- •1.Призначення та склад видів Збройних сил України.
- •Головні та цільові програми розвитку Збройних Сил України на
- •2006-2011 Роки.
- •Структура та завдання зс України за функціональним призначенням
- •4. Завдання які покладаються на миротворчі сили та способи їх виконання.
- •5.Організаційна структура, бойова техніка та озброєння бригадної артилерійської групи мбр зс України.
- •6. Сутність сучасного загальновійськового бою, характерні риси та вимоги
- •7.Оганізаційна структура, бойова техніка та озброєння мб зс України.
- •Механізований батальйон на бмп (38шт.Бмп/565чол.)
- •Командування бат. (5 чол.)
- •Штаб батальйону (5 чол.)
- •Вузол зв’язку
- •8.Організаційна структура, бойова техніка та озброєння тб зс України.
- •Б ойві підрозділи
- •9.Організаційна структура, бойова техніка та озброєння мр на бтр зс України
- •10.Порядок і зміст роботи командира батальйону з прийняття рішення
- •11. Бойові документи та вимоги, поставлені до них
- •12. Мета оборони. Вимоги, що висуваються до оборони, характеристика видів оборони і умови переходу до неї. Тактичні нормативи мб в обороні.
- •13. Побудова оборони мб (тб)
- •14. Підготовка оборони мб (тб).
- •15. Мета наступу, способи ведення наступу та їх коротка характеристика. Завдання мб у наступі.
- •16. Підготовка наступу мб (тб).
- •17.Порядок оформлення та зміст бойового наказу командира мб в обороні.
- •18.Порядок оформлення та зміст бойового наказу командира мб у наступі.
- •19. Сутність управління і вимоги, які висуваються до нього
- •20. Завдання штабів і вимоги, які висуваються до їх роботи
- •22. Основи організації зв’язку в підрозділах і частинах.
- •23. Обов’язки командування збройних сил щодо забезпечення дотримання в армії і на флоті норм мгп.
- •24. Розташування частин і підрозділів на місці. Організація сторожової та безпосередньої охорони.
- •25. Основи організації маршу підрозділів і частин. Маршові можливості військ.
- •26. Цілі та види бойового забезпечення, їх основні завдання.
- •27. Тактична розвідка. Вимоги, що висуваються до неї, та способи ведення.
- •28. Тилове та технічне забезпечення бойових дій.
19. Сутність управління і вимоги, які висуваються до нього
Сутність управління військами полягає в цілеспрямованій діяльності командирів (начальників), штабів та інших органів управління по підтримці бойової готовності і боєздатності частин та підрозділів, підготовці їх до бойових дій і керування ними при виконанні поставлених завдань в бою.
Основною ціллю управління є забезпечення максимальної ефективності використання підпорядкованих військ при вирішенні поставлених завдань в бою.
Вимоги до управління військами.
В сучасних умовах підготовки і ведення бойових дій, до вимог щодо управління військами відносять:
1) стійкість;
2) високу оперативність;
3) скритність управління.
1) Стійкість управління - це здатність органів управління достатньо ефективно виконувати свої функції за будь-яких умов, в тому числі і в умовах активного впливу на саму систему управління.
Стійкість включає в себе такі якості, як живучість, захищеність від перешкод і технічна надійність.
Живучість - це здатність СУ зберігати або швидко відновлювати свою боєздатність в умовах впливу різноманітних засобів ураження противника. Вона досягається створенням кількох пунктів управління, ретельним маскуванням, комплексним використанням засобів зв'язку.
Захищеність від перешкод - це здатність СУ протистояти впливу противника, яке не приводить до порушення фізичної цілісності елементів СУ.
Технічна надійність СУ - характеризується низькою вірогідністю відмови функціонування, елементів СУ і здатність швидко усувати подібні відмови.
2) Висока оперативність відображає здатність СУ своєчасно вирішувати свої задачі при підготовці бойових дій в інтересах вдалого виконання поставлених завдань і досягнення мети бойових дій.
3) Скритність управління військами полягає в здатності зберігати в таємниці від противника розташування, стан і функціонування всіх елементів СУ і основні заходи по підготовці і веденню бойових дій.
20. Завдання штабів і вимоги, які висуваються до їх роботи
Штаб є основним органом управління частинами і підрозділами.
Основними завданнями штабів є:
1. Безперервний збір, вивчення і оцінка даних обстановки;
2. Планування бойових дій і доведення завдань до військ. До цієї роботи залучаються начальники родів військ і служб;
3. Штаб забезпечує організацію взаємодії і її підтримання під час бою. З цією метою штаб готує розрахунки, необхідні командиру для організації взаємодії, розробляє сигнали взаємодії, забезпечує зв'язок між частинами (підрозділами), що взаємодіють;
4. Організація всебічного забезпечення бойових дій військ;
5. Організація і забезпечення надійного зв'язку з підлеглими і взаємодіючими військами і вищим штабом;
6. Організація і здійснення скритного управління військами;
7. Організація ПУ і їх переміщення під час бою;
8. Постійний нагляд за виконанням поставлених завдань і допомога підпорядкованим військам і штабам;
9. Своєчасний звіт про данні обстановки вищому штабу і систематичне інформування начальників родів військ та служб;
10. Організація обліку особового складу, озброєння, бойової техніки і транспорту;
11. Організація комендантської служби за всіма видами бойових дій;
12.Організація та проведення заходів щодо збереження державної таємниці;
13. Вивчення і доведення до частин (підрозділів) узагальненого досвіду.
Вимоги до штабів
Успішне виконання штабами перелічених вище завдань можливе лише при дотриманні наступних вимог:
1. Високий рівень підготовки офіцерів штабу є основним показником, що характеризує ступінь готовності штабу до виконання завдань по управлінню військами;
2. Висока штабна культура офіцерів, що розуміється як глибокі і всеохоплюючі знання служби штабів, організованість і точність в роботі, міцні навички і вміння швидко узагальнювати дані обстановки, готувати оперативно-тактичні розрахунки, грамотно розробляти бойові документи, самостійно працювати на технічних засобах управління;
3. Організованість в діяльності штабу досягається ретельним плануванням роботи. Організувати роботу в штабі значить визначити обсяг завдань, що необхідно вирішити, встановити черговість виконання за їх важливістю і терміновістю. Основним організатором діяльності штабу є начальник штабу.
4. Точність в роботі штабу - це виконання всіх покладених на нього завдань у встановлений термін, якісно, повно, у відповідності до рішень командира, вказівок вищого штабу. Точність в роботі забезпечується постійною обізнаністю в обстановці, чітким плануванням роботи. Точність в роботі залежить від планування і вмілого розподілу обов'язків між офіцерами;
5. Підтримання постійної бойової готовності штабу до управління військами. Подібна готовність визначається укомплектованістю штабу, досвідченим особовим складом, високою натренованістю офіцерів у швидкому збирані по тривозі.
21. Роль і значення скритого управління військами. Вимоги, що висуваються до скритого управління військами
Для того, щоб виключити можливість виходу секретної інформації при здійсненні управління військами, розроблено комплекс організаційних і технічних заходів, який називається скрите управління військами. Знання сутності, вміння організувати і слідувати правилам СУВ - один з обов'язків кожної посадової особи Збройних Сил України.
Скритність управління військами заключається в збереженні в найсуворішій таємниці від противника всіх заходів, пов'язаних з підготовкою і веденням бойових дій і особливо які відносяться до підготовки масованих вогневих ударів і використання їх результатів. Скритність управління в сучасному бою набуває виключно важливого значення в зв'язку із зростанням ролі несподіваності дій, збільшенням можливостей розвідки противника і використанням ВТЗ. Якщо противнику поталанить виявити задум дій військ, то вогневими ударами він може зірвати здійснення їх намірів.
Скрите управління військами - це комплекс організаційно-технічних заходів, які забезпечують надійне збереження знань, що складають державну таємницю, при здійсненні управління військами як в мирний, так і в військовий час. Управління військами в бою здійснюється головним чином за допомогою технічних засобів: радіо, радіорелейних, телевізійних, дротових. Використовуються також сигнальні і пересувні засоби зв'язку. Всі засоби зв'язку використовуються комплексно і повинні забезпечувати надійність, швидкість і скритність передачі бойових наказів, розпоряджень і різноманітної інформації в будь-яких умовах обстановки. Фельд'єгерсько-поштовий зв'язок (ФПЗ) організується для доставки в вищі штаби, штаби підлеглих і взаємодіючих частин і підрозділів бойових наказів, розпоряджень, донесень та інших секретних документів. В підрозділах активно використовуються піші зв'язківці і лижники. За допомогою сигнальних засобів (зорових, звукових, радіотехнічних) організовується і забезпечується сигнальний зв'язок для передачі сигналів виклику, переносу і припинення вогню, для показу цілі, для забезпечення взаємодії підрозділів і частин, а також для повідомлення і розпізнавання
Особливе значення при забезпеченні скритого управління військами надається скритності роботи зв'язку, яка досягається:
• постійним вихованням всього особового складу в дусі високої пильності, в дусі необхідності найсуворішого збереження державної таємниці;
• збереженням в таємниці всіх заходів по організації зв'язку;
• обмеженням кола осіб, які мають право користуватися технічними засобами зв'язку, секретними документами і особливо осіб, які беруть участь в розробці плану бойових дій;
• встановленням режиму заборони роботи радіо засобів на передачу в тих умовах обстановки, коли можна обійтися без радіозв'язку: в районі концентрації військ, в вихідному положенні для наступу і в обороні до переходу противника в атаку;
• виконання організаційних та технічних заходів захисту інформації на об'єктах електронно-обчислювальної техніки та під час використання інших технічних засобів передачі та обробки інформації.
• суворим дотриманням правил і порядку ведення радіообміну;
• ретельним маскуванням пунктів управління, вузлів зв’язку, ліній зв'язку надійною їх охороною і обороною, суворою забороною передачі знань, які складають державну і військову таємницю;
• забороною ведення відкритих переговорів (заборонено називати відкрито військове звання з найменуванням прізвищ посадових осіб, назву вузлів зв'язку, номера військової частини, польової пошти і назву пунктів управління, їх розміщення, зміст радіо документації, стан погоди в районі розміщення вузлів зв'язку, радіостанцій);
• радіопередачі відкритим текстом допускаються при сповіщенні підрозділів про повітряного противника, про радіоактивне, хімічне, і бактеріологічне зараження, а в ході бою - всі команди для підрозділів без розкриття задумки бойових дій, але назви підрозділів і посади командирів при цьому вказуються по позивним, а пункти - від орієнтирів і по умовним назвам;
• кодуванням по документам скритого управління переговорів і передач технічними засобами зв'язку; вмілим маневруванням частотами зв’язку, використанням антен направленої дії, екрануючих властивостей місцевості в сторону противника;
• організацією і здійсненням контролю і радіоконтролю.