6. Правовий режим договору купівлі-продажу на біржі регулює Закон України про товарну біржу.

Згідно даного закону, кожна біржа повинна мати свої правила біржової торгівлі. Такі правила передбачають порядок здійснення біржових операцій, порядок укладення договір на біржі. Також, ці правила передбачають порядок склад учасників біржових торгів, порядок та розмір плати за користування послугами біржі та відповідальність учасників біржі та інших осіб, за неналежне виконання даних правил.

Існують правила, які обмежують правила біржі:

• Забороняється купівля та продаж товарів і контрактів, з метою впливу на динаміку цін.

• Забороняється погодження дій учасників біржової торгівлі з метою зміни чи фіксації поточних біржових цін.

• Забороняється поширення неправдивих відомостей, що може призвести зміни кон’юнктури.

Зміст біржової угоди, за загальним правилом, не підлягає розголошенню.

Порядок укладення біржової угоди проходить декілька етапів:

• Особа, яка бажає придбати або продати товар, подає заявку брокерові на біржі з повною інформацією стосовно предмета договору. Заявка подається не пізніше як за 3 доби до початку торгів.

• У визначений час, брокери мають права одержати інформаційні листи, в яких зазначено перелік виставлених на торги товарів, їх кількість і ціна.

• Біржові торги.

Предметом договору, який укладається на біржі є біржовий товар.

До класичного біржового товару відноситься:

• Нафта.

• М’ясо.

• Зернові рослини.

• Цукор.

• Кава.

• Какао боби.

Не можуть бути предметом біржової торгівлі нерухомість та індивідуально-визначені речі.

Договір, який укладений на біржі не потребує нотаріальної посвідчення.

На біржах здійснюються форвардні, фючерні та опціоні операції.

7. Зовнішньоекономічний договір – це матеріально оформлена угода 2-х або більше сторін (суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів), яка спрямована на виникнення або припинення цивільних правовідносин в зовнішньоекономічній діяльності.

Даний договір має свої особливості:

• Особливий суб’єктний склад. Суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності – це будь-яка юридична особа, яка зареєстрована як зовнішньоекономічна та має на рахунку іноземну валюту.

• Особливості щодо змісту. Права і обов’язки сторін, пов’язані з зовнішньоекономічною діяльністю.

• Встановлення спеціальних правил щодо законодавство, за яким будуть вирішуватись спори по договору.

• Відносно нього встановлені спеціальні вимоги щодо форми. Договір має укладатися у письмовій форми і потребує державної реєстрації. Вимоги щодо форми та змісту договору визначаються Законом України «про зовнішньоекономічну діяльність.

При укладенні таких договорів застосовується правило ІНКОТЕРМС (міжнародні правила інтерпретації комерційних строків). Такі правила застосовуються для усунення відмінностей у правовому регулюванні договорів зовнішньоекономічної діяльності. Зокрема, такі правила визначають момент переходу права власності на товар, принцип випадкової загибелі речі, порядок здійснення перевезень товару і порядок урегулювання митних формальностей.

Перша категорія:

• Категорія Б (франкозавод). Така категорія представляє мінімальний обсяг обов’язків для продавця, а саме: продавець зобов’язаний передати товар у місті свого знаходження.

• Категорія Ф (франкоперевізник). За цієї категорії, продавець товару зобов’язаний передати цей товар перевізнику, вказаному покупцем.

• Категорія Ц. За цієї категорії продавець зобов’язаний сам забезпечити перевезення товару.

• Категорія Е. За цією категорію продавець має найбільший обсяг обов’язків (перевезення, оформлення митних контрактів).

Види договорів купівлі-продажу.

1. Поняття, ознаки та зміст договору поставки.

2. Договір постачання енергетичними ресурсами через приєднану мережу.

3. Договір контрактації.

4. Договір міни.

1. Договір поставки – це угода за якої постачальний, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у власності у встановлений строк покупцю, який буде використовувати цей товар також в підприємницькій діяльності. Крім того покупець зобов’язаний прийняти і заплатити за цей товар.

Сторонами даного договору є постачальник та покупець чи замовник, в залежності від предмету договору (річ яка виготовлена заводом чи річ, яка буде виготовлятися за замовленням).

Ознаки:

• Двосторонній.

• Оплатний.

• Консенсуальний.

Істотними умовами даного договору є:

• Предметом договору може бути лише рухоме майно, яке визначене, як правило, родовими ознаками.

• Ціна договору визначається за домовленістю сторін.

• Відносно строку поставки, він також визначається за домовленістю сторін. Відрізняються: загальний строк поставки та строк поставки окремих партій товарів.

Враховуючи специфічні ознаки поставки, то в умовах вказується асортимент товару, комплектність товару, тара та упаковка та якість товару.

• Договір поставки може укладатися у усній формі.

• Відповідальність сторін за договором, як правило, встановлюється самим договором.

• Якщо була здійснена поставка товарів більш низької якості, ніж вимагається договором чи стандартом, то покупець має право відмовитись від даного договору.

• Якщо був поставлений товар нижчого сорту, то покупець має право приймати товар, але заплатити меншу ціну.

• В випадку порушення щодо кількості товару покупець може стягнути штраф.

• У випадку порушення строків поставки, покупець може стягнути пеню.

Позови, які випливають з договору поставки можуть пред’являтися з моменту виникнення недоліків.

2. За договором одна сторона, постачальник, зобов’язується надавати другій стороні, споживачу або абоненту надати ресурси, а споживач або абонент зобов’язується оплачувати за ці ресурси та дотримуватися передбаченого в договорі режиму використання.

Даний договір має специфічні риси:

• Для укладення договору необхідна наявність у абонента відповідних технічних засобів.

• За цим договором, постачальний зобов’язується постійно подавати ресурси у мережу.

• Договір постачання породжує для абонента обов’язки, а саме – дотримуватись спеціального режими використання ресурсів.

• Сторонами договору виступають енергопостачальник та споживач або абонент).

Енергопостачальною організацією є суб’єкт підприємницької діяльності, який отримав ліцензію Національної комісії електроенергетики. На поставку газу постачальником виступає Газопостачальна організація.

Споживачами можуть бути юридичні та фізичні особи.

Істотними умовами договору є предмет, ціна і строк договору:

• Предметом є енергоресурси.

• Енергія, як предмет договору має таку специфіку: безперервність процесів виробництва, транспортування та споживання, обмежена можливість зберігання, наявність єдиних систем постачання в масштабах країни. Якщо покупцем є юридична особа (абонент) то істотною умовою буде також кількість товару.

• Якість повинна відповідати вимогам нормативним документів.

• На формування ціні договору впливає той факт, що постачальниками виступають монополісти (ЗУ «про природну монопольність).

За порушення договору сторони несуть відповідальність:За несвоєчасну сплату – пеня. У випадку порушення постачальником – несе відповідальність у виді штрафу або збитків.