4

МОЗ

Первомайський медичний коледж

ЦМК загальноосвітніх дисциплін

Матеріали для підготовки до іспиту

з загальної біології

Частина І

2011-2012 н.р.

Зміст

№ з/п	Зміст питань	Сторінка
	Біологія – наука про життя. Предмет, завдання, методи біологічних досліджень.	6
	Поняття про подразливість рослин. Тропізми, настії, таксиси.	8
	Фотосинтез. Характеристика етапів. Планетарне значення фотосинтезу.	10
	Характеристика етапів енергетичного обміну, його значення.	11
	Метаболізм. Взаємозв’язок пластичного та енергетичного обміну.	13
	Порівняльна характеристика мітозу і мейозу.	14
	Життєвий цикл клітини. Періодизація інтерфази. Види клітинного поділу, їх суть та біологічне значення.	17
	Склад, будова та функції ДНК.	18
	Склад, будова і функції РНК.	21
	Біополімери. Склад, будова та функції білків.	22
	Класифікація органічних сполук. Склад, будова та функції ліпідів.	25
	Класифікація хімічних елементів клітини. Біологічна роль води та мінеральних солей.	27
	Ядро клітини, його будова та функції. Хромосоми. Склад, будова, види хромосом.	29
	Загальний план будови клітини. Порівняльна характеристика будови клітин еукаріотів та прокаріотів.	31
	Будова тваринної клітини.	32
	Розвиток клітинної теорії (М.Шлейден, Т.Шванн, Р.Віхров). Сучасний стан клітинної теорії.	3 6
	Уявлення про суть життя. Властивості живого. Рівні організації життя.	37
	Біосинтез білка: характеристика його етапів.	40
	Класифікація органічних сполук. Склад, будова та функції вуглеводів.	41
	Еволюція нервової системи. Рефлекси умовні та безумовні. Інстинкти.	43
	Розмноження організмів. Нестатеве та статеве розмноження.	44
	Тканини. Взаємозв’язок будови та функцій рослинних тканин.	45
	Тканини. Взаємозв’язок будови та функцій тваринних тканин.	48
	Орган. Система органів. Фізіологічні та функціональні системи органів.	51
	Неклітинні форми життя. Віруси. Їх роль у природі та житті людини.	53
	Пріони. Їх роль у природі та житті людини.	56
	Форми нестатевого розмноження, їх характеристика.	59
	Статеве розмноження, його форми.	61
	Будова гамет. Порівняльна характеристика яйцеклітини та сперматозоїда.	62
	Гаметогенез. Порівняльна характеристика овогенезу та сперматогенезу.	63
	Запліднення, механізм запліднення та його біологічне значення.	65
	Предмет і завдання генетики. Основні поняття генетики.	66
	Методи генетичних досліджень. Особливості методів дослідження генетики людини.	68
	Моногібридне схрещування. І, ІІ закони Менделя.	7 0

1. Біологія – наука про життя. Предмет, завдання, методи біологічних досліджень.

Біологія (від грец. біос — життя та логос — учення) — комплекс наук про життя, його форми і закономірності існування та розвитку. Предметом вивчення біології є живі організми, їх будова, функції, зв'язки між собою і з неживою при­родою, природні угрупування організмів і вся біосфера в цілому.

Термін "біологія" запропонував (1802 р.) францу­зький вчений Ж. Б. Ламарк. Разом з астроно­мією, фізикою, хімією, геологією та іншими науками, які вивчають природу, біо­логію відносять до природничих наук. Її розвиток йшов шляхом поступо­вої диференціації. Так виникли числені біологічні дисципліни, які спеці­алізуються на вивченні структурно-функціональних особливостей певних орга­нізмів:

Біологічні науки складають теоретичну основу медицини, агрономії, тварин­ництва, біотехнології, охорони довкілля, а також всіх тих галузей виробництва, що пов'язані з живими організмами. Основними методами в біології є: описо­вий, порівняльний, історичний, експериментальний, статистичний, моніторинг, моделювання.

М етоди збирання та описування фактів були основними засобами досліджен­ня на ранніх етапах розвитку біології, що не втратили свого значення і сьогодні.

Для опису та дослідження біологічних процесів біологи застосовували хімічні, фізичні, математичні методи, що сприяло виникненню суміжних дисциплін — біохімії, біофізики, біокібернетики, біоніки тощо.

Ще у XVIII ст. широко використовувався порівняльний метод, який дозволяв шляхом зіставлення вивчати подібність та відмінність організмів. На принципах цього методу була заснована систематика та зроблено одне з найбільших біологі­чних узагальнень — створена клітинна теорія. Історичний метод з'ясовує закономірності появи і розвитку організмів, ста­новлення їхньої структури і функцій. Історичний метод запропонував Ч. Дарвін. Експериментальний метод дослідження явищ пов'язаний з активним впли­вом на них дослідника в необхідному йому напрямку. При цьому визначають по­трібні умови і слідкують за змінами перебігу процесів. Експерименти бувають польові і лабораторні. Метод моделювання — це метод дослідження та демонстрації структур, фун­кцій, процесів за допомогою їхньої спрощеної імітації. Моделювання є обов'яз­ковим етапом багатьох наукових досліджень, оскільки дає можливість вивчати об'єкти та процеси, які неможливо безпосередньо спостерігати чи відтворити екс­периментально. Метод моніторингу (від лат. монітор — той, хто нагадує, попереджає) — це постійне стеження за перебігом певних процесів в окремих екосистемах, біосфері в цілому чи за станом конкретних біологічних об'єктів. Моніторинг дає змогу не тільки визначити стан певних об'єктів, але й прогнозувати певні зміни та аналізу­вати їхні можливі наслідки (наприклад, зміни клімату планети: накопичення в атмосфері діоксиду вуглецю)

Багато віків тому люди почали вивчати живі організми, прагнучи пізнати тає­мниці життя. Безліч конкретних повідомлень і теорій про живі істоти існували у часи Арістотеля (384 —322 рр. до н.е.); навіть в ще більш давніх цивілізаціях Єгипту, Месопотамії і Китаю було відомо про практичне використання тварин і рослин. Біологія, як упорядкована система знань, виникла у древніх греків. Греки й римляни описали багато відомих на той час рослин і тварин. Гален (131 — 200 рр. до н.е.) описав будову тіла і залишився справжнім авторитетом в цій га­лузі протягом 1300 років. Однак його описи ґрунтувалися на матеріалах розтинів мавп та свиней і мали багато помилок. Гален був першим фізіологом-експериментатором. Він провів багато дослідів на свинях з метою вивчення функції нер­вів і кровоносних судин.

Левенгук (1632 — 1723) досліджували мікроструктуру найрізноманітніших рослинних і тваринних тканин. Левенгук вперше описав бактерії, найпро­стіші, сперматозоїди.

В XIX ст. біологія бурхливо розвивалась і зазнала великих змін. Французький зоолог Жан Батіст Ламарк (1744 — 1829), директор зоологічного музею в Па­рижі, у 1809 році у книзі "Філософія зоології" запропонував свою теорію ево­люції, що стала підґрунтям для сучасної еволюційної теорії.

В 1838 році створено клітинну теорію, важливий внесок у яку зробили праці німецьких вчених М. Шлейдена і Т. Шванна, сформулювавши її в остаточному вигляді.

1859 р. вийшла праця Ч. Дарвіна "Походження видів шляхом природного добору, або збереження обраних порід у боротьбі за життя". В цій книзі викладено і всебічно обґрунтовано наукові основи еволюційної теорії.

В 1865 році Г. Мендель відкриває закони спадковості, викладені ним у статті "Досліди над рослинними гібридами". Найважливішим досягненням генетики стали мутаційна теорія Г. де Фріза, а пізніше хромосомна теорія спадковості, провідна роль у створенні якої належить американському вченому Т. Моргану. З її появою спадкові чинники, що дістали назву генів, знайшли своє підтверджен­ня.

Прискореними темпами розвивається біологія в наш час. Вирішальне значен­ня мають результати вивчення регуляторних функцій одно- та багатоклітинних організмів: молекулярний механізм включення генів, регуляція внутрішньоклі­тинних, тканинних і внутрішньоорганних процесів, зокрема досліджень механі­змів діяльності мозку з метою пізнання закономірностей регуляції процесів мис­лення та пам'яті.

Успіхи біології у другій половині XX ст. стали можливими лише завдяки її тісним контактам з хімією, фізикою, кібернетикою та іншими галузями науки і техніки. Запорукою майбутніх успіхів у вивченні найбільш організованої матерії — живої речовини (за терміном академіка В.І. Вернадського) є спільні зусилля всіх фундаментальних наук. Майбутнє людства сьогодні визначається досягнен­нями природознавства у дослідженні життя та його законів.