Планові показники
Зміст планів інтерпретується в системах відповідних абсолютних і відносних показників, різноваріантні розрахунки яких дають змогу приймати рішення щодо вибору того чи іншого варіанта розвитку підприємства. Для кожного з планів (розділів стратегічного плану) характерні специфічні показники (див. с. 288).
Зв’язок між окремими планами (підрозділами стратегічного плану) здійснюється через певні показники. Так, досягнення запланованих фінансових показників є результатом діяльності всього підприємства. Для цього треба забезпечити виконання всіх підрозділів плану і досягнення кінцевих результатів окремих видів робіт. Наскрізні показники дають змогу встановлювати однозначні для сприймання контрольні точки — певний рівень визначених показників. Це означає, що розрахунок планових та фактичних показників дає кількісне визначення планів, створює умови для організації ефективного контролю за діяльністю як окремих ланок підприємства, так і всього підприємства. Зіставлення планових і фактично досягнутих параметрів системи, відносно якої здійснюється плановий управлінський вплив, допомагає визначити темпи руху у визначеному через стратегічні орієнтири напрямку.
Основні показники планів такі:
план маркетингу — обсяги і приріст продажу, частка ринку та її зміни, витрати й ефективність роботи служби маркетингу, ціни та їхня динаміка тощо;
план з виробництва — обсяг продукції у натуральних показниках: собівартість, рівень витрат на виробництво, ефективність виробництва, рівень використання виробничих потужностей, рівень якості (в тому числі сертифікації), техніко-організаційний рівень виробництва тощо;
фінансовий план — прибутковість, рентабельність (у тому числі ROE, ROI, ROA і т. п.), авансовий капітал в обороті, структура капіталу, коефіцієнти ліквідності, фінансової усталеності тощо;
план по персоналу — чисельність, структура, плинність кадрів, рівень і динаміка платні, рівень кваліфікації тощо;
план по НДПКР — науково-технічний рівень розробок, витрати, дослідження та розробки, патентна «чистота» розробок, рівень науково-технічного потенціалу тощо.
Контрольні точки знаходять своє відображення у характеристиках оргпланів. Наявність організаційних планів створює певні умови для їхнього виконання; однак для того, щоб забезпечити досягнення стратегічних орієнтирів, потрібно здійснити такі кроки, щоб стратегічна та поточна діяльність не «конфліктували» між собою. Проходження наведених етапів забезпечує досягнення поставлених завдань.
1. Доведення завдань до виконавців або підтвердження необхідності виконання ініціативних рішень:
контроль розуміння;
коригування стратегії (в разі потреби);
взаємодоповнення стратегічних і поточних планових завдань.
2. Розробка планів — графіків та взаємодія в межах існуючої та створюваної оргструктур:
призначення (або підтвердження повноважень діючих) керівників за напрямками стратегічних завдань і визначення способу виконання;
урахування формальних і неформальних зв’язків між виконавцями та співвиконавцями і встановлення методів координації;
визначення «контрольних точок»;
налагодження зворотного зв’язку (контроль, облік та аудит).
3. Забезпечення ресурсами та створення системи мотивації виконавців і співвиконавців.
4. Організація процесу виконання стратегічних завдань.
5. Аналіз та оцінка досягнутих результатів, прийняття рішень щодо коригування стратегії та «стратегічного набору».
Детальніше ці питання будуть розглянуті в підрозд. 5.4.
|
Питання для самоперевірки |
?1. Чому методи встановлення стратегії є важливим для підприємства? Опишіть варіанти встановлення стратегій на підприємстві; їхні переваги та недоліки залежно від особливостей функціонування підприємств.
2. У чому переваги планового підходу до визначення стратегій? Які чинники треба враховувати при виборі системи стратегічного планування?
3. Чим пояснюється наявність бар’єрів стратегічного планування на підприємствах України? Наведіть відповідні приклади.
4. Охарактеризуйте ознаки стратегічного планування. Як їх відображено у вимогах до стратегічних планів?
5. Що таке стратегія та тактика управління, як вони впливають на систему планів у організації, на успіх управління загалом?
6. Проаналізуйте зв’язок «стратегічного набору» підприємства та структури стратегічного плану. Як забезпечити якісну розробку та виконання стратегічного плану?
7. Основні відмінності документів стратегічного типу: планів, проектів і програм. Яку роль відіграє стратегічний план в організації виконання програм і проектів?
8. Чим пояснюється необхідність існування альтернативних (резервних) планів? Як їх треба розробляти та застосовувати?
9. Яку роль відіграє план окремого СГЦ у діяльності підприємства загалом? До якого типу він належить?
10. До якого типу планових документів можна віднести документи, що регулюють діяльність окремих функціональних підрозділів? Вкажіть місце бюджетів в системі стратегічного планування.
11. Чи є відмінність між поточними та організаційними планами? Як пов’язані організаційні плани з іншими організаційними документами, що регулюють діяльність підприємства?
12. Визначте місце бізнес-плану в системі планів підприємства. Чи треба розробляти плани іншого типу за наявності бізнес-плану?
13. Як впливають форма власності та підпорядкованість підприємства на визначення форми, змісту та організації виконання планів?
14. Які плани розробляються та виконуються на підприємстві, з діяльністю якого ви обізнані?
15. Наведіть приклади порядку розробки планів на конкретному підприємстві України. Проведіть критичний аналіз цієї системи.
1 Складено на основі: С. Синк. Управление производительностью. — М.: Прогресс, 1989.
1 Див., наприклад, праці: С. Ліндблома, Д. Брайбрука, Дж. Бауера, Дж. Марча, Р. Сайерта, Г. Саймона, Г. Мінцберга, Дж. Стейера, К. Ендрюса тощо.