98. Завдання прокурорського нагляду за додержанням законів при застосуванні до засуджених умовно-дострокового звільнення від покарання та заміни покарання більш м`яким.

Перевірка виконання закону щодо умовно-дострокового звільнення від покарання або заміни покарання більш м'яким проводиться лише стосовно осіб, залишених у слідчому ізоляторі для роботи з господарського обслуговування, тобто щодо засуджених, на яких поширюється дія ст.ст. 81, 82 КК, ст. 407 КПК України та ст. 154 КВК України.Прокурор вивчає особові справи засуджених, протоколи комісії та інші матеріали, на підставі яких було зроблено висновок, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. При цьому слід звертати увагу на те, щоб рішення щодо умовно-дострокового звільнення приймались не за формальними показниками (засуджений не має стягнень тощо), а з урахуванням всіх обставин, що характеризують особу і поведінку засудженого. Сумлінна поведінка визначається тривалим дотриманням встановлених правил режиму, дисципліни, а також активною участю у роботі самодіяльних організацій.До того ж, прокурор повинен мати на увазі, що на практиці мають місце факти, коли адміністрація установи з виробничих міркувань або виходячи з вузьковідомчих господарських інтересів, нерідко затримує направлення до суду подань про умовно-дострокове звільнення засуджених, які відбули встановлену законом частину строку покарання і довели своє виправлення. Прокурор зобов'язаний своєчасно виявляти такі факти та вживати заходів щодо захисту прав і законних інтересів засуджених та покарання винних у цьому посадових осіб слідчого ізолятора.

99. Перевірка прокурором додержання адміністрацією колоній вимог закону щодо умовно-дострокового звільнення від покарання осіб, засуджених у віці до 18 років.

100. Перевірка прокурором додержання адміністрацією колоній вимог закону щодо заміни невідбутої частини покарання більш м`яким.

Особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.

У разі заміни невідбутої частини основного покарання більш м'яким засудженого може бути звільнено також і від додаткового покарання у виді позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення та можлива після фактичного відбуття засудженим:

1) не менше третини строку покарання, призначеного судом за злочин

невеликої або середньої тяжкості, а також за необережний тяжкий злочин;

2) не менше половини строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, коли особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона була засуджена до позбавлення волі;

3) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і вчинила новий умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.

До осіб, яким покарання замінене більш м'яким, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення за правилами, передбаченими статтею 81 цього Кодексу.

У зв’язку з незадовільним станом залучення майже половини працездатних засуджених до суспільно корисної праці виникають питання щодо можливості застосування цього виду звільнення до осіб, які не забезпечені постійною роботою, перебувають на лікуванні у спеціалізованих установах для засуджених, де вони до суспільно корисної праці не залучаються взагалі.

Порядок застосування умовно – дострокового звільнення від покарання і заміни покарання більш м’яким покаранням встановлений ст.154 КВК та ст.407 КПК України, якими передбачено, що умовно-дострокове звільнення від покарання застосовується суддею районного (міського суду) за місцем відбуття покарання засудженим за спільним поданням органу, що відає відбуванням покарання, і спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх. Зазначені подання розглядаються судом в 10-денний строк з моменту надходження їх до суду без витребування чудової справи з участю прокурора, представника органу, що відає виконанням покарання, і, як правило, засудженого.

Якщо суд відмовить в умовно-достроковому звільненні засудженого від відбування покарання або заміні невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням, розгляд повторного подання в цьому питанні щодо осіб, засуджених за тяжкі та особливо тяжкі злочини, до позбавлення волі на строк не нижче 5 - ти років, може мати місце не раніше як через рік з дня винесення постанови про відмову, а щодо засуджених за інші злочини та неповнолітніх засуджених – не раніше як через 6 місяців. На постанову суду з цих питань протягом 7 діб з дня її оголошення прокурор та засуджений вправі подати апеляції до апеляційного суду. У разі подання прокурором апеляції виконання зазначеної постанови зупиняється.

При розгляді справ зазначеної категорії суди керуються вимогами Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 № 2“Про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м’яким”

101. - Перевірка прокурором додержання в установах виконання покарань законодавства про охорону навколишнього природного середовища та санітарно-епідеміологічного благополуччя.

Прокурор перевіряє наявність екологічної програми установи та як вона виконується. Чи забезпечується екологічна безпека, ліквідація негативного впливу господарської діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду ландшафтів живої природи . Чи дотримуються ліміти викидів та скидів забруднюючих речовин в навколишнє середовище, розміщення відходів від промислової, сільськогосподарської, будівельної та інших видів діяльності. Як ведеться складування, зберігання або розміщення відходів, чи є на це дозвіл відповідних органів. Ознайомитись із статистичною звітністю про збір, обробку викидів та шкідливих забруднюючих речовин, використання природних ресурсів, виконання завдань щодо охорони навколишнього середовища, наявність екологічного паспорта установи. Перевірити використання за призначенням виділених коштів на охорону природного середовища.Як забезпечена установа питною і технічною водою. Охорона водонапірних скважин, башен, резервуарів питної води. Перевірити журнали та акти проведення контрольних замірів і зачисток резервуарів для питної і технічної води, якщо вони є в установі, а також паливно-мастильних матеріалів, якщо були виявлені недоліки, то як вони усунені. Під час обходу звернути увагу на санітарний стан житлової і промислової зон, а також території, яка прилягає до охоронюваної зони колонії.