- •Нормування праці на механізованих трудових процесах (рослинництво і тваринництво).
- •1. Методичні підходи до визначення норм виробітку.
- •2. Нормоутворюючі фактори механізованих польових робіт.
- •3. Методика нормування польових механізованих робіт.
- •1) На ґрунтообробних і посівних роботах:
- •4. Особливості організації та суть нормування праці у скотарстві
- •5. Методика нормування праці в тваринництві
- •6. Нормування праці на стаціонарних роботах.
- •7. Нормування праці на ручних роботах.
- •8. Тракторно-транспортні роботи
- •9. Ремонтні роботи
ЛЕКЦІЯ 5 (МОДУЛЬ 2)
Нормування праці на механізованих трудових процесах (рослинництво і тваринництво).
1. Методичні підходи до визначення норм виробітку.
З позиції нормування праці і класифікації трудових процесів всі роботи в с.-г. виробництві поділяються на :
Механізовані польові;
Роботи з обслуговування стаціонарних машин;
Ручні, які виконуються в різних галузях виробництва;
Транспортні, які виконуються на автомашинах і тракторах та живому тяглі;
Роботи в галузях тваринництва;
Роботи в ремонтних майстернях.
В основу такої класифікації покладена різниця в характері засобів праці. Для кожної групи трудових процесів науково-дослідним центром нормативів праці Мінагрополітики України розроблена методика нормування.
Існують два основних методичних підходи до визначення норм праці:
Норми знаходяться через продуктивність праці за 1 годину основного часу роботи агрегату і кількості годин основної роботи за зміну (перемножуючи ці величини, знаходимо норму виробітку):
Нзм = ω *To
де ω – продуктивність агрегату за годину основної роботи, га
То – основний час роботи протягом зміни, год
Застосовується на механізованих польових, стаціонарних і ручних роботах.
Час основної роботи встановлюється шляхом розрахунку раціонального балансу часу зміни.
Норми праці визначають через встановлення нормативних витрат часу на одиницю роботи, на одиницю обслуговування (Н-д, витрати часу на 1 га посіву, на обслуг-я 1 голови худоби на день). При цьому від часу зміни потрібно відняти час на підготовчо-заключну роботу, відпочинок і особисті потреби, отриманий результат ділять на витрати часу на одиницю обслуговування:
Тзм – (Тпз + Твоп)
Нобс = де:
tобс 1 гол.
tобс 1 гол. – сума нормативних витрат часу на годівлю, доїння, чищення тварин і на інші, закріпленні за виконавцем функції в розрахунку на 1 гол./день, хв.
В цьому випадку, спочатку 1). визначають час на обслуговування 1 голови за день (хв), 2). потім визначають нормативи часу за зміну (хв), а далі за наведеною вище формулою розраховують норму обслуговування. Розрахунок завершується складанням раціонального балансу часу зміни.
2. Нормоутворюючі фактори механізованих польових робіт.
Нормоутворюючі фактори – це фактори які безпосередньо або опосередковано впливають на виконання норми праці.
На механізованих польових роботах продуктивність машинно-тракторного агрегату залежить від 3-х основних груп нормоутворюючих факторів:
Постійні (площа поля, його конфігурація, рельєф, кам’янистість, наявність перешкод, висота над рівнем моря, питомий опір ґрунту; більш детально на практичному занятті);
Тимчасові (вологість ґрунту, полеглість с.-г. культур, засміченість, кліматичні умови, спосіб руху агрегату тощо);
Агротехнічні: 3.1. пов’язані з вимогами агротехніки і виникають в результаті впровадження агротехнічних заходів: глибина обробки ґрунту; ширина міжрядь; способи сівби і садіння; норми висіву насіння; норми внесення добрив, витрати отрутохімікатів; допустима швидкість руху агрегату; 3.2. фактори, які виникають в результаті впровадження відповідних агротехнічних заходів: урожайність; соломистість; попередники тощо; 3.3. технічні фактори: конструктивні та експлуатаційні особливості агрегатів і с.-г. машин; трудомісткість щоденного технічного обслуговування; питомий опір робочих органів с.-г. машини; енергетичні ресурси тракторів і самохідних машин тощо.
Основні нормоутворюючі фактори насамкінець впливають на такі показники роботи машини, як: робоча швидкість; ширина захвату агрегату тобто на його годинну продуктивність (ωо) і час основної роботи в загальному часі зміни.
Соціально-економічні умови (тривалість робочого дня, оплата);
Індивідуальні особливості виконавця (кваліфікація, стаж, вік, стать).