9. Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинністю.

Міжнародне кримінальне право - це сукупність принципів і норм, які регулюють співпрацю суб'єктів міжнародного права у сферах кримінальної юстиції, боротьби з міжнародними злочинами та злочинами міжнародного характеру.

Питання визнання міжнародного кримінального права галуззю міжнародного права є дискусійним. Деякі вчені стверджують, що в міжнародному праві діють лише окремі норми, що стосуються міжнародної співпраці в боротьбі зі злочинністю, і галузі вони не утворюють. На думку інших, поняття як злочину, так і кримінального права мають суто внутрішньодержавну природу, отже, належать до національного кримінального права і немає необхідності переводити їх у міжнародно-правове поле. Аргументується ця позиція тим, що санкції, покарання на міжнародному рівні відтворюють настанови національного кримінального права, питання аналізу і доведення злочину вирішуються відповідно на засадах національної юридичної науки і практики, джерела міжнародного кримінального права зводяться в основному також до внутрішньодержавного права (кримінальних кодексів і законів), а всі міжнародні джерела являють собою здебільшого декларації, побажання, рекомендації.

Міжнародне співробітництво держав у боротьбі зі злочинністю - це співробітництво держав, спрямоване на розробку і координацію заходів щодо попередження, розкриття злочинів і поводження з правопорушниками, а також вироблення комплексних цілей і завдань з мінімізації транснаціональних і внутрішньодержавних протиправних діянь.

З питань боротьби зі злочинністю Генеральна Асамблея ООН розробляє і ухвалює спеціальні міжнародні документи, де визначаються поняття злочинів міжнародного характеру, злочинів проти людства, транснаціональних злочинів, таких як незаконний обіг наркотичних і психотропних речовин, тероризм, піратство та ін. Крім Генеральної Асамблеї ООН цим питанням займаються спеціальні конгреси з попередження злочинності і поводження з правопорушниками. Бони розробляють спільну стратегію і тактику запобігання злочинності та заходи з її мінімізації як суспільного явища. Підготовка проектів міжнародних договорів та інші форми нормотворчості входять до компетенції ГА, Секретаріату, ЕКОСОР та інших органів системи ООН. Основним органом, який координує діяльність держав у боротьбі з організованою злочинністю, є Економічна та Соціальна Рада, у її складі постійно функціонує Комісія з попередження злочинності й кримінального правосуддя.

У структурі Секретаріату діє Сектор з попередження злочинності та кримінального правосуддя. У свою чергу, для удосконалення співробітництва держав у боротьбі зі злочинністю вагому рол відіграє Комісія міжнародного права ООН, яка працює на розробленням проектів міжнародно-правових актів, які поті виносяться на розгляд держав-членів ООН. Для координації національних поліцейських структур боротьби зі злочинністю створено спеціальну Міжнародну організацію кримінальної поліції Інтерпол. Україна є членом цієї організації і має структурний підрозділ - Національне Центральні Бюро Інтерполу в Україні. У межах Європейського Союзу ні підставі конвенції, укладеної між його членами, діє відповідні організація регіонального характеру - Європол.