• відомості про обсяг пояснювальної записки, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, кількість джерел у переліку посилань;

• текст, який відображує інформацію, надану в пояснювальній записці, за такою послідовністю:

  1. об’єкт дослідження;

  2. Мета роботи;

  3. методи дослідження та апаратура;

  4. результати та їх новизна;

  5. основні конструктивні, технологічні та техніко-експлуатаційні характеристики та показники;

  6. взаємозв’язок з іншими розробками;

  7. рекомендації з використання результатів курсової роботи;

  8. галузь застосування;

  9. економічна ефективність;

  10. висновки та прогноз щодо розвитку розробки;

  11. перелік ключових слів.

Реферат необхідно виконувати обсягом не більше 500 слів.

Ключові слова мають розкривати суть роботи та використовуватися для розповсюдження інформації про розробку. Ключові слова розміщуються після тексту реферату. Перелік містить 5-15 ключових слів (словосполучень), написаних у рядок великими літерами в називному відмінку через кому.

Приклад реферату наведено у Додатку Е.

3.5.3.2 Вимоги до вступу визначаються ДСТУ 3008-95 [1].

У вступі необхідно розкрити актуальність розглянутих у курсовій роботі питань, зв'язок цих питань із задачами прискорення науково-технічного прогресу, удосконалюванням підходів до автоматизації процесів і створенням ІС, їхнього ефективного використання на перспективний період. Треба стисло викласти оцінку сучасного стану розв'язуваної в курсовій роботі науково-технічної задачі, її новизну і мету курсової роботи.

3.5.3.3 Основна частина включає розгляд питань, пов'язаних із проведенням передпроектного обстеження об'єкта автоматизації і формуванням вихідних вимог до передбачуваної розробки, стислий опис розв'язуваних задач, а також розгляд запропонованих студентом рішень з розробки основних видів забезпечень системи та її елементів, що розроблюються.

При виконанні курсової роботи пропонується сформувати такі документи:

• «Звіт про передпроектне обстеження об'єкта автоматизації на стадії «Формування вимог»;

• «Опис організаційної структури»;

• «Технічне завдання на створення автоматизованої системи (часткове технічне завдання)»;

• «Опис функцій, які треба автоматизувати»;

• «Опис постановки задачі (комплексу задач)»;

• «Опис інформаційного забезпечення системи»;

• «Опис алгоритму»;

• «Опис програмного забезпечення»;

• «Опис комплексу технічних засобів».

При формуванні документів слід дотримуватися вимог стандартів і методичних рекомендацій [2,3,4,6].

До даного розділу можуть бути включені, за необхідністю, інші документи, які складаються згідно із стандартом ГОСТ 34.201-90 [4].

Специфіка завдання (теми) курсової роботи може вимагати формування інших документів. Під час їхньої розробки слід дотримуватися вимог відповідних стандартів та нормативних документів [1-9].

3.6 Вказівки і рекомендації до виконання курсової роботи

3.6.1 Підготовча робота

Складання списку основних публікацій та науково-технічної літератури за темою курсової роботи і первинне ознайомлення з ними слід почати відразу після видачі завдання. До списку публікацій можуть бути включені різні літературні джерела – монографії, підручники і навчальні посібники, статті в періодичних виданнях, патентні матеріали, науково-технічні звіти, періодичні видання, публікації в Internet.

В курсовій роботі студент має використовувати проектні документи, розроблені ним на практичних заняттях з дисципліни «Теорія інформаційних систем».

Досліджуваний матеріал та проектні документи необхідно застосувати для ознайомлення з аналогічними рішеннями в галузі розробки системи за тематикою роботи.

На підставі цієї роботи й у разі потреби тема курсової роботи може бути остаточно уточнена.

3.6.2 Робота над літературними джерелами

Робота над літературними джерелами полягає в поглибленому їх вивченні, а отримані з літературних джерел дані мають бути використані студентом в курсовій роботі за обраною темою. Огляд літератури має містити стислі дані про історію і сучасний стан питання, відомості про аналогічні рішення, порівняльний аналіз цих матеріалів, а також висновки про можливі шляхи вирішення поставленої в курсовій роботі задачі.

У тексті пояснювальної записки обов'язково мають бути посилання на використані літературні джерела.

3.7 Вимоги до оформлення курсової роботи

Матеріали курсової роботи оформлюються в порядку, встановленому інструктивними документами з проектування систем, відповідно до діючих державних (або галузевих) стандартів і стандартів підприємств, за замовленням яких виконується робота (для студентів заочної форми навчання).

Першою сторінкою пояснювальної записки (ПЗ) до курсової роботи є титульний аркуш, другою – аркуш завдання, третьою – календарний план. Титульний аркуш, завдання на курсову роботу і календарний план виконання курсової роботи оформлюються на стандартних бланках, форма яких надана в Додатках Ж, Г і Д відповідно.

Пояснювальна записка оформляється відповідно до вимог діючих стандартів [1,10].

Загальними вимогами до пояснювальної записки є логічна послідовність викладу матеріалу, стислість, чіткість і конкретність викладу результатів роботи, суті постановки задачі і мети розробки, прийнятих інженерних рішень, доведеність висновків і обґрунтованість рекомендацій.

У записці слід використовувати тільки загальноприйняті скорочення слів і словосполучень типу «та ін.» і попередньо роз'яснені абревіатури, позначення одиниць фізичних величин, які надаються в розділі «Перелік скорочень, умовних позначок, символів, одиниць і термінів» пояснювальної записки.

Креслення, схеми і документи інших видів, що призначені для публічного захисту курсової роботи, оформлюються як графічні документи і за форматами, умовними позначками, шрифтами, масштабами мають відповідати вимогам стандартів єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД) та єдиної системи програмної документації (ЄСПД). Вибір формату виконується з урахуванням заповнення аркуша.

Перелік посилань в пояснювальній записці до курсової роботи необхідно оформити, використовуючи систему стандартів з інформації, бібліотечній і видавничій справі [10].

3.8 Порядок подання і захисту курсової роботи

3.8.1 Подання курсової роботи до захисту

Закінчена курсова робота подається студентом керівнику. Керівник перевіряє відповідність виконаної роботи завданню і пропонованим вимогам, підписує курсову роботу і призначає термін захисту.

Якщо студент порушив термін виконання курсової роботи за календарним планом, керівник має право перенести термін захисту в межах поточного семестру. У випадку, якщо в результаті розгляду результатів курсової роботи керівник не вважає за можливе допустити студента до захисту, курсова робота має бути допрацьованою відповідно до зауважень.

3.8.2 Захист курсової роботи

Для захисту курсових робіт призначається комісія з трьох викладачів. Тривалість захисту однієї курсової роботи, як правило, не повинна перевищувати 20 хвилин. Для доповіді матеріалів курсової роботи студенту надається не більше 7 хвилин. Після доповіді про виконану роботу студент відповідає на запитання членів комісії. Студенту надається можливість відповісти на запитання та зауваження, навести свої аргументовані заперечення.

Доповідь студента має складатися з трьох основних частин: вступу, основної частини і висновків.

У вступі необхідно відзначити актуальність теми роботи, дати загальний аналіз стану проблеми і сформулювати основні задачі, з вирішенням яких було пов'язане виконання роботи, стисло повідомити про зміст розділів пояснювальної записки до курсової роботи.

В основній частині доповіді в стислій формі необхідно навести дані про зміст виконаних розробок (чітко виділивши самостійно виконані автором), показати ефективність прийнятих технічних і організаційно-економічних рішень. Основну частину доповіді слід ілюструвати графічним матеріалом.

У заключній частині доповіді необхідно зробити висновки про роботу і стисло охарактеризувати перспективи розробки.

Організація захисту комплексних курсових робіт (де розробниками є група студентів) відрізняється тим, що допуск до захисту надається одночасно всім розробникам окремих частин роботи.

Послідовність захисту виконавцями комплексної курсової роботи визначає керівник.

За результатами захисту комісія визначає оцінку кожної роботи (за кожною частиною) і приймає рішення про наукову і практичну цінність курсової роботи.

Результати захисту курсової роботи оцінюються за встановленими правилами. При оцінці роботи береться до уваги рівень наукової, практичної і теоретичної підготовки студента. Результати захисту курсових робіт оголошуються в день захисту.

Якщо студент отримав незадовільну оцінку, комісія встановлює термін повторного захисту після доробки матеріалів курсової роботи.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. ДСТУ 3008-95. Державний стандарт України. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення [Текст]. – К.: Держстандарт України, 1995. – 36 с.

2. РД 50–34.698-90. Руководящий документ по стандартизации. Методические указания. Информационная технология. Комплекс стандартов и руководящих документов на автоматизированные системы. Автоматизированные системы. Требования к содержанию документов [Текст]. – М.: Издательство стандартов, 1991. – 34 с.

3. ГОСТ 34.602-89. Информационная технология. Комплекс стандартов на автоматизированные системы. Техническое задание на создание автоматизированной системы [Текст]. / Межгосударственный стандарт. – М.: Издательство стандартов, 1989. – 15 с.

4. ГОСТ 34.201-90. Информационная технология. Комплекс стандартов на автоматизированные системы. Виды, комплектность и обозначение документов при создании автоматизированных систем [Текст]. / Межгосударственный стандарт. – М.: Издательство стандартов, 1989. – 12 с.

5. Глаголев, В.А. Разработка технической документами: Руководство для технических писателей и локализаторов ПО [Текст]. / В.А. Глаголев. – СПб.: Питер, 2008. – 192 с.

6. ГОСТ 19.701-90. Единая система программной документации. Схемы алгоритмов, программ, данных и систем. Условные обозначения и правила выполнения [Текст]. / Межгосударственный стандарт. – М.: Издательство стандартов, 1991 – 26 с.

7. Единая система стандартов автоматизированной системы управления [Текст]. – М.: Издательство стандартов, 1986. – 120 с.

8. ГОСТ 34.003-90. Информационная технология. Комплекс стандартов на автоматизированные системы. Термины и определения [Текст]. / Межгосударственный стандарт. – М.: Издательство стандартов, 1989. – 12 с.

9. РД 50–682–89. Руководящий документ по стандартизации. Методические указания. Информационная технология. Комплекс стандартов и руководящих документов на автоматизированные системы. Общие положения [Текст]. – М.: Издательство стандартов, 1989. – 8 с.

10. ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Библиографическая запись. Библиографическое описание. Общие требования и правила составления. [Текст]. / Межгосударственный стандарт. – М.: Издательство стандартов, 2006 – 64 с.

Додаток А

Зразок форми титульного аркуша документа

«Звіт про проведені роботи на передпроектній стадії «Формування вимог»

при розробці елемента автоматизованої системи»

___________________________________________________________________

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет радіоелектроніки

Факультет Комп'ютерних наук

Кафедра Інформаційних управляючих систем

ПОГОДЖЕНО ЗАТВЕРДЖУЮ

Керівник Керівник

організації Замовника організації Виконавця

___________ _____________ __________ _____________

(підпис) (І. Б. Прізвище) (підпис) (І. Б. Прізвище)

« ___ » _________ 20____ р « ___ » _________ 20____ р

ЗВІТ ПРО ПРОВЕДЕНІ РОБОТИ НА ПЕРЕДПРОЕКТНІЙ СТАДІЇ

«ФОРМУВАННЯ ВИМОГ» ПРИ РОЗРОБЦІ

_________________________________________________________

(назва задачі)

_________________________________________________________

(назва комплексу задач)

_________________________________________________________

(назва підсистеми)

__________________________________________________________

(назва системи)

Перевірив:

__________ _______________

(підпис) (І. Б. Прізвище)

« ___ » _________ 20____ р.

Розробив:

__________ _______________

(підпис) (І. Б. Прізвище)

« ___ » _________ 20____ р.

20____