10. Волоконно-оптичні лінії зв’язку

1. Типи і характеристики оптичного волокна. Стандартне волокно. Волокно із зміщеною нульовою дисперсією. Волокно із зміщеною ненульовою дисперсією.

2. Властивості оптичних волокон як передаючого середовища. Поглинання в оптичних волокнах

3. Дисперсія. Коефіцієнти дисперсії. Наближена оцінка міжмодової дисперсії багатомодового волокна. Загальна дисперсія.

4. Геометричні параметри волокна

5. Нелінійні оптичні явища в одномодових волокнах

6. Особливості конструкції оптичних кабелів. Монтаж оптичних кабелів. Методи з’єднання оптичних волокон. Аналіз втрат, які виникають у процесі монтажу оптичних кабелів зв’язку.

7. Волоконно-оптичні відгалужувачі і розгалужувачі. Волоконно-оптичні перемикачі. Оптичні ізолятори і циркулятори

8. Оптичні підсилювачі. Типи та характеристики. Волоконно-оптичні підсилювачі

9. Аналіз смуги пропускання ВОЛЗ. Втрати і обмеження в лініях зв’язку. Розрахунок регенераційної ділянки ВОЛЗ.

10. Системи зв’язку плезіохронної і синхронної цифрових ієрархій.

11. Ущільнення в ВОСП Модове ущільнення. Ущільнення за поляризацією. Оптичне часове ущільнення (OTDM)

12. Багатохвильове ущільнення оптичних несучих (WDM).

Декан ІТФ, професор О.В. Ангельський

Критерії

оцінювання знань та вмінь студентів державною екзаменаційною комісією за результатами вступного усного фахового іспиту бакалаврів напряму «Телекомунікації», що поступають на освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр» зі спеціальності «Інформаційні мережі зв’язку»

Оцінювання відповідей абітурієнтів проводиться за 200-т бальною шкалою.

Білет містить три питання, які оцінюються за наступною схемою: перше питання – 35 балів, друге питання – 35 балів, третє питання – 30 балів. Загальна оцінка за іспит складається із суми оцінок за кожне питання із додаванням 100 білів, наприклад, 35+35+30+100=200.

Відповідь у 90-100 балів оцінюється, коли абітурієнт розуміє та може змістовно викласти основні закони і явища, вільно володіє знаннями, наводить приклади застосування як із запропонованих в екзаменаційних білетах завдань, так і з додаткових усних запитань викладача, що виходять за межі навчальної програми і носять проблемний характер. При цьому допускає незначні похибки при викладі, що знижує його оцінку на 5 балів.

Відповідь у 60-89 балів оцінюється, коли абітурієнт може змістовно викласти основні закони і явища, вільно володіє знаннями, наводить приклади застосування із запропонованих в екзаменаційних білетах завдань, що знаходяться в межах навчальних програм, підручників та навчальних посібників. Знання студент легко використовує при вирішенні практичних завдань. Разом з тим, абітурієнт виявляє в процесі викладу недостатнє володіння аналізом (мінус З бали); не застосовує комплексного підходу (мінус 3 бали); не дає характеристики особливостей, рис та ознак (мінус 3 бали); не висвітлює власний підхід (мінус 3 бали).

Відповідь у 24-59 балів оцінюється, коли абітурієнт лише відтворює основні положення, закони, явища, знання висвітлюються в об'ємі конспектів, виявляється невміння використання набутих знань при вирішенні практичних задач.

Відповідь за критерієм 0-23 бали оцінюється, коли абітурієнт лише відтворює формулювання законів і явищ, не встановлює зв'язків між ними, не розуміє основних законів і явищ, дає нечіткі визначення основних понять і термінів, набір знань хаотичний.

Декан

інженерно-технічного факультету О.В. Ангельський