Коментарі...

Методичні рекомендації щодо виконання завдань ІНДЗ:

1. У першому завданні слід розкрити елементи дискусії:

Теза і тема -----à Аргументи -----à Висновки.

Запропонований вилів вже є тією тезою, яку слід довести. Потрібно лише підібрати переконливі аргументи (не менше трьох) на доведення тези і зробити висновок. При цьому можна викорстовувати різні способи доведення:

• Від простого до складного

• Від супротивного

• Зісталення думок

• Дедукцію (від загального до часткового)

• Індукцію (від часткового до загального).

2. Завдання друге на практичному рівні розкриває особливості офіційно-ділового стилю. Для його правильного виконання слід пригадати:

Лексичні особливості офіційно-ділового стилю:

• Лексика здебільшого нейтральна, вживається в прямому значенні.

• Характерна й «своя канцелярська» лексика, що вже не використовується майже в інших сферах комунікації через свою «архаїчність», або специфічне стильове забарвлення, напр.: вищезгаданий, нижчепідписаний, вищезазначений, нижчевідзначений, пред’явлений, засвідчити, чинність, дієздатний, покараний, ухвала тощо.

• Застосовується особлива термінологія (ця термінологія відрізняється від наукової: вона менш штучна, менш точна, більшою мірою змінна і загальнозрозуміла): офіційно-ділова, юридична термінологія, запозичення, інтернаціональна лексика.

• Відсутність індивідуальних рис автора.

• Обмежена синонімія.

• Вживання віддієслівних іменників (іменників, що походять від дієслів) : навчання (навчати ), виховання (виховувати), робота (робити), порада (порадити).

Граматичні риси офіційно-ділового стилю:

• Словосполучення, що включають складні відіменникові прийменники: з метою, по лінії, на предмет тощо.

• Словосполучення з іменами абстрактної дії в множині: зазначені рішення, важливі постанови тощо.

• Словосполучення з послідовним підпорядкуванням іменника в родовому відмінку: заступник начальника зварювального цеху тощо.

• Інфінітивні речення: Занести до Книги пошани…, Винести подяку…, Організувати касу взаємодопомоги…

• Пасивні конструкції: нагороджена орденом Ярослава Мудрого, відзначаються випадки порушень тощо.

• Мовні кліше (сталі синтаксичні формули, закріплені за певними ситуаціями): високі договірні сторони, укладання угоди тощо.

• Іменний присудок переважає над простим дієслівним.

• Розщеплені присудки (ведеться розслідування, а не розслідується, проводиться набір, а не набирається), а також присудки, виражені дієсловами у формі теперішнього часу зі значенням позачасовості (організовує, застосовує, розглядають).

• Прості поширені речення (кілька підметів при одному присудку, кілька присудків при одному підметі, кілька додатків при одному з головних членів речення тощо), складні речення з сурядним та підрядними зв’язками (найчастіше умови), з відокремленими зворотами, зі вставними і вставленими конструкціями).

• Членування складної синтаксичної конструкції на абзаци.

Наприклад:

Заява Верховної Ради України з приводу економічної блокади Республіки Куба

Утверджуючи свою незалежність, Україна будує зовнішню політику, поважаючи принципи суверенітету і невтручання у внутрішні справи інших країн. Саме тому продовження економічної блокади Республіки Куба сприймається нами як зазіхання на її природні суверенні права.

Україна в принципі проти будь-яких економічних санкцій щодо інших держав, за винятком держав-агресорів…

У запропонованому тексті реалізовані наступні особливості:

• Лексичний рівень:

  • Лексика нейтральна (емоційно не забарвлена), вживається в прямому значенні.

  • Наявні зразки канцелярської лексики, напр.: утверджуючи,суверенні права.

  • Застосовується особлива термінологія: офіційно-ділова, юридична термінологія, запозичення, інтернаціональна лексика: незалежність, зовнішня політика, принципи суверенітету, внутрішні справи, економічна блокада, природні суверенні права, економічні санкції, держава, держава-агресор.

  • Відсутність індивідуальних рис автора.

  • Обмежена синонімія (виняток: незалежність – суверенітет).

  • Вживання віддієслівних іменників : невтручання (не втручатися), продовження (продовжувати), зазіхання (зазіхати)..

• Граматичний рівень:

• Мовні кліше (сталі синтаксичні формули, закріплені за певними ситуаціями): поважати принципи, зазіхати на права.

• Прості поширені речення (кілька додатків при одному з головних членів речення тощо - Утверджуючи свою незалежність, Україна будує зовнішню політику, поважаючи принципи суверенітету і невтручання у внутрішні справи інших країн.), з відокремленими зворотами (Утверджуючи свою незалежність, Україна будує зовнішню політику, поважаючи принципи суверенітету і невтручання у внутрішні справи інших країн. – дієприслівникові звороти; Україна в принципі проти будь-яких економічних санкцій щодо інших держав, за винятком держав-агресорів… - відокремений додаток).

• Членування складної синтаксичної конструкції на абзаци.

• Висновок: Вищенаведені лексичні та граматичні особливості тексту підверджують його належність до офіційно-ділового стилю.

3. У третьому завданні пропонується бліц-опитування по першому розділу курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)» - «Культура фахового мовлення». Відповідь повинна бути точна, лаконічна. Для виконання цього завдання скористайтесь посібником «Мова: теорія».

4. Четверте завдання віддзеркалює специфіку другого розділу курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)» - «Етика ділового спілкування». Основна вимога до студентів – дати повну поширену відповідь крізь призму власної оцінки даної проблеми.

5. У п’ятому завданні пропонується скласти невеликий текст професійного змісту (близько 100 мовних одиниць). Спосіб викладу тексту допускається довільний (опис, розповідь, роздум), при цьому текст має виступати як завершена цілісність. Текст слід максимально наповнити професійними термінами (всі професійні терміни слід підкреслити і лише 10 ввести у таблицю). Дефініцію і походження терміна слід визначати за тлумачним словником (наприклад, Івченко А. Тлумачний словник української мови. - Харків: Фоліо, 2001.), словником іншомовних слів (наприклад, Словник іншомовних слів/ Пустовіт Л.О., Скопненко О.І. та ін. - К.: Довіра, 2000. – 1017с. ) чи термінологічним словником (наприклад, Економічний словник-довідник / За ред. С.В.Мочерного. - К.: Femina, 1995.).

Для визначення структурних моделей слід скористатися наступною класифікацією:

• однокомпонентні терміни: валюта, бюджет, товарообіг, дизайн, туризм;

• двокомпонентні терміни: словосполучення іменник+іменник: норма вартості, принципи маркетингу, недоторканість особи, кон’юктура ринку; словосолучення прикметник+іменник: нормативний акт, матеріальна відповідпльність, зелений туризм, декоративно-прикладне мистецтво;

• трикомпонентні конструкції: прикметник+прикметник+іменник: необхідний робочий час, нова економічна політика, гарантований щорічний дохід; прикметник+іменник+іменник: міжнародний поділ праці, еквівалентна форма власності, валютні фонди підприємств; іменник+прикметник+іменник: відтворення грошового капіталу, плинність робочої сили, податок на цінні папери; іменник+іменник+іменник: інвентаризація в установах банків, управління просуванням товару.

• багатокомпонентні аналітичні терміни: фонд оплати праці підприємсива, резерв коштів на непередбачені роботи та витрати, міжнародний комерційний арбітражний суд.

6. У шостому завданні слід виправити лексичні помилки. Перевірити себе можна за працею Головащука С.І. Українське літературне слововживання: Словник-довідник. - К.: Вищ. школа, 1995. – 319с.

7. У сьомому завданні представлені синонімічні чи паронімічні конструкції. Кожне із запропонованих слів має своє семантичне навантаження, розкривши яке можна пояснити різницю між лексемами. Перевірити себе можна за словником синонімів (наприклад, Словник синонімів української мови / Л.М.Полюга .- К.: Довіра, 2004. –477с.) чи словником паронімів (наприклад, Гринчишин Д.Г., Сербенська О.А. Словник паронімів української мови. - К.: Рад. шк., 1986. - 222 с.).

8. У восьмому завданні слід розкрити значення запропонованих фразеологізмів і внести визначене слово у максимально можливу кількість українських фразеологізмів. У допомозі студентам стане фразеологічний словник (наприклад, Фразеологічний словник української мови: У 2 т. / Укладачі Білоноженко В.М., Винник В.О. та ін. – К.: Наук. думка, 1999.).

9. Дев’яте завдання передбачає роботу зі складноскороченими словами, зокрема абревіатурами. Студент повинен підібрати зі спецдисциплін лексичні скорочення (10), які віддзеркалюють специфіку його професії.

Тип абревіатури визначається за наступною класифікацією:

• ініціальні ( звукові, буквені, буквено-звукові ): ДАІ, СНД, неп, ЧАЕС;

• складові:

а) поєднання початкових складів слів: виконком (виконавчий комітет);

б) поєднання початкового складу і цілого слова: запчастини, інвестпроекти, спецрежим;

в) поєднання початкового складу з непрямим відмінком цілого слова: заввідділення;

• змішані (поєднання складових і ініціальних абревіатур): міськвно (міський відділ народної освіти), Дем ПУ.

10. У десятому завданні передбачено роботу на засвоєння орфографічного матеріалу на професійному рівні, тобто типові правила потрібно пояснити, використовуючи лише слова професійної лексики (до кожного правила слід підбирати не менше трьох прикладів).

Наприклад, правопис складних прикметників разом у мові банківського працівника можна пояснити так:

Складні прикметниким пишуться разом:

а) Складні прикметники, утворені від складних іменників, що пишуться разом:макроекономічний(макроекономіка),антимонопольний(антимонопо-лія), єврокредитний (єврокредит), експропріаційний (експропріація).

б) Складні прикметники, утворені від сполучення іменника та узгоджуваного з ним прикметника: сільськогосподарський (сільське господарство), довготерміновий (довгий термін).

в) Складні прикметники з другою дієслівною частиною: валютообмінний, платоспроможний.

Примітка. Прикметники з другою префіксальною дієслівною частиною пишуться через дефіс: касово-розрахунковий , конт­рольно-вимірювальний.

г) Складні прикметники, в яких першим компонентом ви­ступає прислівник: внутрішньобанківськийй, за­гальнодержавний; так само й такі, в яких другою складовою частиною є дієприкметник: вищезгаданий, нижчепідписаний, новоутворений, , але: трохи вище зазначений (параграф), бо є пояснювальне слово.

Примітка. Прислівники, утворені від більшості відносних прикметників, як правило, зберігають на собі логічний наголос і не зливаються в одне слово з наступним прикметником або дієприкметни­ком: діаметрально протилежний, різко окреслений, суспільно корисний, суспільно необхідний,.

д) Складні прикметники (з двох або кількох компонентів), у яких основне смислове навантаження передається останнім прикметником, а попередні лише звужують, уточнюють його зміст. Такі прикметники, як правило, мають термінологічне значення: контокорентний (кредит), контрактивний (рахунок).

е) Складні прикметники, першою частиною яких є числів­ник, написаний літерами: двадцятивідсотковий, одноразовий, двосторонній, стодвадцятип'ятитисячний, але 125-тисячний.

є) Складні прикметники, утворені з двох неоднорідних прикметників (зокрема, ті, які виражають відношення родо­вої ознаки до видової): поперечношліфувальний (поперечний шліфувальний верстат).

11. В одинадцятому завданні запропоновано виправити граматичні помилки. Для цього слід опрацювати теми «Морфологічні норми сучасної української літературної мови, варіанти норм» та «Синтаксичні норми сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні», в яких розкрито стилістичне підґрунтя вживання іменників, займенників, дієслів, числівників та прийменників, а також узгодження граматичних конструкцій у складі синтаксичних одиниць .

12. Для правильного виконання дванадцятого завдання слід перевірити себе за російсько-українським перекладним словником. Це дозволить унеможливити калькування слів в українській мові.

13. У тринадцятому завданні запропоновано прокласифікувати запропонований документ за певними ознаками, зокрема: