- •II курс
- •1. Завдання курсу науково-дослідної роботи
- •2. Науково-дослідна робота студентів під керівництвом фахівців як компонент навчального процесу. Види науково-дослідної роботи
- •II курс
- •Тема: Організація та гігієна наукової праці
- •1. Гігієна наукової роботи
- •2. Організація наукової роботи. Депресія та шляхи боротьби із нею
- •Тема: Наукова робота і творчість
- •Стадії наукової роботи. Творчий замисел.
- •2. Робочі гіпотези
- •1. Стадії наукової роботи. Творчий замисел
- •2. Робочі гіпотези
- •II курс
- •Тема: Натхнення, пристрасність, творча фантазія
- •1. Натхнення як важливий елемент наукової творчості
- •2. Пристрасність до наукової праці і творча фантазія як компоненти творчого процесу.
- •1. Натхнення як важливий елемент наукової творчості
- •2. Пристрасність до наукової праці і творча фантазія як компоненти творчого процесу
- •II курс
- •Тема: Творчий процес і підсвідома діяльність
- •1. Суть та значення підсвідомої діяльності в науковому процесі.
- •2. Потенціал підсвідомості.
- •5.1 Суть та значення підсвідомої діяльності в науковому процесі
- •5.2 Потенціал підсвідомості
- •II курс
- •1. Розроблення попереднього плану дослідження.
- •2. Уточнений план дослідження і робоча програма.
- •1. Розроблення попереднього плану дослідження
- •2. Уточнений план дослідження і робоча програма
- •3. Робоча програма
- •II курс
- •Тема: Збирання матеріалу та його організація
- •1. Основні принципи збирання матеріалу і його особливості в економічних дослідженнях.
- •2. Наукова бібліографія.
- •1. Основні принципи збирання матеріалу і його особливості в економічних дослідженнях
- •2. Наукова бібліографія
- •3. Реферування друкованих творів
- •Тема 8. Літературне оформлення наукової роботи
- •8.1 Загальні вимоги до роботи з текстом
- •8.2. Організація роботи з текстом
- •8.3. Літературне оброблення тексту
- •8.4. Редагування тексту і підготовка його до друку
8.2. Організація роботи з текстом
Одним з найістотніших моментів роботи вад текстом є її організація в часі. Для різних вчених час найбільш продуктивної роботи неоднаковий.
За цією ознакою розрізняють "жайворонків" (тих, хто найпродуктивніше працюють зранку) і "сов" (ті, хто працюють вечорами , і навіть пізно вночі).
Кожний з способів організації роботи над текстом має свої переваги і обмеження. Найкращі для роботи все-таки ранішні часи. Це часи, коли людина відчуває себе свіжою і бадьорою, але разом з тим саме в ранішні часи є багато факторів, що відвертають увагу людини. Зокрема, специфіка студентського життя полягає в тому, що саме на такі часи припадають аудиторні заняття. Тому мимоволі студентам доводиться вдаватися до "совиного" способу роботи.
Робота у вечірні і нічні години має перевагу в тому розумінні, що в ній відсутні фактори, які здатні відвертати увагу: існує можливість чіткої сконцентрованості над працею. Але разом з тим треба враховувати, що нічна робота шкідлива для здоров'я, тому її необхідно обмежувати.
Дуже важливо призвичаїти себе працювати в одні і ті ж години. Систематична робота в постійних межах часу – ознака високої організованості вченого. На такій основі виховується навичка до систематичної роботи і, як зазначалося в попередніх темах, винагородою за таку навичку є натхнення в роботі, захопленість роботою, не кажучи вже про те, що така робота призвичаює людину до порядку взагалі.
Відзначимо, що встановлений для себе порядок систематичної роботи необхідно підтримувати, не допускаючи пропусків. Два-три пропуски – і вже важко знову включитися в установлений ритм роботи. Потрібно як би заново виробляти навичку систематичної роботи, втрачати на це час і нерви.
Слід враховувати також деякі психологічні моменти, що пов'язані з початком роботи, її оформленням у письмовому вигляді. Щоб почати роботу, треба подолати якийсь внутрішній опір у вигляді інерції, апатії. Здебільшого це невеликий період – 20-30 хвилин, але коли він стає подоланим, виникає бажання працювати, з'являється творче піднесення, яке може бути досить тривалим. Якщо ж інерцію не вдалося подолати, краще відкласти роботу, зайняти себе іншою справою, не перестаючи тримати в голові відкладену роботу. Як вже відмічалося в одній з попередніх тем, ми в такий спосіб нібито передаємо замовлення в сферу підсвідомості. Через деякий час ми повертаємося до роботи і вже не відчуваємо інерції, апатії. Всі питання для нас стають зрозумілими, і робота починає приносити задоволення.
Вчені розрізняються також манерою написання, тобто технологією роботи над текстом. Є різні варіанти манери написання.
Найчастіше зустрічається такий спосіб написання, коли текст розробляється послідовними етапами. Спочатку з'являються на папері основні тези без чітких формулювань, логічної послідовності. Пізніше текст поступово доопрацьовується, в нього вносяться доповнення, поправки. Але настає момент, коли робота виконується начисто, в остаточному варіанті. Зрозуміло, що при виконанні такої роботи за допомогою комп'ютера проміжки між окремими етапами зменшуються і по суті, з чорнових варіантів безпосередньо чистовий.
Але є й інший спосіб роботи. Деякі вчені конструюють текст статті, або розділу у думці, уявно, їм залишається лише записати текст в той чи інший спосіб. Іноді текст статті або розділу лише диктують друкаркам чи стенографісткам Природно, такий спосіб запису зустрічається, порівняно з попереднім, не часто.