием протоколов UDP и IP. В настоящее время не существует практически никакой защиты от появления в сети несанкционированных DHCP-серверов, способных рассылать клиентам ошибочную или потенциально опасную информацию - некорректные или уже задействованные IP-адреса, неверные сведения о маршрутизации и т.д. И наоборот, клиенты, запущенные с неблаговидными целями, могут извлекать конфигурационные сведения, предназначенные для <законных> компьютеров сети, и тем самым оттягивать на себя значительную часть имеющихся ресурсов.
Структура мережевої ОС . Принципи мережної обробки даних, ресурси та сервіси
Модеми. Структурна схема та засоби управління.
Модем являє собою пристрій, що перетворить цифрові дані в аналогові сигнали за
рахунок МОДУЛЯЦІЇ на передавальній стороні й виконуюче зворотне перетворення за
рахунок ДЕМОДУЛЯЦІЇ на прийомній стороні.
Структурна схема
Керування модемом здійснюється з використанням декількох дій:
- набоpа стандаpтних Hayes команд ( А-Z - основні ) ;
- набоpа pозшиpених Hayes команд & A-A-&Z - додаткові, % A-A-%Z, /
A-A-/Z -допоміжні;
- S- Pегістpів S0 - S20 ( S0 - S99) ;
- кодів відповіді 0- 0- 99.
AT- к о м а н д и.Всі команди треба починати префік сом AT (або At, a, at) і закінчувати <CR>. ( Існує кілька виключень.)
Пpиклад розповсюджених команд:
ATDP,
ATDT -Ds - автоматичний набір номера.
З параметром Т - тональний набір, з параметром P - цифровий набір.
К о д и в і д п о в і д і. Модем може бути настроєний на передачу відповіді у формі
цифрового коду (зручно для програмного обслуговування модему). Кожна відповідь є
одне- або двозначним кодом.
Після включення модем (як правило) настроєний на передачу відповіді в
символьному виді.
Класифікація мереж та класифікаційні ознаки
Протокол РРР та SLIP
SLIP
РРР
Мережеві технології архітектури LAN.
Мережева технологія — це погоджений набір стандартних протоколів та програмно-апаратних засобів що їх реалізовують, достатній для побудови локальної обчислювальної мережі.
У сучасних локальних обчислювальних мережах широкого поширення набули такі технології або мережева архітектура, як: Ethernet, Token-ring, Arcnet, FDDI.
Мережеві технології локальних мереж Ieee802.3/ethernet
В даний час ця мережева технологія найбільш популярна в світі. Популярність забезпечується простими, надійними і недорогими технологіями. У класичній локальній мережі Ethernet застосовується стандартний коаксіальний кабель двох видів (товстий і тонкий). Проте найбільшого поширення набула версія Ethernet, яка використовує як середовище передачі виті пари, оскільки монтаж і обслуговування їх набагато простіший.
У локальних мережах Ethernet застосовуються топології типу «шина» і типу «пасивна зірка», а метод доступу CSMA/CD.