IV. Святки
1. Як називали період від Різдва до Водохрещення чи від Нового року до Водохрещення (свічки, коляди, святі вечори...) ?
2.г Як називали день напередодні Різдва (коляда, щедруха ...)?
3. Чи був звичай обв'язувати ніжки столу мотузкою, ланцюгом, солом'яним джгутом? Коли це робилося і для чого?
4. Різдвяна солома, а) Що робили з соломою чи сіном (чим саме?) на святки (коли саме?) : стелили під скатертину, клали в покуті на лавку ...? б) Як її (його) використовували згодом: давали худобі, клали в труну, у гніздо домашній птиці, палили, розкидали по полю ...? в) Чи обв'язували дерева соломою? Запишіть формулу і дії, якими супроводжувалося обв'язування дерева: замахувалися сокирою, погрожували...
5. Чи випікався спеціальний хліб у цей час (коли саме?)? Як він називався (палюхи, підпалки, колядники, перушки ...)? Якої він був форми? Що з ним робили: давали колядникам, давали худобі...?
% Не чи запрошували до вечері мороз, дідів, вовка чи ще кого-небудь? Коли? Запишіть формулу запрошення.
Що передвіщала перша людина, яка прийшла в хату на Різдво чи Новий рік — чоловік, жінка, хлопчик, дівчинка, єврей, циган...?
Коли відбувалися дівочі ворожіння на заміжжя й долю: на Андрія, під Різдво, під Новий рік, на Водохрещення ...?
Які гадання відбувалися біля колодязя чи були пов'язані з колодязем (запишіть розповідь детально): сіяння льону, конопель, маку; кричання у колодязь; виготовлення колодязя з паличок ...? Коли? Запишіть замовляння, що супроводжували ворожіння.
Кутя, а) Які ворожіння відбувалися з кутею та ложками і коли? б) Що ще робили з кутею, з верхівкою куті, з залишками куті (напр., віддавали курям)?
її: Як називався новорічний вечір (щедруха, багатий вечір, куготи ...)? V 12. Скільки разів і коли справляли кутю від Різдва до Водохрещення? Два чи три рази? Як називалася кожна з них (бідна, голодна, щедра...) ?
Колядування, а) Коли ходили колядувати (щедрувати) : під Різдво, під Новий рік, іншим часом (напр., на Великдень)? б) Як називалася ця дія і її учасники?
Які персонажі (маски) брали участь у колядуванні: коза, ведмідь, кінь...? Чи ходили із зіркою? Запишіть пісню про козу типу "О-го-го коза...".
Запишіть формули погроз і подяки колядників господарям.
36
16. Святочні пісні, а) Колядники виконували в хаті одну пісню чи більше? Кому адресувалися колядки та у якому порядку їх виконували: господареві хати, господині, хлопцю, дівчині, дітям? б) Які приспіви мають колядні пісні: "святий вечір", "добрий вечір", "святий вечір, святе Різдво", "ой дай Боже"...? ..'■■:,:.
V. Весна
1. Стрітення. а) Як називалося свято стрітення (стричення, громниці...)?
б) Як називалася стрітенська свіча (напр.* громниця)? Що з нею робили?
2. Тиждень перед Великим постом, а) Як називався тиждень перед Великим постом (напр., масляна)? Що робили на цьому тижні? б) Що таке колодка? Що таке тягати колодку (водить колодку, колодій справлять ...)? Чи виконувалися які-небудь обрядові дії з колодою дерева, поліном ..?
3. Хрестопоклонний тиждень. Як називався четвертий (хрестопоклонний) тиждень посту? Як називалися і який вигляд мали хлібці, що пеклися в цей час? Скільки їх пекли? Що з ними робили: з'їдали самі, брали на засівки, на першу оранку, зажинки, перший вигін худоби ...?
День сорока мучеників. Як називався день сорока мучеників (напр., сороки)? Як називалися і який вигляд мали хлібці, що пеклися до цього дня? Що з ними робили?
Благовіщення. Як називалося свято Благовіщення? Як називалися і які на вигляд були хлібці, що пеклися до цього дня? Що з ними робили?
Чи був відомий звичай до дня Благовіщення чи до іншого дня (якого?) мести хату (чим?), двір, спалювати сміття, віники...? Для чого це робили: для відгону змій, нечистої сили...?
7. Зустріч весни, а) Чи був відомий звичай зустрічати весну? б) З прильотом яких птахів пов'язували її початок: лелеки, жайворонка ...?
в) Якими закличками зустрічали весну?
Єгорій (Юрій). Як називався день св. Георгія, тобто 23 квітня ст.ст., чи 6 травня н. ст. (Юрій, Єгорій) ? Що робили в цей день (до цього дня): ходили в жито, збирали росу, палили багаття, жарили яєчню, виганяли худобу...?
Вербна неділя, а) Як називалася остання неділя посту, тобто неділя на шостому тижні посту (напр., вербтщя)? Що робили з освяченою вербою: били один одного, били худобу, затикали гілки за образи, за двері хліва ...? б) Що примовляли, коли били вербою?
Чистий четвер, а) Як називався четвер на страсному тижні? Що робили в цей день: купалися, обливалися водою, мели хату, двір, палили багаття, мили діжу, ставали на камінь, робили обхід будинку, малювали на будинках хрести...? б) Чи освячували свічки і що з ними робили згодом?
Великдень, а) Як називалися крашанки? В який день їх фарбували? б) Що з ними робили: з'їдали, дарували кому-небудь, віддавали жебракам, носили на цвинтар, брали в поле на засівки ...? Що робили зі шкарлупою крашанок? в) Що робили з кістками освяченого великоднього поросяти:
37
закопували
в поле (коли?), пускали на воду, підвішували
на горищі...? г) Як використовували
скатертину, на якій святили паску:
виносили з будинку назустріч градовій
хмарі, накривали вмираючого ...? д) Чому
не можна було спати під час великодньої
всеношної (заутрені)? Що станеться, якщо
порушити ця заборона: будеш спати весь
рік, русалки зашиють очі, поляже льон
чи жито, не знайдеш яєць диких качок,
Бог долі не дасть ...? Порушення яких ще
заборон може привести до таких наслідків?
•£■ 12. "Сухий" день. "Градовий" день, а) Який день (дні) називався сухим: середа після Паски, четвер після Трійці ...? Що робили в цей день (напр., пересушували одяг)? Чого не можна було робити в цей день (напр., працювати в полі, на городі)? Чому (напр., буде посуха)? В які ще дні, свята дотримували ці заборони, щоб уникнути посухи? б) Який день (дні) називали градовим, градобійним ... (напр., через день після Миколи літнього)? Чого не можна було робити в цей день (напр., працювати в полі)? Чому (напр., щоб не було граду)? В які ще дні, свята дотримувалися цих заборон, щоб уникнути граду?
13. Хомин тиждень. Як називався тиждень (неділя на цьому тижні) після Паски {провідна, проводи ...)? Що робили в цей час? Чого не можна було робити в цей час і чому? ч