- •1 Аличина напередодні і під час Весни Народів 311
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Давні народи на польських землях
- •Давні слов'яни
- •Давньопольська держава
- •Прийняття християнства
- •Історія Польщі
- •Зовнішня політика за правління Мешка і і Болеслава і
- •Історія Польщі
- •Давнъопольська держава
- •Політична криза у 1030-х роках
- •Історія Польщі
- •Культура
- •Історія Польщі
- •1166 Р. В поході на пруссів загинув князь Генрик. З його сандомирського уділу було виділено князю Казимирові частину з центром у гроді Вісліца; решта цієї землі перепала Болеславові IV і Мєшкові.
- •Історія Польщі
- •Доба роздробленості
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Зовнішньополітичне становище польських земель
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Колонізація на німецькому праві
- •Зміни в суспільно-політичному устрої
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Відновлення Польської держави
- •Історія Польщі
- •Культура
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Адміністративний устрій
- •Історія Польщі
- •Соціально-економічні відносини
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Внутрішня політика Казимира III
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Формування станової монархії
- •Історія Польщі
- •Зовнішня політика наприкінці XIV - у XV ст.
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •У пізньому середньовіччі
- •Історія Польщі
- •Культура
- •Відродження і шляхетська демократія
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Відродження і шляхетська демократія
- •Політична боротьба у 1500- 1560-х роках
- •Історія Польщі
- •Відродження і шляхетська демократія
- •Відродження і шляхетська демократія
- •Історія Польщі
- •Люблінська унія
- •Історія Польщі
- •Відродження і шляхетська демократія
- •Державний лад Речі Посполитої
- •Історія Польщі
- •Внутрішньополітичний розвиток до 1648 р.
- •Історія Польщі
- •Відродження і шляхетська демократія
- •Зовнішня політика
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Відродження і шляхетська демократія
- •Історія Польщі
- •Відродження і шляхетська демократія
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Відродження і шляхетська демократія
- •Історія Польщі
- •Відродження і шляхетська демократія
- •Контрреформація
- •Історія Польщі
- •Культура
- •Історія Польщі
- •Відродження і шляхетська демократія
- •Відродження і шляхетська демократія
- •Історія Польщі
- •Розділ 6. Часи потрясінь і занепаду Війна з повсталою Україною
- •Історія Польщі
- •Часи потрясінь і занепаду
- •Історія Польщі
- •Шведська навала
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Часи потрясінь і занепаду
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Річ Посполита і Північна війна
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Часи потрясінь і занепаду
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Часи потрясінь і занепаду
- •Історія Польщі
- •Часи потрясінь і занепаду
- •Культура
- •Часи потрясінь і занепаду
- •Історія Польщі
- •Спроби порятунку Речі Посполитої
- •Історія Польщі
- •Спроби порятунку Речі Посполитої
- •Спроби порятунку Речі Посполитої
- •Історія Польщі
- •Спроби порятунку Речі Посполитої
- •Чотирирічний сейм. Другий поділ Речі Посполитої
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Культура
- •Історія Польщі
- •Спроби порятунку Речі Посполитої
- •Історія Польщі
- •Спроби порятунку Речі Посполитої
- •Історія Польщі
- •Визвольні змагання поляків у період наполеонівських війн
- •Історія Польщі
- •Початок боротьби за відбудову держави. Польські легіони
- •Визвольні змагання поляків у період наполеонівських війн
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Визвольні змагання поляків у період наполеонівських війн
- •Історія Польщі
- •Визвольні змагання поляків у період наполеонівських війн
- •Історія Польщі
- •Визвольні змагання поляків у період наполеонівських війн
- •Культура і звичаї
- •Історія Польщі
- •1814), Який став біблією польського національного письменства.
- •Історія Польщі
- •Визвольні змагання поляків у період наполеонівських війн
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Національний рух і повстання
- •Становище поляків під владою Пруссії
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Національний рух і повстання
- •Суспільно-політичний розвиток Королівства Польського (1815- 1830 pp.)
- •Національний рух і повстання
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Національний рух і повстання
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Національний рух і повстання
- •Історія Польщі
- •Національний рух і повстання
- •Історія Польщі
- •Галичина напередодні і під час Весни Народів
- •Історія Польщі
- •Національний рух і повстання
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Національний рух і повстання
- •Поляки і польська справа під час революцій 1848- 1849 pp. В Європі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Національний рух і повстання
- •Історія Польщі
- •Національний рух і повстання
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Національний рух і повстання
- •Історія Польщі
- •Національний рух і повстання
- •Історія Польщі
- •Національний рух і повстання
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Національний рух і повстання
- •Національний рух і повстання
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Політика Росії, Німеччини та Австро-Угорщини стосовно поляків
- •Історія Польщі
- •У період модернізації
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •У період модернізації'
- •Історія Польщі
- •У період модернізації
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •У період модернізації
- •Історія Польщі
- •У період модернізації
- •Історія Польщі
- •У період модернізації
- •Історія Польщі
- •У період модернізації
- •Культурне життя поляків
- •У період модернізації
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •У період модернізації
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •На початку XX століття
- •На початку XX століття
- •Історія Польщі
- •На початку XX століття
- •Історія Польщі
- •На початку XX століття
- •Польське суспільство в Німеччині
- •Історія Польщі
- •На початку XX століття
- •На початку XX століття
- •Історія Польщі
- •На початку XX століття
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •На початку XX століття
- •У роки Першої світової війни
- •Історія Польщі
- •У роки Першої світової війни
- •Польське суспільство в роки війни
- •Історія Польщі
- •У роки Першої світової війни
- •Історія Польщі
- •Уроки Першої світової війни
- •Історія Польщі
- •Уроки Першої світової війни
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Формування кордонів і устрою Польщі в 1918 -1921 pp.
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Польська Республіка є 1918-1939 pp.
- •Історія Польщі
- •Авторитарний режим ю. Пілсудського (1926 - 1935 pp.)
- •Історія Польщі
- •Польська Республіка є 1918-1939 pp.
- •Історія Польщі
- •Польська Республіка в 1918-1939 pp.
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Польща у переддень війни
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Польське суспільство та його культура
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Розділ 14. Поляки і польське питання під час другої світової війни
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Польське питання в 1941 - середині 1943 pp.
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Під час Другої світової війни
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Під час Другої світової війни
- •Радянський диктат
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Під час Другої світової війни
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •В умовах комуністичного експерименту
- •Історія Польщі
- •Польський варіант "народної демократії" у 1945- 1948 pp.
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •В умовах комуністичного експерименту
- •Історія Польщі
- •В умовах комуністичного експерименту
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •В умовах комуністичного експерименту
- •Історія Польщі
- •В умовах комуністичного експерименту
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •В умовах комуністичного експерименту
- •Суспільство та його культура
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •В умовах комуністичного експерименту
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Між двома кризами: десятиріччя е. Ґерека (1971 - 1980 pp.)
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •В умовах комуністичного експерименту
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •В умовах комуністичного експерименту
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Роки перелому: 1980-1981
- •Історія Польщі
- •В умовах комуністичного експерименту
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •В умовах комуністичного експерименту
- •Історія Польщі
- •В умовах комуністичного експерименту
- •Історія Польщі
- •В умовах комуністичного експерименту
- •Присмерк системи: 1982 -1989 pp.
- •Історія Польщі
- •В умовах комуністичного експерименту
- •Історія Польщі
- •В умовах комуністичного експерименту
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •В умовах комуністичного експерименту
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •В умовах комуністичного експерименту
- •Історія Польщі
- •Культурне життя (80-ті роки)
- •Історія Польщі
- •В умовах комуністичного експерименту
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •У нових реаліях Європи та світу
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Політичний розвиток і зміни (1991 -2001 pp.)
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •У нових реаліях Європи та світу
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •У нових реаліях Європи та світу
- •Історія Польщі
- •У нових реаліях Європи та світу
- •У нових реаліях Європи та світу
- •Історія Польщі
- •Вибрана бібліографія
- •Історія Польщі
- •Вибрана бібліографія
- •Історія Польщі
- •Вибрана бібліографія
- •Історія Польщі
- •Вибрана бібліографія
- •Історія Польщі
- •Вибрана бібліографія
- •Історія Польщі
- •Вибрана бібліографія
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Вибрана бібліографія
- •Публікації, що послужили підставою для виготовлення кольорових мап:
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Історія Польщі
- •Іменний покажчик
Культура
Прийняття і поширення християнства дало потужний поштовх для розвитку польської культури, засвоєння здобутків культури римо-католицького світу, внесення своєї частки у її скарбницю. Основи польської культури закладалися іноземцями -давалися взнаки запізнілість християнізації країни, необхідність використовувати нагромаджені на Заході знання та вміння. З часом усе помітніше місце в культурі посідали поляки. Неабияке значення для неї мала матеріальна підтримка її діячів правителями і керівництвом церкви. Щодо правителів, то мабуть найбільшим меценатом з них був Болеслав І Хоробрий. Деякі з правителів були людьми доволі освіченими. Так, про Мєшка II відомо, що він володів грецькою та латинською мовами; його дочка Ґертруда складала латиною молитви, збережені в кодексі її імені. Латина була офіційною мовою в країні. Нею проводили богослужіння, писали документи, книги. її обов'язково викладали в школах.
Шкільна освіта виникла в останній третині X ст., проте перші джерельні відомості про неї датуються щойно зламом ХІ-ХІІ ст. До середини XII ст. школа діяла при кожному кафедральному соборі. Оскільки таких шкіл було лише кілька, то, зрозуміло, вони не могли охоплювати навчанням багато учнів. Напевно, програми цих шкіл включали принаймні елементи занесеного із заходу т.зв. тривіуму (буквально -перехрестя трьох доріг) або трьох дисциплін: граматики, діалектики, риторики, викладання яких мало виробляти вміння писати, мислити й висловлюватись.
При кафедральних і колегіатських соборах створювалися бібліотеки. Зберігся список 47 книг краківської кафедри від 1110 р. літургійного, богословського і правничого змісту. Список свідчить про наявність культурних контактів з Німеччиною, Францією, Бельгією.
Першими пам'ятками польської літератури були житія, написані Бруно h Кверфурта під час або після його короткого перебування у Польщі на початку XI ст. Одне з них розповідає про життя і мучеництво п'яти польських братів, що загинули як місіонери, друге - про св. Войцєха. Світська література представлена визначною пам'яткою історіографії - Хронікою Галла Аноніма. її автором був іноземець, що замолоду осів у Польщі й жив у ній до своєї смерті. Питання про те, де і коли він народився, звідки прибув до Польщі, чим у ній займався, досі недостатньо вивчене. Його твір охоплює історію країни від IX ст. до 1113 p., коли або невдовзі після якого він помер. Заснована на легендарних переказах, документах князівського архіву, розповідях сучасників подій і власних спостереженнях, хроніка складається з трьох книг, з яких дві останні присвячені періодові від 1080 р. і в них йдеться головним чином про життя й діяння Болеслава III Кривоустого.
Після прийняття християнства почали складатися порічні записи найважливіших подій. Сукупність їх становить аннали, які в Польщі прийнято йменувати річниками
35
Рис.4. Найдавніший список Хроніки Галла Аноніма з тле. Замойського кодексу середини XIV ст.
Історія Польщі
(рочниками; польським відповідником терміну "анналістика", який вживається на означення системи передачі знань про минуле шляхом ведення щорічних записів, є річникарство — рочникарство). В історії річникарства виділяють три періоди, з яких перший охоплює останню третину Хет. - 1038/1039 pp., другий - 1028/1039 - близько 1266 рр. У першому періоді записи велися в Ґнєзні, в другому, як продовження гнєзне-нських записів, у Кракові. У Ґнєзні вони велися при монаршому дворі і кафедральному соборі, у Кракові - при капітулі кафедрального собору, а від кінця XII ст. - й у Познані. Краківське продовження іменують давнім капітульним краківським річником. Першим річникарським повідомленням, що стосувалося Польщі, є запис під 965 р. про шлюб чеської князівни з Мєшком 1.
Період після написання "Dagome iudex" аж до часу правління Владислава І Германа не залишив жодного документа, складеного на території Польщі, хоча тоді, безсумнівно, діяли князівська та кафедральні й колегіатські канцелярії. У зв'язку з даруванням цим князем двох золотих хрестів бамберзькому єпископові виник відповідний документ у Польщі; існує, правда, думка, що написаний він у Бамберзі.
В архітектурі остання третина X - перша половина XI ст. були періодом панування дороманського стилю. Він представлений тільки церковними пам'ятками. Вони являють собою увінчані куполами кам'яні будівлі, що мали переважно форму ротонд - круглих у плані, з півкруглими апсидами по боках; інші з цих будівель - базиліки - квадратні або прямокутні у плані, завершені півкруглими апсидами. Залишки цього стилю збереглися на Острові Лєдніцькому (між Познанню і Ґнєзном), в Кракові, Ґнєзні, Познані тощо.
На початку XI ст. з'яляються будівлі романського стилю, що виник в Італії. З середини XI ст. вони стають панівними, а розквіт цього стилю припадає на XII - першу половину XIII ст. Будівлі, з яких збереглися лише сакральні, споруджувано з тесаного каменю, вони мали вузькі віконні отвори, подекуди потужні вежі, були переважно тринефними базиліками, в яких центральний неф був ширший і вищий, завершувався півкруглою апсидою. Ці споруди виконували також оборонні функції. До них належать, зокрема, ґнєзненський кафедральний собор, будівництво якого було завершено 1097 p., кафедральні собори на Вавелі в Кракові, Познані.
36
Доба роздробленості
Розділ 3. ДОБА РОЗДРОБЛЕНОСТІ Еволюція системи сеньйорату і принципату
Згідно із законом про престолонаслідування, виданим Болеславом III Кривоустим, верховним князем (принцепсом) Польщі став його старший син - сеньйор Владислав II (1138-1146). Невдовзі після того, як він успадкував на престол, виник конфлікт між ним та його молодшими братами Болеславом Кучерявим і Мешком, які були старшими синами німки Саломеї (її молодші сини Генрик і Казимир на той час ще не досягли повноліття, яке, за тогочасним правом, починалося з 12 років; матір'ю Владислава II була Збислава - донька великого київського князя Святополка Ізяславича). Принцепсові, незважаючи на його владні можливості, конфлікт пригасити не вдалося, тому що його брати, як і можні, котрі стояли за ними, були зацікавлені в послабленні його позиції як верховного князя.
Невідомо, коли саме і через що вперше спалахнув конфлікт. Виразно він дав про себе знати у 1140 чи 1141 p., коли, поминувши Владислава II, його брати в Ленчиці вирішили (разом з Саломеєю) віддати свою сестру заміж за одного з руських князів. Ігнорування волі і думки Владислава II було явним порушенням його прерогатив як принцепса. Брати у своїх діях проти нього сподівалися на руську допомогу. Проте Владислав II випередив їх: заручившись зі свого боку допомогою руських князів (зіграло свою роль те, що свого старшого сина Болеслава він оженив з русинкою), він у 1142 р. виступив проти братів і, мабуть, примусив їх підкоритися.
Після смерті Саломеї у 1144 р. дійшло до нового зіткнення обох сторін, спричиненого їхніми претензіями на територію, якою вона володіла як удова по Болеславові III Кривоустому. Владислав II знову вдався по руську допомогу. За Генрика і Казимира заступився Владиславів воєвода в Сілезії Пйотр Влостовіц, за що за наказом верховного князя був осліплений і позбавлений маєтків. Це активізувало дії противників Владислава II. Останній обложив Познань з метою захопити своїх братів, які там сховалися. Ґнєзненський архієпископ звернувся до нього із закликом припинити переслідувати братів. Верховний князь знехтував цим закликом. Тоді архієпископ наклав на нього прокляття. Внаслідок цього політичні позиції Владислава II похитнулися. Від нього відійшло багато прихильників. За таких обставин він був змушений відступити від Познані, а невдовзі рицарство завдало йому поразки. У 1146 р. Владислав II зі своєю родиною виїхав з Кракова до Німеччини, де йому судилося прожити до своєї смерті (1159). У пам'яті потомків він залишився як Владислав II Вигнанець.
Верховним князем Польщі в 1146 р. став Болеслав IV Кучерявий (1146-1173) -найстарший син Саломеї. Те, що він зайняв краківський престол у час, коли Владислав II ще не зрікся його, надавало його владі нелегітимного характеру, суперечило духові заповіту Болеслава III Кривоустого. Лише від моменту смерті Владислава II владу Болеслава IV Кучерявого можна вважати законною.
У тому ж році один з синів Саломеї Генрик досягнув повноліття й зайняв виділену йому батьком Сандомирську землю. Тим часом Владислав II склав королю Конрадові III (1138-1152) ленну присягу. На прохання допомогти йому повернути краківський престол і дідичні володіння - Сілезію та Любуську землю, які Болеслав IV проголосив своїми спадковими володіннями, король відповів походом на Польщу у 1146 р., але дійшов тільки до Одри: задовольнившися заявою Болеслава IV і Мєшка про їхню підвладність йому, Конрад III повернув додому.
37
Історія Польщі
Римський папа сподівався на участь Болеслава IV і Мєшка в хрестовому поході проти полабських слов'ян, який організовували східнонімецькі феодали. Щоб заохотити цих князів до участі, папа затвердив згадане прокляття ґнєзненського архієпископа. У результаті Мєшко зі значними силами у 1147 р. побував у цьому поході. Через кілька років той самий папа, йдучи назустріч настійним проханням Аґнєшки, дружини Владислава II, заступитися за нього, делегував до Польщі свого посланця (легата) з дорученням домогтися від Болеслава IV і Мєшка згоди на повернення вигнанця в країну. Легата чекала категорична відмова. Тоді він прокляв обох князів, але це не змінило їхньої позиції. На заклик легата імператор Фрідріх І Барбаросса (1155-1180) у 1157 р. вдерся до Польщі, щоб примусити їх погодитися на повернення Владислава II. Однак до воєнної сутички не дійшло. Під Познанню Болеслав IV покірливо попросив імператора про мир, склавши при цьому присягу на вірність і зобов'язавшися сплатити значну грошову данину та взяти участь у німецькому поході в Італію. Він також погодився прибути до імператорського двору в Магдебурзі для розгляду питання про Владислава II.
Взятих на себе зобов'язань Болеслав IV не виконав. Після смерті Владислава II його синам Болеславові І Високому і Мєшкові І Кривоногому у 1163 р. під німецьким тиском Болеслав IV віддав у володіння як власне надання, а не як спадок по їхньому батькові, Сілезію, за винятком головних її гродів. Обидва брати у 1166 p., мабуть, змогли здобути ці гроди. Немає сумніву в тому, що вони претендували на дідичний характер володіння Сілезією. Правдоподібно, за це Болеслав IV вигнав їх з країни. Загроза нової інтервенції Фрідріха І Барбаросси в Польщу причинилася до того, що 1173 р. Сілезія знову опинилася в їхньому володінні.