33. В яких випадках у виробництві таблеток застосовують розчинники.
34. Роль розрихлювальних речовин. їх групи за механізмом дії. При пресуванні лікарських речовин
різко зменшується пористість, і тим самим утруднюється проникнення рідини усередину таблетки. Для поліпшення розпадання або розчинення застосовують розпушувальні речовини, які забезпечують механічну руйнацію таблеток у рідкому середовищі, що необхідно для якнайшвидшого вивільнення діючої речовини. Розпушувачі додають до складу таблеток також у тому випадку, якщо препарат нерозчинний у воді або якщо таблетка здатна цементуватися під час зберігання. У разі використання як розпушувач суміші натрію гідрокарбонату з кислотою лимонною або винною необхідно враховувати їх взаємодію у вологому середовищі, а отже, правильно вибирати порядок їх уведення при вологій грануляції у таблеткову масу. Ефективність дії розпушувальних речовин визначається трьома способами: визначенням швидкості поглинання і кількості поглиненої води порошкоподібною масою; за часом розпадання таблеток, що містять різні концентрації розпушувальних речовин; визначенням швидкості наухання і максимальної водної ємності розпушувачів або високошвидкісною фотозйомкою під мікроскопом. У цілому, всі розпушувальні речовини забезпечують руйнацію таблеток на дрібні частинки при їх контакті з рідиною, внаслідок чого відбувається різке збільшення сумарної поверхні частинок, що сприяє вивільненню та усмоктуванню діючих речовин.Розпушувачі застосовують для забезпечення необхідного розпадання таблеток і розчинення діючої речовини (набухаючі - крохмаль пшеничний, картопляний, кукурудзяний, рисовий, пектин, желатин, МЦ, NaКМЦ, амілопектин, ультраамілопектин, агар-агар, кислота альгінова, калію і натрію альгінат тощо, газоутворюючі - Суміш натрію гідрокарбонату з кислотою лимонною або винною та ін., речовини, що поліпшують змочуваність і водопроникність - крохмаль пшеничний, картопляний, кукурудзяний, рисовий, цукор, глюкоза, твін-80, аеросил тощо).
35. Принцип роботи таблеткової машини подвійного пресування.
36. Пряме пресування. Апаратна схема виробництва таблеток. . Пряме пресування — це сукупність різних технологічних заходів, що дозволяють поліпшити основні технологічні властивості таблетованого матеріалу: сипкість і спресовуваність — і одержати з нього таблетки, минаючи стадію грануляції. На сьогодні таблетування без грануляції здійснюється: 1) із додаванням допоміжних речовин, які поліпшують технологічні властивості матеріалу; 2) примусовою подачею таблетованого матеріалу із завантажувального бункера таблеткової машини в матрицю; 3) із попередньою спрямованою кристалізацією спресовуваних речовин.
Велике значення для прямого пресування мають розмір, міцність частинок, спресовуваність, плинність, вологість та інші властивості речовин. Технологічний процес отримання таблеток способом прямого пресування складається з наступних стадій: підготовка сировини (подрібнення, просіювання, сушка); змішування; пресування.
Пресування здійснюють на прес-інструмснті, що складається з матриць і двох пуансонів.
Основними типами таблеткових машин є ексцентрикові, або ударні, і ротаційні.
Екщєнтрикові машини бувають полозкові і проміжні (башмачні).
37. Покриття таблеток оболонками. Типи покриттів. Обладнання для покриття таблеток напресованими оболонками. Покриття таблеток оболонками має багатостороннє значення і переслідує такі цілі:
1) захист таблеток від екстремальних чинників зовнішнього середовища (ударів, стирання тощо); 2) захист від дії чинників навколишнього середовища (світла, вологи, кисню і вуглекислоти повітря); 3) маскування неприємного смаку і запаху лікарських речовин, що містяться в таблетках; 4) захист від фарбувальної здатності лікарських речовин, що містяться в таблетках (наприклад, таблетки активованого вугілля); 5) захист лікарських речовин, що містяться в таблетках, від
кислої реакції шлункового соку; 6) захист слизової оболонки рота, стравоходу і шлунка від подразливої дії лікарських речовин; 7) локалізація терапевтичної дії лікарських речовин у певному відділі шлунково-кишкового тракту; 8) запобігання порушень процесів травлення в шлунку, можливих при нейтралізації шлункового соку лікарськими речовина-
ми основного характеру; 9) пролонгування терапевтичної дії лікарських речовин у таблетках; 10) подолання несумісності різних речовин, що знаходяться в одній таблетці, уведенням їх до складу оболонки і ядра; 11) поліпшення товарного вигляду таблеток і зручності їх застосування. При покритті таблеток оболонками застосовують різні допоміжні речовини, які умовно можна поділити на такі групи: адгезиви, що забезпечують прилипання матеріалів покриття до ядра і один до одного (цукровий сироп, ПВП, КМЦ, МЦ, АФЦ, ОПМЦ, ЕЦ, ПЕГ тощо); структурні речовини, які утворюють каркаси (цукор, магнію оксид, кальцію оксид, тальк, магнію карбонат основний); пластифікатори, що надають покриттям властивості пла-
стичності (рослинні олії, МЦ, ПВП, КМЦ, твіни та ін.); гідрофобізатори, що надають покриттям властивості ологостійкості
(аеросил, шелак, поліакрилові смоли, зеїн); барвники, які служать для поліпшення зовнішнього вигляду або для позначення
терапевтичної групи речовин (тропеолін 00, тартразін, кислотний червоний 2С, індигокармін та ін.); коригенти, які надають покриттю приємного смаку (цукор, лимонна кислота, какао, ванілін та ін.). Застосовується понад 50 найменувань плівкоутворювачів. Таблеткові покриття в залежності від їхнього складу і способу нанесення поділяють на такі групи:1. Пресовані (або сухі) покриття. 2. Плівкові покриття. 3. Дражовані покриття (нанесення цукрової оболонки).
1. Дражируванні покриття. Основним призначенням цих оболонок є: захист таблеток від зовнішніх впливів, маскування неприємного смаку і запаху лікарської речовини, поліпшення зовнішнього вигляду таблеток, іноді захищаючі таблетки від впливу шлункового соку. Процес нанесення дражирувального покриття проводиться в обдукторах - спеціальних обертових казанах Дражирувальні казани обертаються зі швидкістю 20-40 об/хв. Якість дражирувального покриття таблеток у казані залежить від трьох величин: ступеня заповнення обдуктора таблетками; швидкості обертання; кута нахилу казана відносно горизонталі; Матеріали для дражирування таблеток Опудрюючі (формуючі оболонку) - борошно, магнію карбонат, каолін, окис магнію, крохмаль, цукрова пудра, аеросил. Склеюючі - цукровий сироп концентрації 42/70%, розчини желатину, декстрину, МЦ, NaKMЦ, гуміарабік та ін.
Барвні - тартразин, індиго, кислотний червоний 2С, окис титану ТіО2, тропелин 1,0 та ін. Для глянцювання - віск, рослинна олія, парафін, тальк, масло какао. Процес дражирування складається з 4-х основних стадій: 1. Ґрунтовка (обволікування). Таблетки двоопуклої форми завантажують у дражирувальний казан на 30-40% його об'єму. Переміщуючі таблетки зволожують цукровим сиропом і рівномірно обсипають спочатку борошном і через 3-4 хвилини основним карбонатом магнію або окисом магнію. Через 25-35 хв у казан подають гаряче профільтроване повітря з температурою 40-50°С протягом 25-40 хв. (повторюють 2-3 рази). 2. Нашаровування (тестовка). Заґрунтовані таблетки поливають цукровим сиропом і обсипають сумішшю борошна з основним магнію карбонатом. У казан подають гаряче повітря на 30-40 хв. (проводять 2-4 рази). Надалі нашаровування здійснюють тільки сумішшю сиропу й борошна, без застосування основного магнію карбонату (проводять до 13-14 разів). Для фарбування оболонки в останні порції цукрового сиропу додають барвники. 3. Шліфування. Здійснюють за допомогою невеликої кількості цукрового сиропу з додаванням 1% желатину, 1% МЦ у процесі обертання казана. 4. Глянцювання. Масу для глянцювання невеликими порціями вносять в обертовий казан доти, поки поступово оболонка не придбає рівномірний блиск. Часто стінки обдуктора попередньо покривають шаром воску й у такому казані проводять глянцювання. Покриття таблеток тонкою (0,05-0,2 мм) і міцною плівкою, що утвориться на таблетці після висихання нанесеного на її поверхню розчину плівкоутворювальної речовини. Використовуються для: - захисту таблеток від впливу зовнішнього середовища; - запобігання вивітрюванню та випару лікарських речовин з таблетки; приховування нерівномірного зафарбування, неприємного смаку або запаху таблеток; Запобігають: проникненню зафарбованих речовин або речовин з неприємним смаком таблетки-ядра в дражирувальне покриття; контакт несумісних речовин, що містяться в ядрі й зовнішніх шарах багатошарової таблетки. Плівкові покриття створюють також умови для виборочного розпадання (розчинності) таблеток у будь-якому відділі шлунково-кишкового тракту. Матеріали, що входять до складу плівкових покриттів: А. Плівкоутворювачі. Б. Розчинники. В. Допоміжні речовини. Пресовані покриття здійснюються на таблеткових машинах типу Drycota Presscote або РТМ-24Д. Таблеткова машина типу "Драйкота" є: здвоєний агрегат, що складається із двох (16 комплектних) роторних таблеткових машин, на першій машині звичайним способом пресують таблетки-ядра двоопуклої форми, за допомогою транспортуючого пристрою таблетки передаються на другу машину, де відбувається нанесення покриття. У машинах Prescote застосовується легке упресовування таблетки-ядра в порцію, що перебуває під нею, чим створюється над таблеткою додатковий простір для заповнення другою порцією гранулята. Перевага методу: висока продуктивність методу, Недолік пресованих покриттів: - їхня значна пористість, що іноді призводить до збільшення об'єму в результаті набрякання таблеток-ядер.
38. Способи гранулювання у таблетковому виробництві.Пресуємі речовини піддаються гранулюванню для: ущільнення порошку, збільшення сипкості, зменшення зчеплення часток, одержання таблеток однакового складу і маси. Це процес перетворення порошкоподібного матеріалу в зерна (крупинки) певної величини (від 0,3-0,6мм до 2мм). Гранулювання здійснюється різними способами і ділиться на слідуючі основні типи: 1. Сухе гранулювання. Сухе гранулювання застосовується в тих випадках, коли лікарські порошки в присутності води й у процесі сушіння змінюють свої властивості або розкладаються, або для зволоження потрібна значна кількість дорогого розчинника. Цей метод заснований на пресуванні порошку у формі пластин або брикетів з наступним їхнім здрібнюванням до гранул потрібного розміру. Такий метод використовують для гранулювання термолабільних речовин і речовин, що розкладаються в присутності води. Зчеплення часток речовин досягається шляхом додавання невеликих кількостей сполучних агентів (поліетиленгліколь, полівінілпірролідон і ін.) та дії високого тиску. Звичайно сухе гранулювання виробляється з використанням горизонтальних металевих валків, стислих пружинами або гідравлічним поршнем. Матеріал продавлюється між ними у вигляді безперервної смужки, що потім подрібнюється до одержання гранул потрібної величини. Для сухого гранулювання використовується також черв'ячний екструдер, у якому матеріал продавлюється через отвори й розламується на шматки, і валковий екструдер, у якому матеріал стискується між валками-роликами й з великою силою продавлюється через отвори. 2. Вологе гранулювання.Метод готування гранулята шляхом продавлювання зволоженої маси через перфоровані сита називається вологої грануляції. Вологе гранулювання роблять у два етапи.
На першому етапі таблетуємі речовини ретельно змішують і зволожують відповідною єднальною речовиною, щоб маса легко злипалася в грудки, не прилипаючи до пальців. На другому етапі отриману вологу масу завантажують у барабан гранулятора (рис. 1) (перфороване барабанне сито), у якому за допомогою лопат маса протирається на зовнішню сторону барабана у вигляді крупинок і тонких стерженьків.Грануляцією продавлюванням звичайно одержують гранули діаметром 0,5-1,5 мм.
Для вологого гранулювання використовують відцентрові змішувачі-гранулятори, високошвидкісні змішувачі гранулятори, що забезпечують відразу змішування і гранулювання.3. Структурне гранулювання три способи : (у дражирувальному казані, у псевдозрідженому шарі, гранулювання розпиленням).Грануляція роспилюючим висушуванням здійснюється шляхом пульверизації в распилюючій сушарці водної суспензії допоміжних речовин, екстрактів, антибіотиків, ферментів Розпилення проводять за допомогою форсунки, тобто виходять крапельки заданого розміру. Сушіння - час 30 сек.: повітря нагрівається газом, електрикою або парою. Контакт із підвищеною температурою (200°С) короткочасний. Грануляція в псевдозрідженому шарі Апарат СГ-30 складається з вертикальної колони, що має звужену (робочу) частину (внизу) і розширену (вгорі). Повітря в колону подається вентилятором, що проходить через нагрівач і через решітку та у вигляді струменів попадає в камеру. Швидкість цього потоку в нижній частині колони, настільки висока, що частки, що потрапили в цей потік, негайно підкидаються вгору і сушаться.Готовий гранулят збирають через жолоб у приймач. Одержують гранулят 1-1,5 мм. Грануляція в дражирувальному казані Спосіб одержання гранул у дражирувальному казані полягає в наступному: лікарські речовини, розріджувач і розпушуючі речовини завантажуються в дражирувальний казан і перемішуються при швидкості обертання до 32 об/хв; через пульверизатор у казан розприскується вода або інша склеююча рідина, що попадає на поверхню маси, утворюючі з порошками при обертанні казана гранули; швидкість обертання казана плавно зменшується і у казан подається струмінь теплого повітря (70°С) для сушіння гранул. Якість гранул і їхні властивості залежать від наступних параметрів процесу гранулювання дражируванням:
величини і розподілу по розмірам часток порошку, швидкості обертання гранулятора, кількості гранулюючої рідини, умов сушіння.Гранулят опудрюють ковзними речовинами. Продуктивність до 50 кг/година. Гранули при цьому мають більше сферичну форму в порівнянні із протертими гранулами.
Недоліком цього способу при його простоті й досить високої продуктивності є небезпека злипання маси в ком при нерівномірному обертанні казана. 4. Гранулювання плавленням. При цьому способу лікарські речовини попередньо розплавляють, розплавлену масу прохолоджують і піддають розмелу і грануляції через сито з діаметром 1 мм. Для досягнення необхідної міцності таблеток у розплавлену масу іноді додають цукор або ін. речовини. 5. Сферонізація гранул Це новий метод, при якому гранули, отримані продавлюванням через сито в екструдері, піддаються обкатуванню до сферичної форми в спеціальному апаратуі - мармеризері. Апарат для сферонізації гранул під назвою мармеризер є нерухомим, вертикальним, відкритим зверху циліндром із гладкими внутрішніми стінками. Діаметр циліндра 30-100 см. Усередині циліндра в основі обертається рифлена пластинка зі швидкістю 400-1600 об/хв. Поверхня пластини покрита конічними поглибленнями діаметром 2-4 мм. Час сферонізації гранул дорівнює в середньому 2 хв., продуктивність випускаючих установок до 20 000 кг/г.