3. Класифікація економічної інформації

Інформацію, що обертається в економічному об'єкті, можна класифікувати за різними ознаками (рис. 2.1).

Розглянемо деякі з них.

1. За місцем виникнення і напрямком руху інформація по­діляється на вхідну і вихідну (рис. 2.2).

Інформація, яка надходить в об'єкт управління, називаєть­ся вхідною, а результатна — вихідною.

їх, своєю чергою, з огляду на відношення до об'єкта управ­ління, можна розділити на зовнішню і внутрішню. Внутріш­ньою називається така інформація, яка виникає всередині об'єк­та (цеху, відділу). Зовнішня виникає за межами об'єкта. Зовніш­ня вхідна інформація підрозділяється на три групи: планову, нормативно-довідкову, про зовнішні викривлення.

Планова — це інформація будь-якого роду про параметри об'єкта управління на майбутній період. Вона директивна і при оперативному управлінні коригується. Нормативно-довідкова інформація містить різні нормативні та довідкові відомості, вона вводиться і змінюється рідко. Інформація про зовнішні ви­кривлення містить відомості, які характеризують зміну плану, недопостачання матеріалів і комплектуючих виробів, брак тех­нологічної документації.

Внутрішня вхідна інформація підрозділяється також на три групи: про продукцію, процеси, внутрішні викривлення.

Інформація про продукцію містить комплекс даних, які ха­рактеризують з кількісного та якісного боків усі види продукції, а також повідомлення про рух цих видів продукції у циклі виробництва.

Інформація про процеси являє собою дані про проходження технологічного процесу виробництва, стан транспортних засобів тощо.

Інформація про внутрішні викривлення включає повідомлен­ня про простоювання обладнання, робітників, транспортні за­соби, відсутність матеріалів тощо.

Внутрішня вихідна інформація поділяється на групи: пла­нова (для ділянок і робочих місць), транспортні команди, технічні завдання майстрам, робочі команди на ліквідацію внутрішніх викривлень.

Рис. 2.1. Класифікація економічної інформації

Рис. 2.2. Класифікація економічної інформації за місцем виникнення і напрямком руху

Зовнішня вихідна інформація буває обліково-розрахункова I довідкова. Обліково-розрахункова інформація — це результати розрахунків по всіх ділянках облікових робіт. Наприклад, на ділянці обліку праці й заробітної плати до обліковорозрахункової інформації належать платіжні відомості на виплату заробітної плати, розрахунково-платіжні відомості тощо. Довідкова — це різного роду довідки вищим рівням управління про виконання виробничого завдання.

2. За стадіями формування інформація підрозділяється на первинну і вторинну (похідну).

Первинна інформація виникає безпосередньо під час діяльності об'єкта і реєструється на початковій стадії процесу управління (стадії первинного обліку). Вторинна (похідна) отримується у результаті обробки інформації та може бути проміжною або результатною.

Проміжна інформація містить результати розрахунків, які використовують як вхідні дані для подальших розрахунків. Вона є вихідною для одного розрахунку і вхідною для груп піших задач або для цього ж розрахунку, що створюється через деякий проміжок часу, тобто забезпечує зв'язок усередині інформаційної системи і взаємодію підсистем.

Результатну інформацію отримують під час обробки первинної і проміжної інформації та використовують її для управління об'єктом і прийняття рішень.

3. За відношенням до процесу обробки інформація класи­фікується на таку, що підлягає обробці, і таку, яка їй не під лягає.

4. За способом відображення даних інформація підрозділяється на текстову (алфавітну, цифрову, алфавітно-цифро вy) і графічну.

5. За функціями управління економічна інформація поділяється на планову, нормативну, бухгалтерську, статистич­ні/ та оперативно-технічну.

6. За стабільністю інформація підрозділяється на змінну пі умовно-постійну інформацію, яку коротко називають постійною.

Незмінна інформація відображає фактичні кількісні та якісні характеристики виробничо-господарської діяльності об'єкта,

вона може змінюватись для кожного конкретного випадку як за назвами реквізитів-ознак, так і за кількісними величинами реквізитів-основ. Змінна інформація, як правило, бере участь в одному циклі обробки, тому її називають разовою.

Постійна інформація залишається незмінною впродовж три­валого часу, багаторазово використовується при обробці змінної інформації. Постійність інформації у часі характеризується коефіцієнтом стабільності, який визначається відношенням кількості позицій номенклатури, що не змінюється протягом певного періоду (як правило, року), до загальної кількості по­зицій цієї номенклатури на початок цього періоду. До постійної зараховують інформацію, для якої коефіцієнт стабільності більший за 0,7.

Постійна інформація, своєю чергою, поділяється на нормативно-розцінювальну, довідкову, табличну, планову.

Нормативно-розцінювальна інформація містить чинні місце­ві, галузеві та загальнодержавні нормативи, виражені в абсо­лютних і відносних величинах. До абсолютних належать нор­ми часу і розцінки на виготовлення виробів, норми витрат ма­теріальних ресурсів, ціни на матеріали і вироби, тарифи тощо. Відносними є різні, тривалий час чинні розрахункові коефі­цієнти, процентні ставки тощо.

Постійна довідкова інформація містить опис властивостей об'єкта у вигляді ознак, залежність яких тривала певний пері­од. У наборі таких ознак завжди виділяється основна ключова ознака, якій відповідають певні значення інших ознак. Напри­клад, табельному номерові працівника (ключова ознака) відпо­відають такі ознаки: відділ, цех, дільниця, категорія праців­ника, професія, розряд тощо.

До довідкової інформації можна віднести і структурну інфор­мацію, яка визначає склад об'єкта або явища, наприклад, роз­поділ цехів і відділів підприємства за видами виробництва, склад збиральних з'єднань тощо.

Таблична інформація містить заздалегідь обчислені показ­ники, наприклад, таблиці сум амортизації.

Планова інформація містить планові показники, які багато­разово використовуються під час розв'язання різних техніко - економічних задач. Вищеперерахована інформація, зафіксова­на в таблицях, довідниках, цінниках, утворює документальні масиви, відомості яких підлягають групуванню, обчислювальній обробці.

Постійна інформація забезпечує розв'язання комплексу за­дач кожної інформаційної системи.