34. Охарактеризуйте методи підвищення коефіцієнта нафтовилучення нафтових родовищ. 281ст.

Критеріями доцільності застосування методів підвищення нафтовіддачі є сукупність ге-олого-фізичних, фізико-хімічних, технологічних, економічних та інших умов, що визнача­ють придатність об'єктів для одержання найкращих результатів від впровадження методу. Звичайно виділяються загальні та індивідуальні критерії.

Загальні вимоги.

1. Нафтові поклади повинні розбурюватись самостійними сітками свердловин.

2.Найбільший ефект досягається при застосуванні методу на ранній стадії розробки. 3. Застосування нових методів передбачає внутрішньоконтурні варіанти дії на пласти.

Індивідуальні вимоги. Нестаціонарне заводнення (циклічна дія і зміна на­прямків фільтраційних потоків) рекомендується для всіх покладів, де здійснюється звичай­не заводнення.Зі збільшенням в'язкості та неоднорідності пласта при умові гідродинамічного зв'язку ефективність процесу збільшується. Процес більш ефективний у гідрофільних колекторах з жорсткими системами розробки в поєднанні з підвищенням тис­ку нагнітання.Факторами, що сприяють застосуванню полімерів із метою збільшення наф­товіддачі, є підвищена в'язкість нафт (10-200 мПа • с), значна різниця у проникності пластів у розрізі, незначна товщина пластів. Негативно впливають на ефективність застосування полімерних розчинів наявність у водах солей лужно-земельних елементів, висока темпера­тура пластів (понад 80 — 90°С) і їх велика товщина. Критеріями, що сприяють високій ефективності застосування лугів у процесах підвищення нафтовіддачі, є значний вміст у нафті органічних кислот (компонентів кислот­ного характеру), відносно висока проникність колектора (0,03 мкм² і вище).Факторами,що негативно впливають на процес, є наявність газової шапки, низькі значення залишкової нафтонасиченості (менше 40 %), вміст у воді солей жорсткості понад 4 моль/л, мінералізація води більше 20 %.

35. Що Ви розумієте під поняттям “коефіцієнт газовилучення”? Які він може мати значення при різних режимах розробки газових і газоконденсатних родовищ на виснаження?

Газовилучення із газового пласта – ступінь видобування запасів газу. Розрізняють поточне (яке визначається на певний момент часу) і кінцеве Г. (на період припинення промислової експлуатації родовища).

Газовіддача газових родовищ при газовому режимі

Фактори, що визначають газовідцачу. Коефіцієнт газовіддачі родовища (покладу, пласта) характеризує ступінь видобутку газу з родовища і є відношенням кількості видо­бутого газу до його початкових запасів (це відносна величина і виражається в частинах одиниці або відсотках): або (де і — відповідно початкові і залишкові запаси газу в пласті.

Замість терміна "коефіцієнт газовіддачі" застосовують також рівнозначний йому термін "газовіддача". Розрізняють поточну і кінцеву газовіддачі, які характеризують відношення видобутого з пласта газу відповідно на даний момент часу чи в кінці розробки родовища до його початкових запасів.

Вираз для розрахунку коефіцієнта газовіддачі можна одержати, використовуючи рівняння матеріального балансу для газового родовища при газовому режимі

Коефіцієнти, що характеризують газовіддачу. Більшість газових родовищ приурочена до пластових водонапірних систем і розробляється в умовах надходження в газонасичену частину пласта крайових або підошовних вод. Розробка газових родовищ при водонапірному режимі характеризується неповним витісненням газу водою з пористого середо­вища і нерівномірним (вибірковим) переміщенням газоводяного контакту. Залежно від фізико-літологічних характеристик продуктивних пластів та умов їх обвод­нення коефіцієнт залишкової газонасиченості пористого середовища при витісненні газу во­дою може змінюватись від 0,1 до 0,5.