- •Цивільний захист Тексти лекцій та матеріали до практичних занять. Методичні рекомендації студентам економічного факультету спеціальностей фінанси та кредит, облік та аудит
- •Чернігів чдту 2012
- •1.3 Сучасні виклики державі збоку можливості виникнення нс 20
- •1.5 Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів 30
- •3.2. Мережа постів радіаційного та хімічного спостереження 60
- •3.3 Оснащення поста радіаційного і хімічного спостереження 62
- •1.3 Сучасні виклики державі збоку можливості виникнення нс
- •1.5 Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів
- •Загальні положення
- •1.1 Надзвичайні ситуації, їх класифікація та причини та джерела виникнення
- •1.1.1 Поняття про надзвичайні ситуації і їх класифікація
- •1.1.2 Класифікація надзвичайних ситуацій за походженням
- •1.1.3 Рівні надзвичайних ситуацій
- •Державного рівня визначається ситуація:
- •1.2 Причини виникнення надзвичайних ситуацій
- •1.3 Сучасні виклики державі збоку можливості виникнення нс
- •1.4 Моніторинг і прогнозування чс
- •1.4.1 Галузевий моніторинг
- •1.4.2 Територіальний моніторинг
- •1.4.3 Порядок ведення моніторингу
- •1.4.4 Урядова інформаційно-аналітична система з питань нс
- •1.4.5 Методика спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки
- •1.5 Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки Загальні положення
- •1.5.1 Порядок проведення ідентифікації об'єктів господарської діяльності щодо визначення потенційної небезпеки
- •Процедура ідентифікації здійснюється за такими етапами:
- •1.6 Паспортизація об’єктів підвищеної небезпеки
- •1.7 Страхування ризику суб'єктом господарської діяльності.
- •1.8 Декларування безпеки опн
- •2 Практичне заняття. Моніторинг та визначення рівня небезпек при нс
- •2.1.1 Приклади для визначення рівня надзвичайної ситуації
- •2.2 Ідентифікація потенційно небезпечних підприємств
- •2.3 Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки за наявності на об’єкті небезпечних речовин
- •2.3.1 Категорирование небезпечних речовин
- •2.3.2 Групи небезпечних речовин
- •2.3.3 Встановлення класу небезпеки потенційно небезпечного об’єкту
- •2.4 Практичне визначення класу об’єкту підвищеної небезпеки.
- •2.4.1 Коротка схема проведення ідентифікації пно
- •3 Організація спостереження. Оснащення поста радіаційного та хімічного спостереження
- •3.2. Мережа постів радіаційного та хімічного спостереження
- •3.3 Оснащення поста радіаційного і хімічного спостереження
- •2.1 Методика спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки
- •3.2. Мережа постів радіаційного та хімічного спостереження
- •Повсякденна робота
- •3.3 Оснащення поста радіаційного і хімічного спостереження та обов’язки персоналу поста
- •Основні завдання постів спостереження
- •Обов'язки начальника поста
- •Обов'язки чергового спостерігача
- •3.4 Призначення, устрій та порядок роботи з приладами радіаційного та хімічного розвідку
- •Вимірювач потужності дози дп – 5в
- •Робота з приладом:
- •Послідовність роботи з приладом
- •4 Практичне заняття. Оцінка збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •4.1 Загальні питання
- •4.2 Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій
- •4.4 Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції
- •4.8 Розрахунок збитків від втрати деревини та інших лісових ресурсів
- •5 Планування заходів з питань цивільного захисту
- •5.1 Загальні питання
- •5.2 План цивільного захисту(дій) на особливий період
- •5.3 План цивільного захисту на мирний час
- •5.4 Плани локалізації і ліквідації аварій на об'єктах підвищеної небезпеки
- •6 Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту
- •6.1 Єдина державна система цивільного захисту
- •Принципи цивільного захисту
- •Мета цивільного захисту:
- •Завдання цивільного захисту
- •6.1.1 Організаційна структура єдс цз
- •6.1.2 Режими функціонування єдс цз
- •6.1.4 Основні заходи, що реалізуються єдс цз
- •6.2 Організація цивільного захисту на підприємстві, в установі, організації
- •6.3 Права та обов’язки громадян України в сфері захисту
- •Громадяни України мають право на:
- •7 Практичне заняття. Укриття населення у захисних спорудах
- •7.1 Загальні положення
- •7.2 Колективні засоби захисту
- •Класифікація захисних споруд
- •7.3 Сховища
- •Основні вимоги до сховищ
- •Допоміжні приміщення:
- •Запас продуктів утворюється із розрахунку не менше чим на дві доби для кожної людини що вкривається.
- •7.4 Розрахунки при плануванні укриття населення та визначені властивостей сховища
- •7.4.1 Визначення об’ємно планувальних рішень у сховищі
- •7.4.2 Визначення захисних властивостей сховища
- •7.5 Приклади для розрахунку
- •Контрольні завдання
- •На воєнний час встановлені допустимі дози опромінення:
- •8 Забезпечення техногенної безпеки на підприємствах
- •Загальні положення
- •8.1 Поняття про стійкість роботи промислових підприємств
- •8.2 Основні вимоги до планування і забудови міст
- •8.3 Розміщення об’єктів
- •8.4 Вимоги до будівництва об’єктів і спорудження комунально – енергетичних мереж
- •8.5 Вимоги до комунально – енергетичних мереж
- •8.6 Підвищення надійності і стійкості функціонування промислових підприємств у надзвичайних ситуаціях
- •9 Практичне заняття. Оцінка стійкості роботи промислового підприємства за надзвичайних ситуацій
- •9.1 Загальні положення
- •9.2 Оцінка стійкості роботи об’єкту господарювання при дії надлишкового навантаження
- •9.3 Оцінка стійкості об'єкта в умовах радіоактивного зараження
- •9.4 Оцінка стійкості об'єкта в умовах хімічного зараження.
- •10 Організація і порядок проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження
- •10.1 Мета та зміст рятувальних та інших невідкладних робіт(РіІнр)
- •10.2 Послідовність, прийоми та способи проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
- •2 Розвідка маршрутів руху й об'єктів робіт
- •3. Порятунок людей зі зруйнованих і завалених будинків.
- •10.3 Умови успішного проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
- •10.4 Організація і порядок проведення РіНр
- •10.5 Особливості ведення РіІнр у осередках радіаційного, хімічного і бактеріального зараження, комбінованого ураження, в зонах стихійного лиху
- •Рекомендована література
5.4 Плани локалізації і ліквідації аварій на об'єктах підвищеної небезпеки
У порядку реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру суб'єкт господарської діяльності, а також підприємства, установи, організації у підпорядкуванні яких є об’єкт підвищеної небезпеки, одночасно з розробленням декларації безпеки розробляють і затверджують план локалізації і ліквідації аварій для кожного об'єкта підвищеної небезпеки, який вони експлуатують або планують експлуатувати.
Категорії аварій на об'єктах підвищеної небезпеки залежно від їх наслідків визначає Кабінет Міністрів України.
Оскільки плани реагування розроблюються завчасно, усі вони орієнтуються на гіпотетичні позапроектні ситуації, але такі, що мають місце в проектах відповідних потенційно небезпечних об'єктів або такі, що реально мали місце.
Для цього детально вивчаються природні (геологічні, гідрологічні, геофізичні, гідрометеорологічні, географічні...) та техногенні особливості регіону, об'єктів і визначаються найбільш для них властиві.
На кожну визначену ситуацію будується модель або робиться детальний опис ситуації, яка вже мала місце раніше. Якщо це - модель, то вона повинна враховувати, найбільш ймовірні негативні наслідки з можливих. Наприклад, для аварії на хімічно-небезпечному об'єкті з викидом небезпечних-хімічних речовин до розрахунку береться весь запас НХР, який є у сховищах або у технологічній системі, і умови, за яких наслідки аварії розповсюджуються на максимальну відстань та площу. На підставі наведених вихідних даних визначається можливий вплив наслідків аварії на населення та визначаються заходи щодо його порятунку або захисту у інший спосіб, локалізації і ліквідації наслідків аварії. Виходячи з обсягів рятувальних, спеціальних та інших робіт визначаються сили та засоби втручання, матеріальні та інші ресурси, визначається орієнтовний загальний порядок дій відносно ситуації, яка виникла.
Цей порядок передбачає:
- оповіщення персоналу об'єкту, населення, яке проживає в межах зони можливого ураження або порогових значень, залежно від виду НХР;
- оперативні заходи щодо оповіщення і збору всього особового складу органів управління або відповідних груп, приведення у готовність засобів зв'язку і пунктів управління;
- оперативні заходи з приведення у готовність до дій за призначенням сил і засобів реагування;
- уточнення (прогнозування) обстановки на об'єкті (районі або зоні лиха) і можливого її розвитку;
- уточнення розрахунків потреби в силах, матеріально-технічних засобах та ресурсах;
- підготовка пропозицій до рішення на втручання у ситуацію і ліквідацію її наслідків;
- підготовка проектів організаційних і директивних документів;
- організація забезпечення заходів.
У плані (інструкції) ліквідації аварій (надзвичайних ситуацій) мають бути перелічені всі можливі аварії та інші надзвичайні ситуації, визначені дії посадових осіб і працівників підприємства під час їх виникнення, обов'язки професійних аварійно-рятувальних формувань або працівників інших підприємств, установ і організацій, які залучаються до ліквідації надзвичайних ситуацій.
Розробивши всі необхідні організаційні, санітарно-гігієнічні та технічні заходи забезпечення безпеки працівників і узгодивши їх з місцевою інспекцією Департаменту з нагляду за охороною праці, виконавши розрахунки ГДВ шкідливих речовин і узгодивши їх з відповідними органами охорони здоров'я та захисту навколишнього середовища, розробивши і узгодивши з органами цивільної оборони план попередження надзвичайних ситуацій і план (інструкцію) ліквідації аварій (надзвичайних ситуацій), підприємець, якщо немає інших перешкод, може розпочинати виробництво продукції.
На об'єктах господарювання планування роботи з питань запобігання і реагування на НС здійснюється на основі експертної оцінки, прогнозу наслідків можливих НС.
План локалізації і ліквідації аварій погоджує відповідний територіальний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до відання якого віднесено питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
План локалізації і ліквідації аварій переглядається кожні 5 років.
План локалізації і ліквідації аварій може переглядатися або уточнюватися до закінчення 5 років з дати його розроблення у разі:
- змін в умовах діяльності суб'єкта господарської діяльності незалежно від їх причин, що призводять до необхідності зміни відомостей, які містяться у плані локалізації і ліквідації аварій;
- внесення змін до чинних або прийняття нових нормативно-правових актів, що впливають на зміст плану локалізації і ліквідації аварій;
- висунення обгрунтованих вимог щодо плану локалізації і ліквідації аварій органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
При внесенні змін і доповнень до плану локалізації і ліквідації аварій суб'єкти господарської діяльності та інші юридичні і фізичні особи, які повинні брати участь у виконанні протиаварійних заходів, надають відповідному територіальному органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до відання якого віднесено питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, відповідну для цього інформацію.
Обсяг, зміст, форма і порядок надання інформації встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, до відання якого віднесено питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Відповідний територіальний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до відання якого віднесено питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, протягом 10 днів після затвердження плану локалізації та ліквідації аварій надає через засоби масової інформації відомості, необхідні для виконання населенням правил поведінки і дій в екстремальних ситуаціях, передбачених цим планом.
У разі створення загрози виникнення аварії з транскордонним впливом план локалізації та ліквідації аварій повинен передбачати негайне інформування відповідних органів держав, території яких можуть зазнати впливу наслідків такої аварії.
Плани локалізації і ліквідації аварій, затверджені до набрання чинності цим Законом, зберігають чинність до закінчення строку їх дії.
Типова схема постадійного аналізу умов виникнення і розвитку аварій (короткий зразок)
Найменування стадії розвитку аварійної ситуації (аварії) |
Основні принципи аналізу умов виникнення (переходу на іншу стадію) аварійної ситуації (аварії) та її наслідків |
Способи і засоби попередження, локалізації аварії |
1 |
2 |
3 |
Вихід параметрів за критичні значення |
Перевірка вивченості властивостей застосовуваних речовин; їх аналіз; виявлення особливо небезпечних речовин; виявлення параметрів, які визначають небезпечність технологічних процесів і їх критичні значення; оцінка достатності оснащення засобами, які виключають вихід параметрів за припустимі межі, їх ефективність, надійність |
Дооснащення технологічних процесів засобами контролю, управління й протиаварійного захисту, підвищення їх надійності й ефективності; удосконалення технологічних процесів |
Знос, утомленість матеріалу апарата |
Перевірка вивченості корозійних властивостей застосовуваних речовин; наявність даних щодо швидкості корозії і зносу; відповідність матеріалу устаткування (трубопроводів), захисного покриття, ущільнювальних матеріалів. Наявність умов для механічного ушкодження устаткування (трубопроводів) від зовнішніх та внутрішніх джерел впливу |
Застосування обладнання підвищеної надійності, ефективного захисного покриття і захисних пристроїв |
Підвищена вібрація |
Перевірка надійності й вірності кріплення апаратів, машин, трубопроводів, співосності з'єднань пристроїв, що обертаються |
Своєчасне проведення планово-запобіжних ремонтів |
Утворення вибухонебез- печного середовища в апараті |
Аналіз вибухопожежонебезпечних властивостей речовин під тиском і при температурі технологічних процесів; оцінка можливості й умов утворення вибухонебезпечного середовища |
Флегматизація вибухонебезпечної технологічної суміші інертними газами, введення інгібіторів; зміна складу технологічного середовища, температури і тиску процесу, способу введення реагентів до апарата |
Наявність джерел запалювання в апаратурі та поза устаткуванням |
Аналіз вибухопожежонебезпечних характеристик речовин під тиском і при температурі технологічних процесів; оцінка можливості й умов утворення джерел запалювання в середині апаратів |
Скорочення часу перебування технологічного середовища в апараті, заземлення устаткування, застосування засобів відводу й нейтралізації статичної електрики |
Вибух в апаратурі |
Наявність постійних і випадкових джерел запалювання та їх характеристики у порівнянні з температурою самозаймання й мінімальною енергією запалювання. Наявність вибухонебезпечної суміші |
Виключення джерел запалювання, застосування засобів контролю і регулювання щодо запобігання утворенню вибухонебезпечної суміші |
Зруйнування апаратури |
Аналіз кількісних енергетичних характеристик вибуху (надлишковий тиск, швидкість наростання тиску) й порівняння їх із характеристиками міцності апаратури. Наявність засобів захисту устаткування від зруйнування при вибуху (запобіжні клапани, вибухові мембрани, відсікачі і т. ін.) |
Оснащення запобіжними пристроями, автоматичними системами придушення вибуху, підвищення характеристик міцності апаратури |
Викид продукту з апаратури |
Визначення маси викинутого продукту, його складу, агрегатного стану, фізико-хімічних, вибухонебезпечних і токсичних властивостей. Перевірка стану міжблочних засобів, які перекривають надходження в апаратуру прямих і зворотних потоків технологічного середовища та теплоносіїв; їх відповідність вимогам нормативних документів; перевірка швидкодії вимикальних засобів; перевірка навичок обслуговуючого персоналу щодо приведення в дію блокувальних засобів. Оцінка можливості виникнення вибухонебезпечних паро-, пило-, газоповітряних сумішей, розміру площі розливу рідини |
Блокування аварійної апаратури, обмеження площі розливу рідкої фази та її відведення в закриті системи, злив рідкої фази з апаратури в аварійну ємність. Скидання газової фази на факел (закриту систему, установку нейтралізації). Виведення людей з небезпечної зони |
Розгерметизація апаратури |
Перевірка відповідності устаткування, трубопроводів, запірної арматури, запобіжних і ущільнюючих пристроїв і т. ін. вимогам нормативів (проекту, регламентам); оцінка технічного стану апаратури (якість зварних з'єднань, складання роз'ємних з'єднань, ступінь зносу і т. ін.); оцінка порядку й повноти діагностичного контролю, ефективності планово-запобіжних ремонтів і т. ін. |
Розвиток бази діагностування і дефектоскопії устаткування; вдосконалення системи планово-запобіжного ремонту; заміна морально застарілого, зношеного й не відповідного нормативам устаткування |
Утворення паро-, пило-, газової хмари |
Оцінка раціональності об'ємно-планувальних рішень, наявність застійних зон, що перешкоджають розсіюванню; оснащеність автоматичними газосигналізаторами (газоаналізаторами), ефективною аварійною вентиляцією, поглинальними санітарними установками |
Планування технологічних систем (установок) з добре провітрюваним майданчиком; оснащення приміщень ефективною вентиляцією (санітарними установками), приладами контролю повітряного середовища |
Вибух паро-, пило-, газоповітряних хмар в об'ємі приміщення, надвірної установки |
Оцінка можливих розмірів, форми, концентрації, напрямку дрейфу вибухонебезпечної хмари; наявності й характеристик постійних і випадкових джерел запалювання. Розрахунок зон зруйнувань і оцінка впливу нових зруйнувань на розвиток аварії (ефект "доміно") |
Виключення джерел запалювання. Раціональне планування розташування устаткування на майданчику. Оснащення пристроями захисту персоналу від уражальних чинників аварії (вибухова хвиля, висока температура і т. ін.) |
Виникнення пожежі |
Оцінка й аналіз: можливих масштабів пожежі (площа, кількість горючих продуктів, склад продуктів згоряння, в т. ч. неповного); наявності й ефективності засобів гасіння пожежі; вміння персоналу діяти при ліквідації осередка займання; оперативності й оснащення ДПЧ; наявності і характеристик джерел запалювання |
Виключення джерел запалювання; оснащення ефективними засобами гасіння пожежі, засобами сигналізації і зв'язку; дії персоналу і спецпідрозділів щодо рятування людей, гасіння пожежі |
Перекидання полум'я на інші об'єкти |
Аналіз кількісних енергетичних характеристик пожежі (енергія випромінювання); наявність суміжних блоків (установок), ЦПУ, адміністративних, побутових, допоміжних будівель (приміщень) з постійним перебуванням людей у зоні небезпечної інтенсивності відкритого полум'я пожежі |
Раціональне планування промислового майданчика. Розміщення устаткування, будівель адміністративного, побутового і допоміжного призначення поза межами зони можливого розповсюдження пожежі |
Травмування людей |
Аналіз кількісних енергетичних характеристик пожежі (енергія випромінювання) та вибуху; наявність і кількість людей в зоні можливого ураження |
Раціональне планування промислового майданчика. Розміщення поза межами зони можливого впливу пожежі будівель адміністративного, побутового і допоміжного призначення; дії персоналу і спецпідрозділів щодо рятування людей |
Перегрів устаткування з ЛЗР, ГР і зрідженими газами при пожежі з наступним вибухом |
Наявність ємкісного устаткування з горючими продуктами в зоні можливого поширення пожежі (розлив продуктів). Наявність і ефективність систем аварійного спорожнення та скиду на факел (свічу), систем зрошення (охолодження), екранів і т. ін. |
Винос ємкісного устаткування з зони можливого поширення пожежі. Оснащення його засобами аварійного спорожнення, скидання на факел, системами зрошення (охолодження); встановлення екранів і т. ін. |
Зруйнування апаратури, комунікацій будівель, споруд, травмування людей |
Аналіз кількісних характеристик вибуху (енергія, що реалізується, надлишковий тиск вибуху, радіуси зон інтенсивності впливу ударної хвилі, наявність суміжних блоків (установок), ЦПУ, адміністративних, побутових, допоміжних будівель (приміщень) з постійним перебуванням людей в зоні небезпечної інтенсивності ударної хвилі |
Раціональне планування промислового майданчика; розміщення будівель адміністративного, побутового й допоміжного призначення поза межами небезпечної зони; реалізація заходів щодо підвищення стійкості будівель ЦПУ, систем управління і протиаварійного захисту; організація оповіщення про небезпеку й евакуації персоналу з небезпечної зони; впровадження автоматичних систем безпечної зупинки виробництва в аварійній ситуації; дії персоналу й спецпідрозділів щодо рятування людей |
Поширення токсичної хмари |
Оцінка можливих розмірів, форми, концентрації, напрямку й швидкості дрейфу хмари; наявність і ефективність систем локалізації і осадження токсичної хмари; наявність потрібної кількості людей і підсилення персоналу для дій при аварійній ситуації |
Забезпечення оперативною інформацією про метеорологічні умови; запровадження комп'ютерних систем математичного моделювання і прогнозування поширення токсичної хмари; оснащення ефективними осаджувальними і загороджувальними системами; дії персоналу й спецпідрозділів щодо локалізації і знищення відходів |
Інтоксикація людей |
Оцінка раціональності генплану підприємства, наявності й кількості людей в зонах можливого ураження; оснащення засобами індивідуального й колективного захисту, оповіщення та евакуації людей з небезпечної зони й оцінка їх ефективності |
Зниження кількості людей в небезпечній зоні, оснащення ефективними системами захисту, оповіщення й евакуації людей; дії персоналу й спецпідрозділів щодо рятування людей |
Зараження території підприємства |
Перевірка вивченості токсичних властивостей застосовуваних речовин; визначення маси викинутого продукту. Оцінка їх впливу на навколишнє середовище, ефективності передбачених проектом технічних засобів нейтралізації, дезактивації і т. ін. |
Відвід рідкої фази до закритих систем. Застосування систем нейтралізації, дезактивації, санітарних установок |
Розвиток аварії за межами підприємства |
Прогнозування можливих масштабів і шляхів подальшого розвитку аварії з урахуванням енергонасиченості підприємства |
Дії щодо локалізації і ліквідації аварії під керівництвом комісії з надзвичайних ситуацій і формувань МНС |
Зараження довкілля: грунту, наземної і грунтової води, повітряного басейну |
Оцінка кількості й агрегатного стану токсичних речовин, які можуть вийти за територію підприємства під час аварії, а також масштабу їх поширення з урахуванням рельєфу місцевості, метеорологічних умов. Перевірка вивченості їх токсичних властивостей. Оцінка їх впливу на навколишнє середовище, наявності технічних засобів збирання, нейтралізації, дезактивації і т. ін. |
Забезпечення оперативною інформацією про метеорологічні умови; запровадження комп'ютерних систем математичного моделювання і прогнозування щодо поширення токсичних речовин різного агрегатного стану; оснащення ефективними осаджувальними і загороджувальними системами; дії персоналу підприємств і організацій, а також населення щодо локалізації і знищення токсичних речовин під керівництвом комісії з НС і формувань МНС |
Пожежі і вибухи в населених пунктах |
Оцінка можливості виникнення пожеж і вибухів у населених пунктах внаслідок впливу уражальних чинників аварії |
Розробка і впровадження організаційно-технічних заходів щодо запобігання такій можливості |
Поширення зараженої води й загазованого повітря в суміжні держави |
Оцінка кількості й агрегатного стану токсичних речовин, які можуть вийти з території підприємства під час аварії, а також масштабу їх поширення з урахуванням рельєфу місцевості, метеорологічних умов. Оцінка наявності технічних засобів збирання, нейтралізації, дезактивації і т. ін. |
Розробка і впровадження організаційно-технічних заходів щодо запобігання такій можливості |
Виникнення аварійних ситуацій на суміжних підприємствах |
Оцінка можливості виникнення аварійних ситуацій на суміжних підприємствах (об'єктах) внаслідок впливу уражальних чинників аварії |
Розробка і впровадження організаційно-технічних заходів щодо запобігання такій можливості |