22

Вступ до мікроекономіки розділ 1. Предмет і методи мікроекономіки

1. Обмежені ресурси і необмежені потреби на мікрорівні.

2. Поняття, суб’єкти і методи мікроекономіки. Типи ринків.

1. Обмежені ресурси і необмежені потреби.

Ресурси індивідів (домогосподарств) і фірм – капітал, праця, земля, технологія – є обмеженими, що обумовлює обмеженість доходів індивідів і випуску продукції у фірм. Обмеженість ресурсів породжує обмеженість економічних благ – виробничих і споживчих товарів і послуг.

Потреби – це бажання, які можна задовольнити благами, що приносять корисність індивіду. Потреби не задовольняються повністю: задоволення потреб одного рівня обумовлює виникнення потреб іншого рівня (піраміда А.Маслоу). Потреби є суб’єктивними, але узагальнені платоспроможні потреби стають об’єктивними (формується попит).

Неможливість отримати все одночасно породжує проблему вибору – витрату ресурсів (грошових, матеріальних та ін.) на одні блага і відмову від інших.

Економічний вибір	вибір найкращого серед альтернативних варіантів згідно заданого критерію.
Альтернативні витрати	▪ показують, від скількох одиниць одного блага ( ) має відмовитися споживач в обмін на одиницю іншого ( ); ▪ показують найкращу альтернативу ( ), від якої доведеться відмовитися в обмін на одиницю даного блага ( ).
Крива виробничих можливостей (КВМ)	модель обмеженості ресурсів, ілюструє необхідність прийняття рішень, пов’язаних із альтернативними витратами. Точки КВМ показують максимальне виробництво за ефективного розподілу ресурсів, коли збільшення виробництва одного блага ( ) можливе за рахунок скорочення виробництва іншого ( ) – рис. 1.1. Зауваження. Розподіл ресурсів є неефективним, а виробництво – не – максимальним, якщо ресурси використовуються (1) неповністю; (2) непродуктивно – за допомогою, зокрема, екстенсивних технологій.

Рис. 1.1. Крива виробничих можливостей.		Припущення КВМ: 1. Ресурси є однорідними, а їх величина – постійною. 2. Технологія виробництва є незмінною. 3. Блага ( та ) є однорідними. Альтернативні витрати^1 ( ) для благ обчислюються за формулою: - для дискретних значень КВМ; (на рис. 1.1 ) - для КВМ у вигляді неперервно диференційованої функції. Знак «-» показує, що необхідно відмовитися від одиниць в обмін на виробництво додаткової одиниці блага .
Зростання альтернативних витрат	- з кожним наступним одиничним збільшенням виробництва блага необхідно відмовлятися від все більшої кількості блага .
Підвищення ефективності	(а) більша кількість благ отримана за незмінного обсягу ресурсів; (б) та ж кількість благ отримана з меншого обсягу ресурсів; (в) більший обсяг благ одержаний із меншої кількості ресурсів. Зауваження. Ефективність обсягу випуску благ - , - не означає, що цей обсяг є справедливим для суспільства^2.

Приклад 1.1. КВМ задається функцією . Визначити: 1) скільки можна виробити блага , якщо відмовитися від виробництва блага ; 2) скільки буде вироблено , якщо не вироблятиметься ; 3) якщо , чому дорівнюватиме ; 4) альтернативні витрати виробництва, якщо .

Розв’язання.

1) якщо , то або ;

2) якщо , то або ;

3) якщо , то або ;

4) перепишемо рівняння КВМ у вигляді . Це неперервно диференційована функція, тож знайдемо її похідну . Якщо , то . Це означає, що для виробництва додаткової одиниці необхідно відмовитися від 4 одиниць .

Економічне зростання	означає зміщення КВМ праворуч (внаслідок запровадження нових технологій або застосування додаткових ресурсів).
Економічний спад	означає зміщення КВМ ліворуч (наявність застарілих технологій або вичерпування ресурсів).