5.2.4. Адвентивні види рослин

В області простежуються тенденції до збільшення кількості адвентивних видів та розширення місця їх зростання і поширення. Експансія адвентивних видів гальмує процеси відновлення корінного рослинного покриву, створюючи можливості їх блокування та спричиняє умови до утворення угруповань з домінуванням адвентивних видів.

Для області найбільш поширеними інвазійними видами на сьогодні є 3 види. Це амброзія полинолиста (Аmbrosia artemisiifolia L.), повитиця польова (Cusacuta campestris Junk.) та борщівник Сосновського (Heracleum sosnovskyi Manden).

Експансія адвентивних видів гальмує процеси відновлення корінного рослинного покриву, створюючи можливості їх блокування. Спричиняє утворенню угруповань з домінуванням адвентивних видів.

Зокрема, дослідження заплавних угруповань Закарпаття проведено Державним природознавчим музеєм НАН України (м. Львів). Провідними у досліджуваній фракції флори є такі перших п’ять родин: Compositae - 33 види (22,8 відсотків від її загальної кількості); Cruciferae – 15(10,4 відсотки); Graminae 11(7,6 відсотки); Labiatae – 9(6,2 відсотка); Lequminosae – 7(4,8 відсотка). Адвентивна фракція флори заплавних угруповань Закарпаття нараховує 145 видів, які належать до 108 родів і 43 родин. Загальна кількість адвентивних видів становить 201 вид, з яких також 56 видів є ненатуралізованими. З п’яти досліджуваних фракцій флори найчисельнішим за кількістю видів є рід Atriplex (4 види, 2,8 відсотків). Флористичний спектр досліджуваної фракції флори є подібним до спектру флор бур’янів Середземноморських країн Західної Європи, а також до адвентивних фракцій флор північної частини Великої Угорської рівнини.

За міграційним походженням адвентивні види рослин заплавних угруповань є досить різноманітними. Їх основу складають види з регіонів, приурочених до аридних (субмеридіональна і меридіональна) зон земної кулі – 104 види, або 71,4 відсотки. Слід відзначити також велику кількість північноамериканських видів (33 види).

Викликає занепокоєння висока кількість видів, що спричиняють засмічення природних екосистем. Найбільш біотично “засміченим” є угруповання класу Galio-Urticetea dioicae Pass ex. Kopecky.

Найбільш небезпечними для заплавних природних екосистем є популяції видів або угруповань з домінуванням Acor negundo L., Fraxsimus pensilvanica Marsh, Echinocystis lobata L., Heracleum sosnovsky Manden та інші.

Враховуючи стан масового поширення амброзії полинолистої та борщівника Сосновського, заходи контролю та боротьби з поширенням зазначених видів протягом 2009 р. систематично висвітлювались держуправлінням в обласних ЗМІ та розміщені на сайті держуправління.

5.2.5. Стан зелених насаджень Закарпатської області

Загальна площа зелених насаджень у населених пунктах станом на 01.01.2010 р. (дані обласного Головного управління Держкомзему у Закарпатській області) становить 0,8 тис.га.

Стан озеленення населених пунктів за період 2000-2009 рр. наведено у таблиці 5.2.5.1.

Таблиця 5.2.5.1.

Озеленення населених пунктів, га

Заходи	Рік
	2000	2005	2006	2007	2008	2009
Створено нових зелених насаджень, га	40,1	43,4	43,4	80,0	79,4	70,0
Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень, га	6,3	2,35	2,41	2,41	21,5	31,1
Проведено догляд за насадженнями, га	92,0	146,4	146,4	146,4	181,9	180,0