Лекція 8 Облік браку та напівфабрикатів власного виробництва

В лекції розглядаються наступні питання:

8.1. Облік браку у виробництві

8.2. Облік напівфабрикатів

8.1. Облік браку у виробництві

Одним з основних видів втрат у виробництві є брак продукції.

Брак у виробництві - це вироби або роботи, які не відповідають установленим вимогам і не придатні для використання за прямим призначенням або потребують додаткової обробки.

На деяких виробництвах виникають відходи, які поділяються на технологічні втрати і технічно неминучий брак. До технологічних втрат належить вилучення напівфабрикатів, деталей, вузлів і виробів, що не відповідають вимогам нормативно-технічної документації та виникають у виробництві внаслідок невідповідності виробничих запасів технологічним вимогам або непередбачених відхилень в здійсненні окремих операцій, недостатньої керованості окремими операціями технологічного процесу.

Технічно неминучий брак у виробництві - це напівфабрикати, деталі, вироби, які з технологічних причин не відповідають вимогам нормативно-технічної документації і не можуть бути використані за своїм прямим призначенням або можуть бути використані тільки після усунення виявлених недоліків.

Облік браку у виробництві класифікують за наступними ознаками:

1. За місцем виникнення:

=> внутрішній брак - брак, виявлений до відвантаження продукції (або передачі) споживачу;

=> зовнішній - брак, виявлений безпосередньо у покупця.

2. За характером дефектів:

=> остаточний брак - брак, який неможливо виправити або економічно недоцільно виправляти;

=> виправний брак, який може бути виправлений шляхом додаткової обробки або заміни непридатних деталей і комплектуючих.

3. За причинами виникнення (неякісні матеріали, неподача електроенергії тощо).

4. За винними особами (робітник, постачальник).

Не вважаються браком продукти, вироби, напівфабрикати, виготовлені за підвищеними технічними вимогами, в тому разі, якщо вони не відповідають цим вимогам, але відповідають стандартам або технічним умовам на аналогічні продукти або вироби широкого вжитку.

Також не належать до браку втрати від сортності, тобто від переведення продукції за якістю в нижчий сорт.

Виникнення браку у виробництві документують актом про брак (форма Т-46), повідомленням, листком про брак, або у відомостях (форма Т-47). В цих документах зазначають дані про забраковану продукцію (її вид, сорт, типорозмір, одиницю виміру, кількість), причини виникнення браку, винну особу, вид браку. Зазначені документи підписуються комісією в складі керівника або заступника керівника підприємства, головного бухгалтера, керівників відділів: матеріально-технічного, збуту, ціноутворення, виробництва. У разі, коли вартість матеріальних цінностей зменшується за рахунок втрат споживчих властивостей, комісія підприємства повинна мати пояснювальні записки від матеріально відповідальних осіб про неправильне зберігання або використання.

На підставі акту брак оцінюють за нормативною вартістю з урахуванням місця виникнення браку та технологічної операції.

Для обліку та узагальнення інформації про втрати від браку у виробництві продукції передбачено рахунок 24 "Брак у виробництві".

Цей рахунок призначено для обліку господарських засобів.

По дебету рахунку 24 "Брак у виробництві" відображаються витрати від виявленою зовнішнього та внутрішнього браку (вартість невиправного, остаточного браку та* витрати на виправлення браку), витрати на гарантійний ремонт в обсязі, що перевищує норму, витрати на утримання гарантійних майстерень; по кредиту - суми, що відносяться на зменшення витрат на брак, і суми, що списуються на витрати на виробництво як втрати від браку, суми зменшення втрат від браку продукції: вартість відходів від бракованої продукції або реалізації її за зменшеною ціною; вартість утримання з винуватців браку; суми відшкодувань, одержаних від постачальників недоброякісних матеріалів та напівфабрикатів, які спричинили виникнення браку продукції.

Аналітичний облік по даному рахунку ведеться за видами виробництва продукції, по якій виник брак, а також в розрізі статей калькуляції.

Рахунок 24 "Брак у виробництві" щомісяця закривається.

До статті калькуляції "Втрати внаслідок технічного неминучого браку" включаються:

а) собівартість остаточно забракованої продукції (виробів, напівфабрикатів) з технологічних причин;

б) вартість матеріалів, напівфабрикатів (деталей), зіпсованих під час налагодження устаткування, в разі зупинки або простою обладнання через тимчасове відключення енергії;

в) вартість скляних, керамічних і пластмасових виробів, розбитих під час транспортування на виробництві;

г) витрати на усунення технічно неминучого браку.

Зовнішній остаточний брак оцінюється за фактичною виробничою собівартістю забракованих виробів, включаючи витрати на відправку, демонтаж і повернення цих виробів. Вартість забракованих виробів відновлюється на рахунку 23 "Виробництво" сторнувальними записами по відвантаженню продукції. Після цього вартість забракованих виробів списується проводкою Д-т рах. 24, К-т рах. 23.

Собівартість внутрішнього браку визначається як сума фактично понесених витрат за всіма статтями калькуляції за виключенням витрат на підготовку та освоєння виробництва, загальновиробничих витрат та інших спеціальних витрат, які відносяться тільки на собівартість готової продукції.

Втрати підприємств від браку продукції, який можна виправити, складаються з витрат на її повторну або додаткову обробку. Втрати від браку зменшуються на вартість отриманих матеріалів за ціною їх можливого використання, а також на суму претензій до постачальників за поставку неякісних матеріалів, які стали причиною браку. Суми витрат від браку відображаються на виробничих рахунках за мінусом втрат, які віднесені на винних осіб.

Собівартість внутрішнього виправного браку включає:

а) витрати на сировину, матеріали та напівфабрикати, витрачені на усунення дефектів продукції;

б) витрати на заробітну плату робітників, нараховану за виправлення браку;

в) відрахування на соціальне страхування.

Загальновиробничі витрати включаються до собівартості технічною неминучого браку пропорційно сумі основної заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві відповідної продукції (робіт, послуг), за нормативним співвідношенням, обчисленим під час визначення кошторисних (нормативних) ставок.

Якщо брак є невиправним (кінцевим необхідно виділити з суми загальних витрат виробництва частку, яка припадає на забраковані і вилучені вироби, і списати її з рахунку 23 "Виробництво" за статтями витрат (матеріали, зарплата, загальновиробничі витрати) на рахунок 24 "Брак у виробництві": Д-т рах. 24, К-т рах. 23 - фактична собівартість кінцевого браку.

Бракована продукція не відображається в складі незавершеного виробництва. Проте, в індивідуальному та дрібносерійному виробництвах, де втрати відносяться на уточнення замовлення, по якому визначено брак, зазначені втрати включаються в замовлення, як незавершені виробництвом у звітному періоді, і повинні бути відображені в складі незавершеного виробництва.

Відшкодування Втрати від браку можуть бути відшкодовані винними

втрат від браку особами. У разі виправного браку з винуватців стягується вартість виправлення, а при невиправному (кінцевому) браку - вартість матеріалів (за вирахуванням відходів), сума основної зарплати, виключаючи вартість браку за ціною лому.

В бухгалтерському обліку такі ситуації відображаються наступним чином:

Д-т рах. 209 "Інші матеріали", К-т рах. 24 "Брак у виробництві" - оприбуткування лому від списання кінцевого браку;

Д-т рах. 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків", К-т рах. 24 "Брак у виробництві" - списання на винних осіб втрат від кінцевого і виправного браку;

Д-т рах. 374 "Розрахунки за претензіями", К-т рах. 24 "Брак у виробництві" - виставлена претензія за поставку неякісних ТМЦ, з вини яких виникли втрати від браку.

Різниця між собівартістю забракованих виробів і сумою відшкодувань втрат від браку представляє собою величину втрат від браку. Запис на рахунках буде наступним: Д-т рах. 23 "Виробництво", К-т рах. 24 "Брак у Виробництві".

Кореспонденція рахунків з обліку браку у виробництві представлена в таблиці 8.1.

Таблиця 8.1.