- •Передмова
- •1. Нормативно-методичні засади розробки освітньо-кваліфікаційної характеристики
- •«Титульний лист»
- •«Передмова»
- •«Вступ»
- •«Назва стандарту»
- •Стандарт вищої освіти львівського національного університету імені івана франка
- •«Розділ 1. Галузь використання»
- •«Розділ 6. Виробничі функції, типові задачі діяльності та компетенції щодо вирішення типових задач професійної діяльності»
- •«Розділ 7. Попередній освітній або (та) освітньо-кваліфікаційний рівень і вимоги до професійного відбору абітурієнтів»
- •«Розділ 8. Вимоги до державної атестації осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах»
- •«Розділ 9. Вимоги до системи освіти та професійної підготовки»
- •2. Нормативно-методичні засади розробки освітньо-професійної програми
- •«Титульний лист»
- •«Передмова»
- •«Розділ 5. Розподіл змісту освітньо-професійної програми та максимальний навчальний час за циклами підготовки (додаток а)»
- •Обсяг освітньо-професійних програм
- •Загальний навчальний час за програмою підготовки молодшого спеціаліста та розподіл загального навчального часу за циклами підготовки у кредитах ects
- •Загальний навчальний час за програмою підготовки спеціаліста та розподіл загального навчального часу за циклами підготовки
- •«Розділ 6. Нормативна частина змісту освітньо-професійної програми»
- •6.2. Перелік навчальних дисциплін і практик
- •6.3. Додаток г
- •«Розділ 7. Державна атестація осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах»11
- •«Розділ 8. Вимоги до системи освіти та професійної підготовки»
- •3. Нормативно-методичні засади розробки засобів діагностики якості вищої освіти
- •4. Нормативно-методичні засади розробки структурно-логічної схеми програми підготовки
- •5. Нормативно-методичні засади розробки навчального плану
- •6. Нормативно-методичні засади розробки робочого навчального плану
- •Основні терміни та відповідні визначення14
- •Стандарт вищої освіти львівського національного університету імені івана франка
- •Освітньо-кваліфікаційна характеристика бакалавра22
- •1. Галузь використання.
- •2. Нормативні посилання.
- •3. Визначення.
- •4. Позначення і скорочення.
- •5. Компетенції щодо вирішення проблем і задач соціальної діяльності, інструментальних і загальнонаукових задач, та уміння що забезпечують наявність цих компетенцій.
- •6. Виробничі функції, типові задачі діяльності та компетенції щодо вирішення типових задач професійної діяльності.
- •7. Попередній освітній або (та) освітньо-кваліфікаційний рівень і вимоги до професійного відбору абітурієнтів.
- •8. Вимоги до державної атестації осіб, які навчаються у Львівському національному університеті імені Івана Франка.
- •9. Вимоги до системи освіти та професійної підготовки.
- •Соціально-особистісні, інструментальні, загальнонаукові та загально-професійні компетенції
- •Виробничі функції, типові задачі діяльності, уміння та компетенції, якими повинні володіти випускники Львівського національного університету імені Івана Франка
- •Стандарт вищої освіти львівського національного університету імені івана франка
- •Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра41
- •1. Галузь використання.
- •2. Нормативні посилання.
- •3. Визначення.
- •4. Позначення і скорочення.
- •5. Розподіл змісту навчання та навчального часу за циклами підготовки, навчальними дисциплінами й практиками.
- •6. Варіативна52 частина змісту освітньо-професійної програми
- •7. Державна атестація осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах57
- •8. Вимоги до системи освіти та професійної підготовки
- •Розподіл змісту освітньо-професійної програми та максимальний навчальний час за циклами підготовки
- •Система змістових модулів
- •Перелік навчальних дисциплін і практик
- •Розподіл змісту освітньо-професійної програми підготовки, навчальний час за циклами підготовки, навчальними дисциплінами й практиками та перелік сформованих компетенцій
- •Стандарт вищої освіти львівського національного університету імені івана франка
- •Засоби діагностики якості вищої освіти бакалавра63
- •1. Галузь використання.
- •2. Нормативні посилання.
- •3. Визначення.
- •4. Позначення і скорочення.
- •5. Вимоги до засобів об’єктивного контролю ступеня досягнення кінцевої мети освітньо-професійної підготовки
- •Система навчальних елементів
- •Система базових тестових завдань
- •Форми та принципи конструювання тестових завдань
- •Тестові завдання закритої форми
- •Тестові завдання, що побудовані за принципом відновлення відповідності частин
- •Тестові завдання на порівняння і протиставлення
- •Тестові завдання, побудовані за принципом запитань з множинними відповідями
- •Тестові завдання на визначення причинної залежності
- •Тестові запитання на відтворення вірної послідовності
- •Тестові запитання відкритого типу
- •Ситуаційний тест
- •Технологія конструювання тесту об’єктивного контролю рівня освітньо-професійної підготовки фахівців
- •Технологія проведення тестового іспиту
- •Технологія психометричного аналізу тесту та тестових завдань
- •Розроблено і внесено
- •Перелік кредитних модулів71
- •Структурно-логічна схема програми підготовки бакалавра (магістра, спеціаліста) з напряму _____________________________________________
- •(За спеціальністю «________________________________»)
- •Умовні позначення: с – екзаменаційна сесія, п – практика, к – канікули, // – державна атестація, д – дипломна робота іі. План навчального процесу
- •III. Зведені дні з бюджету часу, тижні IV. Практика
- •V. Державні іспити
- •Vі. Дипломні роботи
- •Vіі. Факультативні дисципліни
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
Ректор
Львівського національного
університету імені Івана Франка
______________ проф. Вакарчук І.О.
«___» березня 2012 р.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо розробки складових стандартів вищої освіти Університету
Львів – 2012
ЗМІСТ
Передмова …………………………………………………………................ |
3 |
1. Нормативно-методичні засади щодо розроблення освітньо-кваліфікаційної характеристики …………………………………………. |
9 |
2. Нормативно-методичні засади розроблення освітньо-професійної програми …………………………………………………………………… |
19 |
3. Нормативно-методичні засади я розроблення засобів діагностики якості вищої освіти …………………………………………………………. |
28 |
4. Нормативно-методичні засади розроблення структурно-логічної схеми програми підготовки ……………………………………………… |
31 |
5. Нормативно-методичні засади розроблення навчального плану .... |
33 |
6. Нормативно-методичні засади розроблення робочого навчального плану ………………………………………………………………….. |
40 |
Додаток 1. Основні терміни та відповідні визначення …………………… |
43 |
Додаток 2. Освітньо-кваліфікаційна характеристика ……………………. |
53 |
Додаток 3. Освітньо-професійна програма ………………………………. |
63 |
Додаток 4. Засоби діагностики якості вищої освіти ……………………… |
75 |
Додаток 5. Лист погодження ………………………………………………. |
94 |
Додаток 6. Структурно-логічна схема програми підготовки бакалавра (магістра, спеціаліста) …………………………………………………….. |
96 |
Додаток 7. Навчальний план ………………………………………………. |
97 |
Додаток 8. Робочий навчальний план …………………………………….. |
100 |
Передмова
Згідно з Положенням про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)1, системі вищої освіти України необхідно розробити нове покоління нормативної (освітньо-кваліфікаційні характеристики, засоби діагностики якості вищої освіти) та навчально-методичної (освітньо-професійні програми, навчальні плани, програми навчальних дисциплін тощо) документації, що регламентує підготовку фахівців з вищою освітою, частина якої входить до складу системи стандартів вищої освіти.
Концепція формування змісту і технологія розробки нормативної та навчально-методичної документації нового покоління базується на суб’єктно-діяльнісному підході, графічна інтерпретація якого наведена на рис. 1.
Структура системи стандартів вищої освіти відповідно до вимог Закону України «Про вищу освіту» – це ієрархічна сукупність взаємопов’язаних стандартів. Вони належать до галузі стандартизації вищої освіти і встановлюють взаємоузгоджені вимоги до змісту, обсягу і рівня якості вищої освіти, що визначаються загальною метою освітньої та професійної підготовки.
Систему стандартів вищої освіти складають:
державний стандарт вищої освіти;
галузеві стандарти вищої освіти;
стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів.
Державний стандарт вищої освіти (ДСВО) містить складові (рис. 2):
перелік кваліфікацій за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями, які визначаються через професійні назви робіт, що мають виконувати фахівці певного освітньо-кваліфікаційного рівня на первинних посадах;
перелік напрямів і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями, тобто це містить перелік назв напрямів, що відображають споріднений зміст вищої освіти та професійної підготовки, і перелік назв спеціальностей, що відображають неповторювані узагальнені об’єкти діяльності або виробничі функції та предмети діяльності;
вимоги до освітніх рівнів вищої освіти – це вимоги до рівня сформованості у особи соціальних і громадянських якостей з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності, а також вимоги до формування у неї патріотизму до України та до знання української мови;
вимоги до освітньо-кваліфікаційних рівнів вищої освіти містять вимоги до професійної підготовки фахівців з урахуванням суспільного поділу праці.
Потреби |
|
основа виживання, продукування, розвитку |
|
|
||||||||||||||
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
Мотиви діяльності |
|
усвідомлені людиною чинники, що визначають вибір цілі діяльності, які відповідають потребам |
|
|
||||||||||||||
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
Цілі |
|
прогнозований результат діяльності, який спрямовано на об’єкт, за допомогою якого суб’єкт має намір задовольнити ту чи іншу потребу |
|
|
||||||||||||||
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
Діяльність |
|
система взаємодій людини із всесвітом, в якій одне досягає свідомо поставлених цілей, що з’явилися внаслідок виникнення певних потреб |
|
|
||||||||||||||
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
Суспільний розподіл у праці |
|
розподіл і закріплення праці за учасниками трудового процесу, зумовлений неспроможністю людини задовольнити особисті потреби тільки своєю працею |
|
ISCO-88 Міжнародна стандартна класифікація професій |
||||||||||||||
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
Професії |
|
здатність виконувати подібні роботи, які вимагають від особи певної кваліфікації |
|
|
ДК 009:2010 Класифікація видів економічної діяльності (чинний від 01.01.2012 р.) |
|||||||||||||
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
Спеціальності |
|
у сфері освіти – спрямованість і зміст навчання при підготовці фахівця (назначається через об’єкт діяльності фахівця і відображає, насамперед вид його діяльності і сферу застосування його праці); у сфері праці – особливості спрямованості і специфіка роботи в межах професії (зміст завдань професійної діяльності) |
|
|
ДК 003:2010 Національний класифікатор України «Класифікатор професій» |
|||||||||||||
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
Кваліфікації |
|
здатність особи виконувати завдання та обов’язки відповідної роботи |
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
Освіта |
|
соціальний інститут, який забезпечує всебічний розвиток людини як особистості і формує якості людини, що є достатнім для здобуття відповідної кваліфікації |
|
Закон України «Про освіту» |
||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
Середня освіта |
|
|
|
Державний стандарт середньої освіти |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
Вища освіта |
|
спеціальний інститут, який готує фахівця, здатного забезпечити належну ефективність праці певної кваліфікації |
|
Закон України «Про вищу освіту» |
||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
Освітні рівні |
|
характеристика вищої освіти за ознакою рівня сформованості якості людини, що забезпечують її всебічний розвиток як особистості і є достатніми для здобуття відповідної кваліфікації |
|
Перелік напрямів і спеціальностей |
||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
Освітньо-кваліфікаційні рівні |
|
характеристика вищої освіти за ознаками рівня сформованості якості людини, що забезпечують її здатність виконувати відповідні фахові завдання чи обов’язки певного кваліфікаційного рівня |
|
Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні |
||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
Стандартизація вищої освіти |
|
встановлення державою вимоги до змісту, обсягу і рівня якості вищої освіти певного освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня |
|
Система стандартів вищої освіти |
||||||||||||||
|
Рис. 1. Загальні засади структурно-змістовного формування системи стандартів вищої освіти2
Рис. 2. Складові державної компоненти державних стандартів вищої освіти
Галузеві стандарти вищої освіти (ГСВО) базуються на ДСВО і являють собою систему нормативних і навчально-методичних документів за певними напрямами підготовки та спеціальностями, що наведені у:
Переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста (Постанова КМУ від 20.06.2007 р. № 839);
Переліку напрямів, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра (Постанова КМУ від 13.12.2006 р. № 1719);
Переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста і магістра (Постанова КМУ від 27.08.2010 р. № 787).
ГСВО містить складові (рис. 3):
освітньо-кваліфікаційні характеристики випускників вищих навчальних закладів (ОКХ): відображають цілі вищої освіти та професійної підготовки, визначають місце фахівця в структурі галузей економіки держави і вимоги до його компетентності, інших соціально важливих якостей, систему виробничих функцій і типових завдань діяльності й умінь для їх реалізації;
освітньо-професійні програми підготовки (ОПП): визначають нормативний термін і нормативну частину змісту навчання за певним напрямом або спеціальністю відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, встановлюють вимоги до змісту, обсягу та рівня освіти й професійної підготовки фахівця;
засоби діагностики якості вищої освіти (ЗД): визначають стандартизовані методики, які призначені для кількісного та якісного оцінювання досягнутого особою рівня сформованості знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних і громадянських якостей.
Стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів містять складові:
перелік спеціалізацій за спеціальностями;
варіативні частини ОКХ;
варіативні частини ОПП;
варіативні частини ЗД;
навчальні плани (НП);
програми навчальних дисциплін (ПНД).
Рис. 3. Спрямованість та послідовність розробки стандартів вищої освіти вищих навчальних закладів
За відсутності затвердженого ГСВО нормативно-варіативні3 ОКХ, ОПП та ЗД для кожного напряму підготовки (спеціальності) самостійно розробляє Університет з урахуванням відповідних рекомендацій МОНМС України, погоджує з відповідною НМК та МОНМС України (зразок листа погодження наведено у додатку 5).
НП визначають графік навчального процесу, перелік, послідовність, час вивчення навчальних дисциплін, кількість кредитів ECTS, форми навчальних занять і терміни їх проведення, а також форми проведення підсумкового контролю.
ПНД визначають їх інформаційний обсяг, рівень сформованості компетенцій, перелік рекомендованих підручників, інших методичних і дидактичних матеріалів, критерії успішності навчання і засоби діагностики успішності навчання. Порядок розробки та затвердження ПНД визначається відповідними Методичними вказівками.
Основою розробки стандартів вищої освіти нового покоління є компетентнісний підхід, а результати формування системи компетенцій є одним із ключових моментів оцінки якості знань.
Саме поняття «компетенції» включає:
знання і розуміння (теоретичне знання академічної галузі, здатність знати й розуміти),
знання як діяти (практичне й оперативне застосування знань до конкретних ситуацій),
знання як бути (цінності як невід’ємна частина способу сприйняття й життя з іншими в соціальному контексті).
У формуванні компетенції вирішальну роль відіграє не тільки зміст освіти, але також і освітнє середовище вищих навчальних закладів, організація освітнього процесу, освітні технології, включаючи самостійну роботу студентів тощо.
Відповідність якості підготовки випускника вимогам галузевого стандарту вищої освіти має визначатись його компетенціями:
Компетенція |
Абревіатура компетенції |
Компетенції соціально-особистісні: |
КСО |
|
КСО.01 |
|
КСО.02 |
|
КСО.03 |
|
КСО.04 |
|
КСО.05 |
|
КСО.06 |
|
КСО.07 |
|
КСО.08 |
|
КСО.09 |
|
КСО.10 |
Загальнонаукові компетенції: |
КЗН |
|
КЗН.1 |
|
КЗН.2 |
|
КЗН.3 |
|
КЗН.4 |
|
КЗН.5 |
Інструментальні компетенції |
КІ |
|
КІ.1 |
|
КІ.2 |
|
КІ.3 |
|
КІ.4 |
|
КІ.5 |
Професійні компетенції можуть мати узагальнений характер, притаманний професіоналу (фахівцю) взагалі або з певного класу (підкласу, групи) професій, а також визначаються вимогами конкретних професійних стандартів певної професії або (в разі їх відсутності) експертним шляхом за пропозиціями відповідних робочих груп на основі європейських аналогів і кваліфікаційною характеристикою професії працівника (за Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників (ДКХПП) або запропонованою та узгодженою з Міністерством праці та соціальної політики):
Професійні компетенції4 (на прикладі бакалавра за напрямом підготовки 6.040102 «Біологія») |
Абревіатура компетенції |
Загально-професійні: |
КЗП |
|
КЗП.1 |
|
КЗП.2 |
|
… |
Спеціалізовано-професійні: |
КСП |
|
КСП.1 |
|
КСП.2 |
|
… |