2 Структура розрахункового опору

Розрахунковий опір для елементів будинків складається з трьох блоків:

1.Перший блок – це розрахунковий опір для зразків з деревини сосни , ялини і модрини (європейською і японської) з об'ємною щільністю 500 кг/м3 -табл. 3 норм [1].

Позначення розрахункових опорів для зразків:

- R_в, R_с, R_р, R_зм- вигинові, стискові, розтяганню і зминанню уздовж волокон;

- R_с90, R_зм90- стискові і зминанню перпендикулярно волокнам;

-R_ск, R_ск90- сколюванню уздовж і поперек волокон

-R_р90- розтяганню поперек волокон.

- вплив масштабного фактора на величину опорів вигинові, зминанню і стискові враховане в п.1 табл. 3 трьома підпунктами:

1а. – ширина елемента b  11 см,

1б- ширина елемента 11 см b  13 см,

1в - ширина елемента b 13 см.

Таким чином, розрахункові опори вибираємо в залежності від ширини і сорту за п.1 і тільки від сорту за іншими пунктами табл. 3.

2. Другий блок – це коефіцієнти умов роботи з п.3.2 норм [1]. У загальному випадку може бути дев'ять коефіцієнтів. Тут потрібно знати:

2.1. Умови експлуатації конструкцій:

- А1, А2, А3 – опалювані приміщення,

- Б1, Б2, Б3 – не опалювані приміщення,

- У1. У2, У3 – конструкції на відкритому повітрі,

- Г1, Г2, Г3 – конструкції що знаходяться у воді, або ґрунті, або постійно зволожуються.

2.2. Сталу температуру повітря в приміщенні. При температурі t =35 С

m _t =1, при t =50С m_t = 0,8.

2.3. Частку напруг від постійних і тимчасових тривалих навантажень. Якщо вони перевищують 80% від усіх напруг m_t = 0,8.

2.4. Діючі тимчасові навантаження. При впливі вітрових, сейсмічних, монтажних, навантажень від криги і обриві проводів повітряних ЛЕП можна підвищити розрахункові опори – табл. 6 .

2.5. Висоту h клеєного елементу, при h більш 50 см розрахунковий опір вигинові і стискові зменшуються на величину коефіцієнтів m_б, див. табл.7.

2.6. Товщину дощок клеєних елементів (товщина шару) враховують коефіцієнтом m_ш за табл. 8, при t =33 мм m_ш =1.

2.7.Радіус гнуття і товщину дощок гнутих елементів, коефіцієнт m_гн знаходимо по табл.9.

2.8. Величину ослаблення розтягнутих елементів і елементів, що згинаються. При наявності ослаблення коефіцієнт m_о = 1.

2.9. Зниження несучої здатності при просоченні антипіренами під тиском враховуємо коефіцієнтом m_а = 0,9.

3.Третій блок. Тут враховуємо породу з якої виготовлено елемент - табл. 4 норм [1]. Тому що деревина різних порід по різному пручається розтяганню, вигинові, стискові , зминанню і сколюванню, коефіцієнт m_п даний у трьох колонках.

Позначимо повний розрахунковий опір зірочкою, величини розрахункових параметрів трьох боків перемножуємо

Блок 1 Блок 2 Блок 3

Табл.3 П.3.2 табл. 4

R* = R_{зразків} x m x m x m x m x m_п

Наприклад:

R_в* = R_в х m_в x m_t x m_ш x m_б x m_п=

=14х0,9х0,8х1,1х0,85х1,3=12.25 мПа

тут R_и=14 мПа- табл. 3, п.1б;

m_в =0,9 – табл. 5 – умови В1,

m_t =0,8 – п.3.2,б – температура 50 С,

m_ш = 1,1 – товщина дощок 19 мм, табл. 8,

m_б = 0,85 – висота балки 100, див – табл. 7,

m_п= 1,3 – табл. 4, стовпчик 1.

Модуль пружності Е уздовж волокон деревини сосни (крім веймутовой), їли, модрини європейському і японської при розрахунку по граничних станах другої групи варто приймати рівним Е=10⁴ мПа. Для деревини інших порід, а також для різних умов експлуатації, при сталій температурі повітря більш 35 C, а також якщо частка напруг від постійних і тимчасових тривалих навантажень перевищує 80%, модуль пружності варто визначати множенням величини модуля Е на коефіцієнти m_п табл. 4 і відповідні коефіцієнти п.3.2 норм : m_в табл. 5, m _t та m_Д за п.п. 3.3,б і 3.2,в.