- •Вступ. Едитологія як наука (2 год.)
- •Основні функції змі у суспільстві
- •Сутність редагування (2 год.)
- •Історія розвитку редагування (2 год.)
- •Методологічні основи редагування (2 год.)
- •Структура об’єкта редагування (2 год.)
- •Нормативна база редагування (2 год.)
- •Помилки та їх види (2 год.)
- •Методи редагування (4 год.)
- •Інформаційні норми редагування (2 год.)
- •Соціальні норми редагування (2 год.)
- •Композиційні норми редагування (2 год.)
- •Логічні норми редагування (2 год.)
- •Лінгвістичні норми редагування (4 год.)
- •Психолінгвістичні норми редагування (2 год.)
- •Видавничі норми редагування (2 год.)
- •Поліграфічні норми редагування (2 год.)
- •Особливості редагування на різних етапах видавничого процесу (2 год.)
- •Редакційні системи. Технологічні особливості комп’ютерного редагування (2 год.)
- •Системи автоматизації видавничої діяльності. Видавничі норми (2 год.)
Методологічні основи редагування (2 год.)
Завдання 1. Питання для обговорення:
Передача повідомлень від автора до реципієнта. Характеристика учасників акту передачі повідомлення (групи авторів, групи реципієнтів, групи ЗМІ).
Норми й відхилення при сприйнятті повідомлення.
Помилки як відхилення від норм. Якість повідомлень.
Редагування як синтез операцій контролю й виправлення.
Модель редагування, інструменти. Межі усунення помилок. Ступінь редагованості повідомлень.
Завдання 2. Підготувати друковані ЗМІ для проблемно-пошукових завдань:
визначити, які з текстів є замітками;
дібрати текст, який би підтвердив наявність характерних особливостей замітки;
знайти приклади усіх різновидів замітки, простежити наявність помилок у повідомленнях;
з’ясувати ступінь редагованості аналізованих заміток.
Довідка:
Замітка – це найоперативніший і найпростіший інформаційний жанр, з допомогою якого повідомляється про об’єктивно існуючі факти, події, явища соціального розвитку суспільства з метою пізнавального, ідейного, політико-виховного впливу на читача, радіослухача, телеглядача. Це найдавніший та найпоширеніший інформаційний жанр, специфічна журналістська форма повідомлення новин читачам, слухачам, глядачам; засіб формування громадської думки навколо різних проблем.
Замітка характеризується:
стислістю вислову, лаконічністю (залежно від жанрової природи – повідомити про факт, подію, явище тільки найголовніше, найістотніше);
точністю викладу думки (замітка не терпить багатослів’я, марнослів’я);
бездоганністю формулювань (не допускає двозначності сприйняття);
яскравістю мовностилістичних засобів (поєднання різноманітних лексичних пластів, використання епітетів, метафор, фразеологізмів, порівнянь, елементів сатири, щодо синтаксису – інверсія).
Вимоги до замітки: науковість, правдивість, реалістичність, актуальність, оперативність і новизна інформації + точність, логічність і емоційність. Повинен бути не лише глибокий ідейний зміст, а й яскрава, дохідлива, приваблива форма – інформація повинна доходити і до розуму, і до серця людини.
Замітка – це документальне свідчення про факт, подію, явище. Вона повідомляє про час, місце, суть, коротко характеризує суспільно-політичне, соціальне значення, розкриває динаміку їх розвитку і повинна відповідати на питання: що?, де?, коли? (відбулося), хто? (є головною діючою особою), чим? (важливий факт, подія, явище).
Різновиди заміток:
хронікальна замітка (хроніка) – немає подробиць, подія не деталізується (під загальними рубриками: “У кілька рядків”, “Новини”);
замітка-повідомлення – яскраві деталі, подробиці, висвітлюється внутрішній смисл факту, події, явища, динаміка їх розвитку;
замітка-відгук – висловлюється ставлення до чогось;
замітка-пропозиція – під час важливих кампаній виборчих, народних обговорень ін.;
замітка-подяка – на будь-яку тему у будь-якій сфері;
полемічні замітки – на теми міжнародного життя, про проблеми економічного, соціального, культурного розвитку країни та ін.;
критична замітка – форма вияву активної життєвої позиції людини, яка не мириться з хапугами, егоїстами тощо;
фотозамітка – для морального заохочення передовиків, переможців конкурсів, змагань, для пропаганди передового досвіду, а також з пізнавальною метою.
Модуль 1. Лабораторна робота № 5.