10.3.3. Етика справедливості

Третій підхід до проблем ділового життя пов'язаний з використанням в аналізі бізнесу категорії справедливості. На відміну від етики утилітаризму і деонтичної етики, область за-

303

"Основи підприємництва"

стосування "етики справедливості" істотно звужена. Остання включає в основному проблеми, пов'язані з відносинами бізнесу і суспільства в цілому, і не стосується, наприклад, проблем відносин між корпораціями. Очевидно також, що стандарти справедливості не можуть стояти вище моральних прав окремої особистості. Сама справедливість заснована на моральних правах індивідів.

Етика справедливості виходить з положення, що люди за своєю природою є суспільними істотами, які повинні жити в суспільстві і створювати соціальні структури для підтримання його функціонування. Основна цінність для його представників - рівність як справедливість його вираження. Внаслідок цього моральним обов'язком, як він розуміється в "етиці справедливості", є підпорядкування закону, що має бути однаковий для всіх, прийняття справедливих законів, відсутність дискримінації і привілеїв. Складність, однак, полягає в тому, що існує ряд уявлень про справедливість, які суттєво відрізняються. Наприклад:

• "капіталістична" справедливість -- розподіл благ має здійснюватися з урахуванням індивідуального внеску в загальну справу групи (фірми, суспільства, людства):

• "комуністична" справедливість - трудові обов'язки повинні розподілятися у відповідності зі здібностями, а блага відповідно до потреб;

Концепція справедливості Дж. Ролза, який сформулював своє розуміння справедливості, розглядає даний етичний напрям крізь призму реалізації двох принципів: ,

Принцип перший -- кожна людина має рівне право на найбільш широкі свободи, сумісні з аналогічними свободами інших людей;

Принцип другий - нерівність за соціально-економічними параметрами має бути такою, щоб:

а) забезпечити максимум прибутку для найменш привілейованих осіб;

304

Розділ 10. Культура і етика підприємництва

б) установи і посадові особи, що є носіями влади, були доступні рівною мірою для кожного.

Перший принцип одержав назву "принцип рівної свободи". Зміст його полягає у необхідності захисту прав громадян від порушень з боку інших осіб і рівності цих прав. Фундаментальні свободи включають свободу обирати, свободу совісті, слова й інші, а також свободу мати власність.

Якщо вважати, що принцип рівної свободи вірний, то втручання комерційних корпорацій в особисті справи службовців, тиск, який чинять менеджери на хід виборів, спроби регулювати політичні процеси шляхом хабарів, інші акти, спрямовані на порушення принципу рівності, варто розглядати як некоректні дії.

Крім того, згідно з Ролзом, можливий і такий відступ від принципу, як обмеження свободи укладення договорів (у результаті шахрайства чи внаслідок порушень), тому сам принцип передбачає заборону насильства, обману і вимагає поважного ставлення до пунктів договорів. У такому випадку договірні відносини з клієнтами (мова йде також про рекламу) повинні бути в моральному плані вільні від положень, які допускають можливість обману, а роботодавець має моральне зобов'язання надати найманій особі послуги, обумовлені в угоді.

У другому принципі міститься положення про "розходження" (нерівності). Відповідно до цього положення, у розвинутому суспільстві мають елементи нерівності, однак суспільство має вживати заходів, спрямованих на поліпшення майнового стану найбільш нужденних (хворих, інвалідів); їхня інтенсивність повинна бути така, щоб не погіршити ситуацію.

У частині "б" другого принципу проголошена ідея "рівності можливостей". Йдеться про необхідність забезпечити рівну доступність посадових осіб і офіційних установ для всіх. Це означає не тільки необхідність приведення кваліфікаційних вимог, пропонованих для трудящих, у відповідність з попитом на робочу силу (що забезпечить усу-

305

тури? ьтура ва». Іічної

ості? льної

изму

Іанні юрм

і ПО-

дхо-

зрія

нки <ою юю

!07

"Основи підприємництва "

нення дискримінації за ознаками расової приналежності і статі), але й необхідність забезпечити загальну доступність установ системи освіти і професійної перепідготовки. Усі перераховані умови складають основу, що визначає можливість максимальної реалізації сил, здібностей і якостей людини й одержання нею максимальної винагороди.

Моральні проблеми ділового життя різноманітні і вирішити їх, виходячи з позицій тільки одного напряму, навряд чи можливо.

На відміну від традиційної культури, коли панувала одна етична система, у сучасному суспільстві рівноправно співіснують різні системи, що припускають різну етичну оцінку тих самих явищ у сфері підприємництва.

Що стосується українських компаній, то ще кілька років тому існувала можливість швидкого успіху тільки завдяки відсутності конкуренції, відмиванню грошей, одержанню пільг, обману вкладників, ухилянню від сплати податків.

Сьогодні ситуація повільно, але змінюється, і важливою умовою швидкого розвитку підприємництва є засвоєння і дотримання прийнятих у світовій практиці етичних норм, а також способів їх використання. У цих умовах велике значення матимуть вітчизняні розробки, пов'язані з етичним обґрунтуванням управлінських рішень.

Запитання для контролю засвоєння знань

1. У чому полягає сутність підприємницької культури?

2. Які фактори впливають на формування підприємницької культури?

3. Сукупністю яких показників визначається загальна культура підприємництва?

4. Які елементи входять до складу підприємницької культури?

306

Розділ 10. Культура і етика підприємництва

5. Які принципи складають основу корпоративної культури?

6. Проведіть порівняльний аналіз поняття «культура підприємництва» та поняття «етика підприємництва».

7. У чому полягає зміст етичного принципу економічної доцільності?

8. У чому полягає зміст етичного принципу ситуативності?

9. У чому полягає зміст етичного принципу індивідуальної відповідальності в бізнесі?

10. Розкрийте основні положення концепції утилітаризму як етичного напряму підприємництва?

11. Які переваги і недоліки, на Ваш погляд, притаманні утилітаристському підходу до визначення етичних норм підприємця? Обґрунтуйте свою відповідь.

12. Чим суттєво відрізняється підхід норми-утилітаризму від теорії утилітаризму?

13. Які особливості мають права підприємців згідно з положеннями деонтичної етики?

14. Які розходження існують між утилітаристським підходом і підходом з позиції моральних прав?

15. У чому полягає зміст «етики справедливості»?

16. На засадах яких принципів побудована етична теорія Дж. Ролза?

17. Які теоретичні підходи до етичних норм поведінки підприємця співпадають із Вашою особистою думкою щодо поставленої проблеми? Обґрунтуйте свою відповідь.

20*

307