81.Організ обслугов турис в ресторані, в номерах готелю та у транспорті.

Адміністрація ресторану, кафе або їдальні зобов'язана виділити для обслуговування груп іноземних туристів окремі зали або необхідну кількість столів у загальному залі. Так як індивідуальні туристи харчуються не в один час, ресторани, кафе, обслуговуючі іноземних туристів, повинні постійно мати в резерві кілька обідніх столів або окремий зал. Бюро обслуговування готелів інформує про це туристів. Для груп іноземних туристів необхідно дотримувати встановлений режим харчування: сніданок - з 8.00 до 10.00, обід - з 12.00 до 15.00, вечеря - з 17.30 до 19.30. Обслуговування груп іноземних туристів в день приїзду виробляється підприємствами до закінчення робочого дня. Годинники харчування намічаються заздалегідь згідно з установленими інтервалами. Готель призначення для тимчасово проживання громадян на Термін НЕ Більше двох місяців незалежна від місця прописки. Для замкнутого технологічного циклу обслуговування туристів у готелі передбачені наступні основні служби:служба прийому та розміщення;служба управління номерним фондом;адміністративна служба;інженерні (технічні) служби;допоміжні й додаткові служби.Основні умови перевезень та обслуговування туристів визначаються затвердженими у встановленому порядку Міністерством транспорту України правилами, положеннями та іншими нормативними документами з питань перевезень пасажирів і багажу, а також умовами договорів (контрактів), укладених між транспортними організаціями і замовниками транспорту. При оформленні замовлень на прокат автотранспорту без послуг водіїв туристичні підприємства повинні перевірити наявність необхідних документів, ознайомити туристів з умовами прокату та подорожування, правилами дорожнього руху

82. Менеджмент рестор сфери та основи раціональної організації праці.

Процес управління виробництвом послуг на підприємствах го­тельно-ресторанного бізнесу вимагає планування цієї діяльності, організації роботи відповідних структур (відділів, служб, підрозді­лів, бюро), мотивації (стимулювання) працівників виробництва по­слуг, контролю результатів діяльності всіх структурних підроз­ділів. Після контролю здійснюється зворотний зв'язок з метою усунення виявлених недоліків або відхилень, який виконує функція регулювання. Функції менеджменту планування, організації, мотивації і контролю є головними на підприємствах готельно-рес­торанної сфери, оскільки будь-яка інша управлінська діяльність здійснюється шляхом послідовного їх застосування. «Організація» як функція управління забезпечує впорядкова­ність технічної, економічної, соціально-психологічної й правової діяльності всіх підприємств готельно-ресторанної сфери, оскільки дозволяє визначити, хто саме повинен виконувати кожне конкрет­не завдання і які для цього будуть застосовані засоби. Через організаційну діяльність, тобто через поділ і об'єднання завдань та компетенції працівників відбувається управління відносинами на кожному підприємстві. Одним із головних завдань менеджменту підприємств готельно-ресторанного бізнесу є визначення мети, для досягнення якої фор­мується, функціонує й розвивається дана організація як цілісна система. Визначення мети -вихідний момент в діяльності ме­неджера, особливо в умовах ринкової економіки. В результаті роз­державлення й демонополізації, законодавчого закріплення різних форм власності, децентралізації й регіоналізації управління розвит­ком економіки система готельно-ресторанного бізнесу щорічно по­повнюється новоствореними підприємствами. На стадії створення підприємства визначаються його: - місія та мета діяльності; - спеціалізація, потужність та, наявні ресурси; - ринки споживачів послуг. Основними особами, чиї інтереси повинні враховуватись при визначенні місії підприємства готельно-ресторанного бізнесу, є:- власники підприємства, які створюють, приводять в дію і роз­вивають його з метою одержання прибутку для вирішення власних життєвих проблем;- працівники підприємства, які своєю працею, безпосередньо за­безпечують його діяльність, виробляють і реалізують певні послу­ги, отримуючи за це від підприємства за свою діяльність матеріаль­ну компенсацію для вирішення своїх життєвих проблем;-  споживачі послуг, які віддають підприємству свої ресурси (гроші) в обмін на отримані послуги;- ділові партнери підприємства, які перебувають з ним у ділових відносинах (формальних і неформальних), надають підприємству послуги (комерційні і некомерційні), отримуючи аналогічні послу­ги з боку підприємства;- місцеві організації, які перебувають з підприємством у взаємо­дії, що має багатогранний характер, і насамперед стосується фор­мування соціального та екологічного зовнішнього середовища функціонування підприємства;- суспільство в цілому, представлене державними структурами, що взаємодіють з підприємством в політичній, правовій, економіч­ній і інших сферах макрооточення й отримують від підприємства частину створеного ним прибутку для забезпечення суспільного розвитку. Місія підприємства повинна відбивати інтереси всіх шести за­значених суб'єктів. Міра представленості в місії інтересів кожного із вказаних суб'єктів принципово залежить від розмірів підприємства, його місцерозташування. Найстійкішим, найвідчутнішим на місію підприємства інтересів влас­ників, працівників і споживачів послуг. Тому місія підприємств го­тельно-ресторанного бізнесу формулюється таким чином, щоб в ній обов'язково відбивалися насамперед інтереси саме цих трьох груп.

83. Основи екскурсійної теорії. Екскурсія – це наочний процес пізнання навколишнього світу. Особливість цього процесу полягає в тому, що він пов’язаний зі заздалегідь підібраними об’єктами, які являють собою основу для розкриття теми і вивчаються на місці їх знаходження.Екскурсія – пішохідна (автомобільна) прогулянка у супроводі екскурсовода/гіда-перекладача за заздалегідь запланованим маршрутом з метою ознайомлення з важливими об’єктами на території міста. Закон України «Про туризм» визначає екскурсію як туристичну послугу, тривалістю до 24 годин, у супроводі гіда-екскурсовода, за заздалегідь затвердженим маршрутом, для забезпечення задоволення духовних, естетичних, інформаційних потреб туристів.Екскурсійна діяльність – діяльність, яка здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності юридичними та фізичними особами — фахівцями туристичного супроводу, які отримали на це дозвіл .Екскурсійна справа — важливий розділ культурно-освітньої роботи серед населення.  Виникнення екскурсійної теорії — результат активної пізнавальної діяльності на місцях, узагальнення практики десятків тисяч екскурсоводів і методистів. Теорія з'явилася як комплекс поглядів, уявлень і ідей, які були покладені в основі сучасної екскурсійної справи. До кінця 1970-х років визначилися три основні частини екскурсійної справи: теорія, методика, практикум.Основа екскурсійної діяльності — екскурсійна теорія, яка визначає суть екскурсії, формулює закономірності і особливості екскурсії. Екскурсійна методика, яка є частиною екскурсійної науки постає як сукупність чітких правил і вимог, що пред'являються до екскурсії, як сума методичних прийомів підготовки і проведення екскурсій. Одне з головних завдань екскурсійної методики допомогти екскурсантам побачити, почути і відчути зорові і словесні матеріали. Предмет екскурсійної методики -цілеспрямоване вивчення, систематизація, формулювання і застосування на практиці методів і засобів навчання і виховання, а також методичних прийомів, за допомогою яких екскурсійні працівники здійснюють свою діяльність.Існують структуровані цілі та завдання проведення екскур.Екскур є наочним процесом пізнання людиною навколишнього світу, побудований на заздалегідь підібраних об'єктах, що знаходяться в природних умовах або розташованих в приміщеннях підприємств, лабораторій, науково-дослідних інститутів. Показ об'єктів відбувається під керівництвом кваліфікованого фахівця — екскурсовода. Процес сприйняття об'єктів екскурсан підпорядкований завданню розкриття певної теми. Екскурсовод передає аудиторії бачення об'єкту, оцінку пам'ятного місця, розуміння історичного події, пов'язаної з цим об'єктом. Йому небайдуже, що побачить екскурсант, як він зрозуміє і сприйме побачене і почуте.