- •Cутність інвестицій
- •Класифікація інвестицій
- •3 Інвестиційна діяльність та інвестиційний цикл
- •5. Інвестиційний клімат
- •6. Поняття суб'єктів інвестиційної діяльності
- •7. Класифікація інвесторів
- •8. Держава виступає в ролі інвестора:
- •9. Фінансово-кредитна система, її вплив на інвестиційний процес.
- •10. Особливості фінансових інвестицій
- •11. Цп що потребують обертання в Україні
- •12. Інвестиційні якості акцій
- •13. Інвестиційні якості облігацій
- •15. Поняття портфеля фінансових інвестицій
- •16. Класифікація портфелів фінансових інвестицій
- •19. Інвестиційні проекти та їх класифікація
- •20. Життєвий цикл інвестиційного проекту
- •21 Бізнес-план інвестиційного проекту, його призначення та структура
- •22 Суть та значення інноваційної діяльності
- •24 Організаційні структури інноваційної діяльності. Венчурні фірми, інкубатори, технологічні парки, технополіси.
- •25. Міжнародна інвестиційна діяльність та її чинники
- •26 Сутність іноземних інвестицій
- •27 Необхідність залучення іноземних інвестицій в Україну
- •28 Переваги та недоліки залучення іноземного капіталу
- •29 Характеристика іноземних інвестицій в Україну
- •30 Майбутня і теперішня вартість грошей
- •31 Вплив інфляції при визначенні дійсної і майбутньої вартості грошей
- •32 Нарощення і дисконтування грошових потоків.
- •34 Поняття інвестиційних ресурсів та їх класифікація
- •35 Схема фінансування реальних інвестиційних проектів
- •36 Способи реалізації інвестиційних проектів
- •37 Регулювання взаємодії суб’єктів інвестиційної діяльності
- •38 Тендерні угоди
- •39 Освоєння інвестицій
- •40 Маркетинговий, фінансовий і технічний моніторинг реалізації інвестиційних проектів.
9. Фінансово-кредитна система, її вплив на інвестиційний процес.
Фінансово-кредитна система – це складна система, до якої входять різні структури: банки (національні, комерційні, інвестиційні, ощадні); біржі (товарні, фондові, трудові); торгово-посередницькі фірми; комерційні центри; страхові, брокерські, дилерські компанії; інвестиційні інститути як спеціалізовані учасники фондового ринку; пенсійні фонди.
Грошово-кредитне регулювання економіки здійснюється через НБУ шляхом регулювання попиту і пропозиції на залучені кошти. Грошово-кредитна політика НБУ залежно від стану економіки проводиться або в формі кредитної експансії, або кредитної рестрикції.
Кредитна експансія – інтенсивне розширення кредитних операцій з метою отримання прибутку. Вона включає зниження офіційних ставок центральних банків і розширення лімітів на їх облікові та ломбардні операції, зміну норм обов’язкових резервів (або їх скасування) кредитних установ, купівлю цінних паперів на відкритому ринку, розширення купівлі у комерційних банків іноземної валюти і зниження процентної ставки за цими операціями, скасування кількісних обмежень на кредити.
Політика кредитної рестрикції проводиться з метою стримання інвестиційної діяльності. Подорожчання кредитних ресурсів змушує інвесторів вкладати тільки в найбільш ефективні, прибуткові проекти, сприяє росту державних інвестицій, залученню коштів на депозити фінансово-кредитних установ.
НБУ проводить і операції на фондовому ринку, тобто здійснює продаж та купівлю державних цінних паперів (облігацій, казначейських зобов’язань).
Інвестиційні банки – спеціалізовані кредитно-фінансові інститути, які спеціалізуються на операціях із цінними паперами з метою залучення коштів, здійснення довготермінового кредитування і фінансування підприємств різних галузей народного господарства.
Інвестиційний банк виконує наступні функції:
– емісія цінних паперів;
– погодження умов та видів позик (облігацій, акцій);
– випуск і розміщення цінних паперів, у тому числі за власний рахунок;
– гарантія емісії (зобов’язання купити нереалізовану частину випущених цінних паперів);
– надання звичайних і довготермінових кредитів інвесторам;
– консультаційні послуги.
10. Особливості фінансових інвестицій
Фінансові інвестиції – це вкладання капіталу в більш чутливі до змін фінансові інструменти. Фінансові інвестиції характеризуються певними особливостями, основними з яких є:
І) використання у двох напрямах: перший — отримання додаткового інвестиційного доходу у процесі користування вільними грошовими активами; другий — їх проти інфляційний захист;
2) надання суб'єкту підприємницької діяльності вибору широкого діапазону інструментів інвестування за шкалою «дохідність — ризик» та «дохідність — ліквідність»;
3) виходячи з багатогранної інфраструктури фінансового ринку, пильніший та змістовніший моніторинг у процесі фінансового інвестування.
Ринок цінних паперів демонструє становлення покупців та продавців до цінних паперів окремих підприємств, як барометр показує стан фінансового здоров’я відповідних суб’єктів господарювання та економіки країни в цілому. Попит на цінні папери точно показує, які галузі перспективні і заслуговують уваги з точки зору розміщення капіталу, а які, навпаки,
зупинилися у своєму рості. На основі такої інформації розробляють свою фінансову політику керівники підприємств.
Купівля-продаж цінних паперів на фондовій біржі здійснюється за їх
ринковою ціною – біржовому курсу.