19

Тема 2. Попит, пропозиція і механізм досягнення рівноваги.

1. Поняття і види попиту. Закон попиту.

2. Концепція граничної корисності та її взаємозв’язок із законом попиту.

3. Вплив нецінових факторів на зміну попиту.

4. Пропозиція і фактори, що на неї впливають.

5. Взаємодія попиту і пропозиції та встановлення ринкової рівноваги.

6. Вплив зміни попиту і пропозиції на ринкову рівновагу.

7. Застосування аналізу попиту і пропозиції до цін, що встановлює держава.

1. Поняття та види попиту. Закон попиту.

В загальному плані попит визначають як поняття, що пов’язує кількість товарів, яка купується, з тими затратами які доводиться робити для їх придбання. Такі затратами можуть бути як грошові, так і не грошові (черга, фасування товарів, близькість магазину або ринку, якість обслуговування). Але при економічному аналізу попиту, як правило, враховуються тільки грошові витрати.

Попит (D) – це потреби людей в товарах і послугах, що забезпечені платіжними засобами. Такий попит отримав назву платоспроможний попит. Із визначення видно, що не можна визначити попит тільки як кількість будь-якого товару. Попит це завжди зв’язок між двома конкретними змінними: ціною товару і кількістю покупок.

Розрізняють два види попиту: індивідуальний і ринковий.

Індивідуальний попит – це попит окремого покупця на певний товар.

Ринковий попит – це попит всіх покупців на певний товар. Ринковий попит визначається шляхом складання індивідуальних попитів всіх покупців на певний товар.

Попит може бути представлений у вигляді шкали попиту або у вигляді кривої попиту. Вони показують, яку кількість певного товару можуть придбати покупці за різними цінами на протязі деякого періоду часу.

За даними шкали попиту можна побудувати криву попиту (рис.1). Кожна точка на кривій попиту характеризує величину попиту.

Таблиця 1. Шкала попиту.

Ціна товару (Р)	Кількість придбаного товару (Q)
6	10
5	15
4	25
3	40
2	60
1	80

Величина попиту (Q_d) – це кількість товарів, яку покупець готовий придбати за конкретною ціною в даний час.

Аналізуючи криву попиту, можна помітити, що при підвищенні ціни зменшується кількість покупок, і навпаки. Такий взаємозв’язок ціни і кількості товарів, що купуються, назвали законом попиту.

Закон попиту характеризує обернену залежність між ціною і величиною попиту на товар, за інших рівних умов. Графічно цей взаємозв’язок можна показати у вигляді спадної кривої попиту. Зміну величини попиту на графіку показують у вигляді переміщення з однієї точки в іншу на постійній кривій попиту вверх або вниз (вверх – зменшення Q_d, вниз – збільшення Q_d).

Дія закону попиту обумовлена рядом обставин, які називають ціновими факторами зміни величини попиту.

Цінові фактори зміни величини попиту.

1. Ефект доходу. Зміст його в тому, що зміна ціни товару веде до зміни реального доходу споживача, при незмінній його номінальній величині. В даному випадку розрізняють номінальний і реальний доход.

Номінальний доход – це та сума грошей, якою розпоряджається людина.

Реальний доход – характеризує купівельну спроможність номінального доходу, тобто ту кількість товарів, що можна купити за гроші, які є. Так, при зниженні ціни на товар відбувається збільшення реального доходу покупця, тому що він тепер може більше купити товарів на свій незмінний за величиною грошовий доход. І навпаки.

2. Ефект зміщення. Він вказує на те, що зниження ціни товару робить його відносно інших товарів більш привабливим і тим самим збільшує схильність споживача до заміни ним інших більш дорогих товарів, аналогічного призначення і якості.

3. Дія закону спадної граничної корисності.