14.1.4. Методи визначення загальних показників економічної ефективності бізнесу на селі.

Економічну ефективність малого, середнього та крупного бізнесу на селі доцільно визначати одним або кількома показниками, які найповніше враховують особливості формування доходів і витрат суб'єктів господарювання та відповідають вимогам критерію ефективності. Вибір конкретного показника залежить від цілей і завдань економічного аналізу й інтересів сторін.

При обґрунтуванні рішень щодо доцільності здійснення інвестицій у будь-який вид бізнесу на селі з урахуванням інших можливих (альтернативних) варіантів вкладень використовують показник норми прибутку (Н_п), який визначають відношенням суми річного прибутку (П) до вартості авансованого на його одержання капіталу. У сільському господарстві до складу капіталу належать необоротні активи, включаючи землю, що є у власності підприємства (Н_а) і оборотні активи (О_а ), тобто:

П

Н_п = -------------- х 100%, (14.7)

Н_а + О_а

Цей показник використовується в оцінках за підходом інвестора. У багатогалузевих підприємствах з метою визначення найвигідніших для бізнесу видів виробництв (комерційний підхід) доцільно застосовувати показник норми рентабельності конкретного виду продукції (Н_р), який обчислюють діленням прибутку (П) на собівартість продукції (В), %:

П

Н_р = ---------- х 100%:, (14.8)

В

Якщо підприємство чи приватний підприємець на селі випускає один вид продукції, достатньо визначити показник середнього рівня доходу (Д_с), тобто середній дохід, одержаний від реалізації одиниці цієї продукції. Його обчислюють діленням загального доходу (Д) на кількість одиниць реалізованої продукції (Р):

Д

Д_с = ----------, (14.9)

Р

У даному випадку інші витрати не враховують, бо вони вважаються стандартними. Показник Д_с застосовують для цілей комерційного підходу. Результати розрахунку за формулою (14.9) порівнюють з відповідними показниками попереднього періоду в середньому за галузями, регіонами, передовими підприємствами тощо.

При обґрунтуванні рішень щодо доцільності розширення масштабів випуску продукції (комерційний підхід) застосовують показник граничного маржинального доходу (Д_г), що характеризується обсягом приросту загального доходу (ΔД) до зміни масштабу випуску продукції (ΔР_п):

ΔД

Д_г = ----------, (14.10)

ΔР_п

Всіх суб'єктів малого, середнього та крупного бізнесу на селі цікавлять запитання: якщо вони збільшать обсяги продукції, що буде з їх витратами? Чи буде отримано додатковий доход? З цією метою розраховують показник граничних (маржинальних) витрат (В_г). Він показує, які додаткові витрати треба здійснити з метою одержання додаткової одиниці продукції, і його визначають як зміну загальних витрат (ΔВ) при зміні обсягу випуску продукції (ДР):

ΔВ

Д_г = ---------, (14.11)

ΔР

Граничний аналіз (маржинальний підхід) дає змогу знайти оптимальні значення показника граничного доходу шляхом порівняння витрат і прибутків, які можна отримати внаслідок змін.

Більшість підприємств малого, середнього та крупного бізнесу на селі багатогалузеві й зацікавлені у реструктуризації виробництва з метою збільшення загального доходу. У цьому випадку слід розраховувати показник граничної норми трансформації (ΔР) — збільшення випуску нової продукції (Р_н), яке можна одержати в результаті скорочення виробництва традиційної продукції (Р_т) при постійній сумі витрат на дані цілі:

ΔР = Р_Н-Р_Т (14.12)

Загальні показники економічної ефективності малого, середнього та крупного бізнесу на селі за формулами (14.7) - (14.12) визначають зацікавлені сторони з урахуванням особливостей застосування показників економічного ефекту Е₁, Е_2, Е₃, Е₄ і Е₅ і витрат (формули 14.2-14.6). Наприклад, у чисельнику показників ефективності, відображених формулами 14.7 - 14.12, економічний ефект фермера доцільно відображати фермерським доходом або його приростом, а приватного формування, створеного у процесі реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства — прибутком, зменшеним на розмір відсотка на орендоване майно. У знаменнику формул розрахунку показників ефективності відображають витрати і ресурси, зазначені в підрозділі 14.1.3.

В оцінках ефективності агро бізнесу мають місце випадки, коли неможливо, або недоцільно визначати економічний ефект. Зокрема, при придбанні трактора фермер в умовах невизначеності ринкової ситуації не може визначити економічний ефект від агро бізнесу, в якому використовується машина, а при здійсненні безприбуткових соціальних інвестицій ефект взагалі не визначається. У таких випадках доцільно обчислювати показник приведених витрат на одиницю потужності, площі чи місткості об’єкта (B_n ). При цьому

B_n → min (14.13)

В оцінках ефективності діяльності менеджменту сільськогосподарського підприємства його власники можуть використовувати показник ефективності використання потужності (Е_м):

Ем =	Пв	(14.14),
	Фв

де П_в - виробнича потужність як максимально можливий обсяг виробництва продукції при раціональному використанні ресурсів, дотриманні технологічних умов, належній організації праці тощо; Ф_в – фактичний обсяг виробництва продукції, який забезпечує менеджмент підприємства.

Якщо оцінки ефективності бізнесу, здійснені за формулами 14.7 – 14.14, свідчать про збитковість або недостатній рівень ефективності його ведення, приймається рішення щодо реалізації відповідних заходів.

Враховуючи, що в сучасних умовах більшість суб’єктів агро бізнесу поки що не може забезпечити його ефективне ведення, необхідні заходи державного значення, розробка яких, у свою чергу, потребує відповідних оцінок ефективності на макрорівні.

В макроекономічних оцінках доцільно застосовувати узагальнюючий показник Е_мк , що характеризує розмір валової доданої вартості (ВДВ) на 1 грн. вартості авансованого (К_а) чи функціонуючого (К_ф) в агро бізнесі капіталу:

Емк =	ВДВ	або	ВДВ	(14.15),
	Ка		Кф

Перший різновид показника макроекономічної ефективності агро бізнесу відповідає “підходу інвестора”, а тому його слід використовувати в оцінках інвестиційної привабливості аграрного виробництва. Показник макроекономічної ефективності, визначений з врахуванням функціонуючого капіталу, більш придатний для використання в оцінках можливостей врегулювання міжгалузевих економічних відносин.

Значення показників ефективності капіталу, вкладеного в аграрне виробництво в різні періоди, можуть не співпадати. У зв’язку з цим для інвесторів більш важливо визначати ефективність вкладень у агро бізнес, здійснених за останній період. З цією метою у макроекономічних оцінках використовують показник окупності інвестицій приростом ефекту (Е_мі), який обчислюється діленням приросту валової доданої вартості (Δ ВДВ), отриманого у звітному періоді порівняно з базовим, на суму інвестицій звітній за період, що обумовили цей приріст (І).

Емі =	Δ ВДВ		(14.16)
	І

Враховуючи розрив між здійсненням інвестицій і отриманням ефекту від них, в макроекономічних оцінках ефективність інвестицій визначають у сільському господарстві з лагом в один рік.

Загальні показники економічної ефективності дають можливість практично застосувати вимоги критерію ефективності при визначенні доцільності здійснення витрат у малий, середній та крупний бізнес на селі, або його підтримки державою.

Поряд із загальними показниками ефективності використовують інші показники, їхні групи або системи, поглиблений (спеціальний) аналіз яких забезпечує прийняття більш обґрунтованих висновків і рішень. До таких спеціальних оцінок передусім належать системи показників для оцінювання фінансового стану підприємств та інвестиційних проектів.

У фінансовому аналізі інвестиційних проектів доходи і витрати приводяться до теперішньої або майбутньої вартості, а також визначаються: різниця між приведеними доходами і приведеними витратами (чиста приведена вартість) обсяги реалізації, при яких доходи підприємства дорівнюють його витратам (точка беззбитковості), ставка дисконту, при якій сумарні дисконтовані вигоди дорівнюють сумарним дисконтованим витратам (внутрішня норма рентабельності), норма прибутку, строк окупності проекту тощо.

Отже, ґрунтуючись на загальному для всіх форм підприємницької діяльності критерії економічної ефективності, у практиці оцінювання малого, середнього та крупного бізнесу на селі доцільно застосовувати показники економічного ефекту й ефективності, які найбільше враховують особливості конкретних форм підприємництва і відносин власності, а також інтереси зацікавлених сторін.