Тема 10. Фінансові послуги з перейняття ризику

1. Активи, зобов'язання або майбутня операція, що створюють для підприємства ризики зміни вартості, або зміна грошових потоків — це:

1. інструмент хеджування;

2. об’єкт хеджування;

3. операція хеджування.

2. Фінансовий інструмент (контракт), вартість або грошовий потік від якого, як очікується, буде компенсувати зміни вартості або потоку коштів об'єкта хеджування, — це:

1. інструмент хеджування;

2. об’єкт хеджування;

3. операція хеджування.

3. Застосування одного або декількох фінансових інструментів з метою повної або часткової компенсації змін вартості об'єкта або зв'язаного з ним грошового потоку — це:

1. інструмент хеджування;

2. об’єкт хеджування;

3. операція хеджування.

4. В якості інструмента хеджування може використовуватися:

1. коносамент;

2. форвардний контракт;

3. чек.

5. Операція хеджування вважається ефективною, якщо фактичне значення коефіцієнта ефективності хеджування знаходиться в межах:

1. 0,8...1,25;

2. 0,3...1,5;

3. 0,5...2,15.

6. Співвідношення фактичної вартості або грошового потоку об'єкта хеджування до вартості або грошового потоку від інструмента хеджування має назву:

1. інструмент хеджування;

2. об’єкт хеджування;

3. коефіцієнт ефективності хеджування.

7. Сторона, яка передає цілком або частково страховий ризик перестраховику, — це:

а) цедент;

б) перестраховик;

в) ретроцедент.

8. Узгоджена з перестраховиком частина понесених цедентом витрат з укладання договорів страхування зі страхувальниками має назву:

а) тантьєма;

б) комісійна винагорода;

в) ваш варіант.

9. Який метод передбачає обов’язкове передавання перестрахувальником раніше узгодженої частини ризику за всіма покриттями та обов’язковість прийняття перестраховиком цієї частини ризиків згідно з умовами договору:

а) факультативно-облігаторне перестрахування;

б) облігаторно-факультативне перестрахування;

в) облігаторне перестрахування.

10. Сторона, яка приймає на себе зобов'язання відшкодувати відповідну частину виплаченого страхового відшкодування, — це:

а) цедент;

б) перестраховик;

в) ретроцедент.

11. Які методи перестрахування передбачають факультативність та обов’язковість для однієї та іншої сторони перестрахувальної цесії:

а) факультативно-облігаторне й облігаторно-факультативне перестрахування;

б) факультативно-облігаторне й облігаторне перестрахування;

в) факультативне перестрахування й облігаторне перестрахування.

12. Відрахування з прибутку перестраховика за результатами здійснення укладених договорів перестрахування — це:

а) тантьєма;

б) комісійна винагорода;

в) правильні відповіді а) та б).

13. Який метод перед­бачає обов'язковість для перестрахувальника й факультативність — для перестраховика:

а) факультативно-облігаторне перестрахування;

б) облігаторно-факультативне перестрахування;

в) факультативне перестрахування?

14. Поручительство банку-гаранта за виконання зобов'язань свого клієнта — це:

1. банківська гарантія;

2. тратта;

3. кліринг.

15. Договір, відповідно до якого одна особа (поручитель) приймає на себе перед кредитором відповідальність за виконання боржником зобов'язання, має назву:

1. порука;

2. тратта;

3. депозит.

16. Відповідальність поручителя субсидіарна (тобто допоміжна) при:

1. солідарній поруці;

2. простій поруці;

3. урядовій гарантії.

17. Кредитор може при невиконанні зобов'язання головним боржником пред'явити вимогу про оплату боргу відразу поручителю при:

1. солідарній поруці;

2. митній гарантії;

3. урядовій гарантії.

18. Зобов’язання гаранта самостійне, тобто не залежить від договірних відносин між принципалом і бенефіціаром:

1. за гарантією;

2. за траттою;

3. за кредитом.

19. Гарантія, яка надається в забезпечення погашення креди­ту, наданого державі і державним банкам, — це:

1. фірмова гарантія;

2. урядова гарантія;

3. банківська гарантія.

20. Гарантія, яка надається комерційними банками, має назву:

1. банківська гарантія;

2. урядова гарантія;

3. особиста гарантія.

21. Гарантія, за якою банк-гарант бере на себе зобов’язання безпосередньо перед бенефіціаром, має назву:

1. непряма гарантія;

2. пряма гарантія;

3. солідарна порука.

22. Гарантія, яку надає банк принципала, доручаючи своєму банку-кореспонденту виставити пряму гарантію на користь бенефіціара, має назву:

1. непряма гарантія;

2. пряма гарантія;

3. солідарна порука.

23. Наказодавець по гарантії, який уповноважує свій банк виставити гарантію, — це:

1. бенефіціар;

2. принципал;

3. авізуючий банк.

24. Особа, на чию користь виставлена гарантія, має назву:

1. банк-гарант;

2. бенефіціар;

3. авізуючий банк.

25. Гарантія, яка означає, що вона не може бути відізвана, а її умови не можуть бути змінені без згоди бенефіціара, має назву:

1. відзивна гарантія;

2. безвідзивна гарантія;

3. митна гарантія.

26. Гарантія реалізація якої залежить від виконання певних умов, — це:

1. безумовна гарантія;

2. умовна гарантія;

3. митна гарантія.