- •1 Планові геодезичні мережі 8
- •2 Створення планових геодезичних мереж методом тріангуляції 24
- •3 Створення планових геодезичних 87
- •1 Планові геодезичні мережі
- •1.1 Основні положення створення планових геодезичних мереж України
- •1.1.1 Методи побудови планових геодезичних мереж
- •1.1.2 Схема планових мереж, побудованих згідно з “Основними положеннями 1954–1961 рр.”
- •1.1.3 Характеристика сучасної планової геодезичної мережі України
- •1.1.3.1 Щільність геодезичних пунктів
- •1.1.3.2 Характеристика астрономо-геодезичної мережі 1 класу
- •1.1.3.3 Основні вимоги до побудови геодезичної мережі 2 класу
- •1.1.3.4 Основні вимоги до побудови геодезичної мережі 3 класу
- •1.1.4 Характеристика сучасних планових мереж згущення
- •2 Створення планових геодезичних мереж методом тріангуляції
- •2.1 Проектні роботи
- •2.1.1 Проектування тріангуляційних мереж на топографічній карті
- •2.1.2 Розрахунок висот зовнішніх знаків
- •2.1.2.1 Теоретичне обґрунтування розрахунку висот знаків
- •2.1.2.2 Коректування висот знаків за правилом коромисла
- •2.1.2.3 Графічний розрахунок висот знаків
- •2.1.3 Оцінка проектів тріангуляційних мереж
- •2.1.3.1 Суть та призначення оцінки проектів тріангуляційних мереж
- •2.1.3.2 Вставка в трикутник вищого класу
- •2.1.3.3 Оцінка запроектованого ряду
- •2.2 Рекогностування пунктів тріангуляції
- •2.3 Закладання центрів та будівництво зовнішніх знаків
- •2.3.1 Закладання центрів
- •2.3.2 Будівництво зовнішніх знаків
- •2.3.3 Зовнішнє оформлення пунктів
- •2.4 Кутові спостереження на пунктах тріангуляції і їх попередня обробка
- •2.4.1 Поняття про спосіб вимірювання кутів у всіх комбінаціях
- •2.4.2 Спосіб кругових заходів
- •2.4.2.1 Кількість заходів вимірювання напрямків
- •2.4.2.2 Величина, на яку переставляється лімб між заходами
- •2.4.2.3 Приведення приладів в робоче положення
- •2.4.2.4 Методика наведення теодоліта на візирну ціль і взяття відліків
- •2.4.2.5 Методика вимірювання напрямків
- •2.4.3 Поняття про видозмінений спосіб вимірювання кутів у всіх комбінаціях
- •2.4.4 Поняття про спосіб неповних заходів
- •2.4.5 Приведення результатів кутових вимірів до центрів пунктів
- •2.4.5.1 Елементи центрування і редукції
- •2.4.5.2 Обчислення поправок у виміряні напрямки за центрування
- •2.4.5.3 Обчислення поправок у виміряні напрямки за редукцію
- •2.4.5.4 Визначення елементів приведення
- •Центрувальний лист №5
- •2.4.5.5 Нестандартні випадки при визначенні елементів приведення
- •2.4.6 Помилки кутових вимірів у тріангуляції
- •2.4.6.1 Особисті помилки
- •2.4.6.2 Помилки приладів
- •2.4.6.3 Помилки впливу зовнішнього середовища
- •2.4.7 Спостереження орієнтирних пунктів
- •2.4.8 Попередня обробка кутових спостережень в тріангуляції
- •2.4.8.1 Перевірка журналів кутових вимірів і центрувальних листів
- •2.5 Вимірювання зенітних відстаней на пунктах тріангуляції і їх попередня обробка
- •2.5.1 Суть і призначення тригонометричного нівелювання
- •2.5.2 Вимірювання зенітних відстаней z
- •2.5.2.1 Найбільш вигідний час для вимірювання зенітних відстаней z
- •2.5.2.2 Методика вимірювання зенітної віддалі на візирну ціль
- •2.5.2.3 Обробка результатів спостережень
- •2.5.3 Визначення поправки за вплив кривини Землі і вертикальної рефракції
- •2.5.4 Визначення довжин сторін
- •2.5.5 Визначення висот приладів і візирних цілей
- •2.5.6 Точність тригонометричного нівелювання
- •2.5.7 Двостороннє тригонометричне нівелювання.
- •2.5.8 Попередня обробка результатів тригонометричного нівелювання тріангуляційних пунктів
- •3 Створення планових геодезичних мереж методом полігонометрії
- •3.1 Проектування полігонометричних мереж
- •3.1.1 Складання проекту на топографічній карті
- •3.1.2 Оцінка проектів окремих полігонометричних ходів
- •3.1.2.1 Загальні питання оцінки проектів. Видовжені і зігнуті ходи
- •3.1.2.2 Критерії зігнутості полігонометричних ходів
- •3.1.2.3 Оцінка проектів видовжених ходів
- •3.1.2.4 Оцінка проектів зігнутих полігонометричних ходів
- •3.2 Рекогностування полігонометричних ходів
- •3.3 Виготовлення і закладання центрів
- •3.4 Кутові вимірювання в полігонометричних ходах
- •3.4.1 Способи кутових вимірювань
- •3.4.2 Кількість заходів вимірювання кутів
- •3.4.3 Підготовка до вимірів
- •3.4.4 Спосіб окремого кута
- •3.4.5 Вимірювання напрямків способом кругових заходів
- •3.4.6 Помилки кутових вимірів у полігонометрії
- •3.4.6.1 Обґрунтування необхідної точності кутових вимірів у полігонометрії
- •3.4.6.2 Джерела помилок кутових вимірів. Обґрунтування величини впливу одного джерела помилок
- •3.4.6.3 Аналіз впливу окремих джерел на точність кутових вимірів
- •3.5 Вимірювання сторін в полігонометричних ходах
- •3.6 Прив’язка полігонометричних мереж до пунктів державної геодезичної мережі
- •3.7 Попередня обробка результатів польових спостережень
- •3.7.1 Перевірка та обробка польових журналів
- •3.7.2 Обчислення ліній, приведених на рівень моря і на площину в проекції Гаусса-Крюгера
- •3.7.3 Складання робочої схеми полігонометриного ходу
- •3.7.4 Обчислення кутової нев’язки ходу та порівняння її з допустимими значеннями
- •3.7.5 Обчислення нев’язок в приростках координат fx та fy, абсолютної fабс та відносної fвідн неяв’язок в ході і порівняння їх з допустимими значеннями
- •3.7.6 Визначення поздовжнього і поперечного зміщень полігонометричного ходу
- •3.7.7 Оцінка точності кутових вимірів
- •3.7.8 Оцінка точності лінійних вимірів
- •Перелік рекомендованих джерел
2.3.2 Будівництво зовнішніх знаків
На пунктах планової геодезичної мережі будують зовнішні знаки таких основних типів:
піраміда;
простий сигнал;
складний сигнал.
Будуються знаки дерев’яні або металічні.
Піраміда будується в тому випадку, коли спостереження на пункті можна виконати зі штатива (рис. 2.16). На пунктах державних мереж 2 і 3 класу будують чотиригранні піраміди, на пунктах мереж згущення 4 класу, 1 і 2 розряду можуть будуватися тригранні піраміди. Висота піраміди 5 –
8 м.
Рисунок 2.16 - Піраміда
Простий сигнал — це геодезичний знак, який складається з двох пірамід: внутрішньої і зовнішньої. Внутрішня, трикутна піраміда, несе на собі столик для встановлення на ньому приладу (теодоліта, світловіддалеміра тощо). Зовнішня, чотирикутна зрізана піраміда, служить для встановлення на ній площадки для спостерігача та даху з візирною ціллю (рис. 2.17). Піраміди не дотикаються одна до другої.
|
|
Рисунок 2.17 - Простий сигнал |
Рисунок 2.18 - Складний сигнал |
Прості сигнали будують у випадках, коли геодезичний прилад треба підняти на висоту від 4 до 10 м.
Складні сигнали будують у тих випадках, коли геодезичний прилад треба підняти на висоту від 11 до 40 м. Складний сигнал складається також з двох пірамід: зовнішньої і внутрішньої, які з’єднані між собою (на відміну від простого сигналу). Зовнішня, трикутна піраміда, несе на собі візирний циліндр, площадку для спостерігача і внутрішню піраміду зі столиком для геодезичного приладу (рис. 2.18).
2.3.3 Зовнішнє оформлення пунктів
Для зовнішнього оформлення пунктів державної геодезичної мережі викопуються канави паралельно до сторін знака. Внутрішній край канави повинен розташовуватись на віддалі 100 см від осей стовпів знака. Ширина канави зверху 120 см, знизу 20 см, глибина — 80 см (рис. 2.19).
Рисунок 2.19 - Зовнішнє оформлення пунктів тріангуляції 1, 2, 3, 4 класів
Канави викопуються тільки між стовпами, кути знаку не окопуються, щоб можна було підійти до центру пункту. Земля із канави висипається на зовнішню сторону у формі валу.
Пізнавальний стовп центру засипається валом землі для маскування.
У випадку застосування скельного центру типу У30П (скеля підходить до поверхні ґрунту ближче, ніж на 1 м),пункт канавою не окопують.
Зовнішнє оформлення орієнтирних пунктів виконують круглою окопкою шириною 1,0 м зверху, 0,2 м знизу, глибиною 0,5 м (рис. 2.20). Внутрішній діаметр окопки 1,3 м, зовнішній 3,3 м.
У канаві робиться розрив, у якому може встановлюватись розпізнавальний стовп з охоронною пластиною.
Рисунок 2.20 - Зовнішнє оформлення орієнтирного пункту.
Наступними процесами в технологічній схемі робіт при побудові планових мереж методом тріангуляції є астрономічні спостереження на вихідних пунктах та вимірювання базисів або вихідних сторін. Ці процеси вивчаються у спеціальних курсах “Геодезична астрономія” та “Геодезичні прилади. Розділ: Світло- та радіо-віддалеміри”.
2.4 Кутові спостереження на пунктах тріангуляції і їх попередня обробка
В практиці побудови геодезичних мереж нашої держави застосовувалися чотири способи вимірювання кутів:
спосіб вимірювання кутів у всіх комбінаціях;
спосіб кругових заходів;
видозмінений спосіб вимірювання кутів у всіх комбінаціях;
спосіб неповних заходів.