Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Shpory_ieed_po_biletam.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
19.09.2019
Размер:
488.45 Кб
Скачать

2.Охарактеризуйте еволюцію історичої школи в Німеччині. Розгляньте погляди представників історичної школи Рошера, Кніса, Гільдебранда.

Німецька історична школа по суті втілює не стільки історичний, скільки соціально-історичний напрям.

У своєму розвитку історична школа пройшла два етапи і “третю” хвилю:

1 етап (30-40 р.р. ХІХ ст) . Стара історична школа, яка, з одного боку, боролася з класичною політичною економією, а, з іншого, - з утопічним соціалізмом. Основними представниками цього етапу були В. Рошер, Б. Гільдебранд, К. Кніс.

2 етап (70 – 90 р.р. ХІХ ст.). Нова історична, або “молода” історична школа, яка боролася з марксизмом. Мислителями цього етапу були А.Вагнер і К. Бюхер.

“Третя” хвиля (перша третина ХХ ст.) приєднала до історичного методу морально-етичні принципи та виступила родоначальником націонал-соціалізму. Основними представниками тих часів були В. Зомбарт, М. Вебер, Р. Штольцман, Ф. Оппенгеймер, О. Шпанн та інші.

На першому етапі розвитку історичної школи, так звана стара школа критикувала класиків за те, що вони надмірно захопилися абстракціями і узагальненнями, що вони недооцінили значення фактів і спостережень, які зв’язані з минулим і сучасним, звинуватили класиків за абсолютизм принципів економічного лібералізму, за обмеженість індивідуалістичних доктрин. Представники старої школи наполягали на необхідності й доречності зображення конкретної, а не удаваної дійсності.

К.Кніс, В.Рошер та Б.Гільдебранд вважаються засновниками історичної школи. Вони обґрунтували необхідність відбиття в економічній теорії особливостей національних господарств, відстоювали ідею історичного підходу до економіки, врахування конкретних історичних і соціокультурних факторів при аналізі економічних систем. Значним був їх внесок до історії народного господарства та історії економічної думки.

Білет 21

1.Визначіть роль Великих географічних відкриттів у становленні ринкового господарства суспільств Європейської цивілізації.

Над­звичайно велику роль у цьому процесі відіграли Великі геогра­фічні відкриття, пов'язані з відкриттям європейцями нових зе­мель і континентів, активним освоєнням інших частин світу, встановленням економічних зв'язків між окремими регіонами Земної кулі. Великі географічні відкриття і період первісного нагрома­дження капіталу складають у часі цілу епоху — приблизно трьохсотрічний період від кінця XV ст. до кінця XVIII ст. Серед Великих географічних відкриттів найважливішими є: подорож португальця Васко да Гама до Індії, завдяки якій уперше прокладено шлях з Європи до Південної Азії; експедиції під керівництвом італійця Колумба, який у 1492 р. потрапив до Америки; експедиція Магеллана у 1519;—1521 рр., що здій­снила першу кругосвітню подорож.

Взагалі епоху Великих відкриттів поділяють на два періоди: перший — іспано-португальський, який включав: відкриття Америки; португальські плавання до Індії та бере­гів Східної Азії, починаючи з експедиції Васко да Гама; іспанські тихоокеанські експедиції XVI ст, від першого навколосвіт­нього плавання Магеллана до експедиції Вільяловоса.

Другий — період російських і голландських відкриттів - До них належать: відкриття росі­янами всієї Північної Азії; англійські та французькі відкриття у Північній Америці; голландські тихоокеанські експедиції і від­криття Австралії.

Серед економічних передумов вирізнялися: бурхливий розвиток промисловості, потреби в нових рин­ках збуту; вимагало більшої кількості дорогоцінних металів як за­собів обігу; криза середземноморської торгівлі. До політичних передумов географічних відкриттів можна від­нести: розвиток абсолютизму в Західній Європі; завершення державного об'єднання низки країн Західної Євро­пи, що супроводжувалося закінченням тривалих виснажливих воєн. Науково-технічними передумовами великих географічних відкриттів були досягнення в науці та техніці європейців, які забезпечили саму можливість тривалих подорожей.

Великі географічні відкриття мали надзвичайно важливе значення не лише для європейської, а й для світової економіки: 1.розширилася територіальна сфера обігу. 2. розширився торговельний асортимент за рахунок нових товарів, 3. створення в ряді країн монопольних торговельних об'єднань 4. центр торгівлі переміщується із Середземного моря в Атлантичний 5. змінюється техніка торгівлі, яка зростає настільки, що поширюється торгівля за зразками. 6. Відбувається становлення світового ринку. Завдяки сміливим експедиціям мореплавців багатьох країн Світу торговельні шляхи зв'язали між собою Європу, Африку, Америку та Австралію і почав складатися світовий ринок. 7. Наслідком Великих географічних відкриттів стало поси­лення нових тенденцій в економічній політиці європейського абсолютизму. Вона набула яскраво вираженого меркантилістського характеру.

У результаті Великих географічних відкриттів був прискоре­ний процес первісного нагромадження капіталу. Одним з найбільш значущих економічних результатів Вели­ких відкриттів стала так звана «революція цін» у Західній Євро­пі, яка відіграла дуже важливу роль у розладі феодалізму і фор­муванні капіталістичного господарства. Для населення відкритих земель головним наслідком геогра­фічних відкриттів було формування колоніалізму як методу фун­кціонування світового господарства.

Колоніалізм, відомий ще античній системі господарства, став методом функціонування світового господарства. З географічними відкриттями виникає світова колоніальна система. Створюються колоніальні імперії, спочатку — іспанська та португальська. Дещо пізніше у світо­вій колонізаційний рух вступили Англія, Франція й Нідерлан­ди, поступово перетворюючись у могутні імперії. У ці часи ще однією важливою статтею доходів стає пірат­ство, передусім англійське та французьке, в результаті якого гра­бувалися іспанські кораблі, що везли до Європи американське золото і срібло. Нещадне пограбування колоніальних народів привело до нагромадження величезних багатств у країнах Західної Європи.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]