58. Умови та порядок заочного розгляду справи. Розгляд заяви про перегляд заочного рішення.

Стаття 224. Умови проведення заочного розгляду справи

1. У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

2. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

3. У разі зміни позивачем предмета або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача.

Стаття 225. Порядок заочного розгляду справи

1. Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу.

2. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за загальними правилами з винятками і доповненнями, встановленими цією главою.

Стаття 231. Порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення

1. Заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

2. Головуючий відкриває судове засідання і з'ясовує, хто з осіб, які беруть участь у справі, з'явився, встановлює їх особу, перевіряє повноваження представників, після чого повідомляє зміст заяви і з'ясовує думку сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, щодо вимог про перегляд заочного рішення.

3. У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:

1) залишити заяву без задоволення;

2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

4. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

59. Закінчення справи без винесення судового рішення.

Як правило, суд першої інстанції закінчує розгляд справи постановлениям рішення, в якому міститься відповідь по суті заявлених вимог. Але є випадки, коли суд закінчує розгляд справи ухвалою про закриття провадження в ній, тобто без постановления судового рішення. Підстави закриття провадження у справі передбачені законом, їх перелік, що міститься у ст. 227 ЦПК, є вичерпним. Суд закриває провадження у справі, якщо: 1) справа не підлягає розгляду в судах — п. 1 ст. 227 ЦПК (ця підстава передбачає як непідвідомчість справи судам, так і випадки, коли в законі є пряма вказівка на заборону судового розгляду тієї чи іншої справи); 2) заінтересована особа, яка звернулася до суду, не додержала встановленого для д:чїої категорії справ, порядку попереднього позасудового вирішення спору, і можливість його застосування втрачена (п. 2 ст. 227 ЦПК); 3) у справі є рішення, що набрало законної сили, постановлене по спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав або ухвала суду про прийняття відмови позивача від позову чи затвердження мирової угоди сторін (п. 3 ст. 227 ЦПК); 4) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом (п. 4ст. 227 ЦПК); 5) суд затвердив мирову угоду, укладену між сторонами (п. 5 ст. 227 ЦПК); 6) відбулося рішення товариського суду, прийняте в межах його компетенції, по спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (п. 6 ст. 227 ЦПК).; 7) сторонами укладено договір про передачу даного спору на вирішення третейського суду (п. 7 ст. 227 ЦПК); 8) після смерті громадянина, який був однією із сторін у справі, спірні правовідносини не допускають правонаступництва (п. 8 ст. 227 ЦПК). Перші дві підстави в цьому переліку є обставинами, які свідчать про помилкові дії судді при вирішенні питання про прийняття справи до провадження суду, тобто про те, що процес виник неправомірно. Помилка судді, що прийняв до провадження суду справу всупереч п. 1,2 ст. 136 ЦПК, повинна бути виправлена в судовому засіданні шляхом закриття провадження є справі відповідно до п. 1, 2 ст. 227 ЦПК. Обставини, передбачені п. З, 6, 7 ст. 227 ЦПК, теж виключають можливість порушення цивільної справи судом (крім випадку, коли сторони уклали договір про передачу спору на вирішення .третейського суду після порушення справи судом). Але ці обставини не завжди можуть бути встановлені судом при прийнятті заяви. На закінчення процесу без постановления рішення у справі можуть бути спрямовані такі дії сторін, як відмова від позову і укладення сторонами мирової угоди. Якщо суд, керуючись ст. 103 ЦПК, приймає відмову позивача від позову або затверджує мирову угоду, він закриває провадження у справі з підстав, передбачених п. 4, 5 ст. 227 ЦПК. І, нарешті, останньою підставою закриття провадження є обставина, виникнення якої не залежить від дій суду і сторін (смерть громадянина, який був стороною в справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступни-цтва,— п. 8 ст. 227 ЦПК). Провадження у справі закривається ухвалою суду, на яку може бути подана скарга чи внесене окреме подання, прокурором.