Логіка мови / мовлення

Логіка мови насамперед може бути описана й з-розуміла, повторена кожним (спосіб усвідомлення той же для всіх), тому що це напрацьовані впродовж довгого існування окремої національної групи правила, як розставити слова, щоб щось назвати й розказати. Вони засвоюються методом спроб і помилок, приноровлення у дитячому віці, або раціонально при заучуванні великої кількості зразків та словесних схем.

У процесі сприймання й передачі якогось змісту, що кодується якимось набором слів у визначеній послідовності, важливе місце належить паузі, яка розділяє потік звуків на частини (синтагми), послідовність яких несе смисл.

Тому насамперед у мовленні важливі граматичні паузи на місці відокремлення синтаксичних одиниць.

До пауз, які гармонізують частинки потоку і виконують художні функції (перетворюють буденну мову на мистецьку, музичну, співну, плавну), належать ритмічні, які у прозових відтинках підсилені повторами граматичних конструкцій (період), однорідні, а у віршових поетичним рядком та строфою.

Вирізняють ще психологічні паузи, вони радше виконують роль налаштування слухача на словесну фразу, яка ось-ось прозвучить; та фізіологічні, зумовленні особливостями дихання промовця.

Логічний наголос – смисловий центр речення і його частини, якщо воно складне. Смислова одиниця мови – речення, тому логічний наголос визначається у ньому; це нова, значуща інформація, яка доповнює тему (підмет, а часто й граматичну основу).

Методи читання

Вибираючи метод читання, варто проаналізувати зміст й визначити жанрові й дискурсивні особливості тексту.

Нейтральна лексика, науковий, діловий стиль, прозовий виклад, епічна розповідь, докладний опис вимагають розповідного стилю читання. Опис вчинків, реалій та предметів, героїв змушує логічні наголоси ставити на дієслова (розповідь) та іменники чи прикметники (описи). Паузи варто робити тривалішими, відчутними.

Для виконання ліричних текстів найкраще надається наспівний метод читання. При цьому гармонізуються інтонаційні хвилі декламування піввіршів та окремих рядків, зростає роль цезур. Логічні наголоси приглушуються або ж їх позиції закріплюються на початках (чи інших місцях) рядка.

Ораторський (патетичний) метод відчутний через продуману постановку логічних наголосів незалежно від їх позицій. Таке читання вимагає усувати низку синтагматичних пауз, відмовитися від строкатості тонів вгору-вниз.

Монотонний метод читання може бути використаний як орнаментування інших, для увиразнення й виокремлення «чужого» голосу, відмінного тону. Він полягає у ретельній передачі віршового розміру, скандуванні, без уваги на смисл та логічні наголоси.

Речетатив – метод виконанання народних українських дум, напівпроговорювання-напівспів, використовується у літургійній церковній практиці. При виголошуванні текстів та віршів може лише імітуватися. Важливо віднайти смисловий центр, основний граматичний наголос і розтягти проказування голосного (або ж протяжно підвищити тон на голосному).

Основні вимоги до читця

1. Вміння емоційно збуджуватись, уявляти прочитане в картинах й образах, а відтак відповідно проголошувати текст;

2. Вміти переключатись із одного психічного стану в інший;

3. Читати чітко, чутно й приємно;

4. Відчувати музику мови;

5. Працювати над технікою мови, удосконалювати її постійно, пробувати різні варіанти прочитання одного й того ж твору;

6. Захоплюватись, але не втрачати почуття міри;

7. Жести доречні, поза стримана, міміка довільна;

8. Мати постійний зоровий контакт із слухачами, стриманість у манері (вимоги проф.Б.Степанишина).

ОЦІНЮВАННЯ

1. Максимальна кількість балів за практичне заняття – 10;

2. Оцінюються виконання домашніх завдань, а саме вивчення напам‘ять і декламування поезій та прозових уривків, письмових робіт, усні доповнення під час опитування.

3. За лабораторні заняття № 1, 2, 3, 4 – по 5 балів;

5. Підготовка вечору сучасної поезії – у межах 20 балів: 5 – підготовка партитури, розшук текстів; 10 – виразне читання фраґменту сценарію, тобто виступ; 5 – письмова рецензія на виступ колег;

6. За лабораторні заняття № 6, 7, 9 – по 10 б.;

7. За письмові рецензії у газетах та активну громадську роботу у місті та на факультеті додається 10 балів.

ЗАЛІКОВИЙ БАЛ 100.

СПИСОК ТЕКСТІВ

ДЛЯ ВИВЧЕННЯ НАПАМ’ЯТЬ

ЗА КУРСОМ «ПРАКТИКУМ ІЗ ВИРАЗНОГО ЧИТАННЯ»

1. Котляревський І., уривок з «Енеїди» або з «Наталки Полтавки»

2. Сковорода Г., одну з байок

3. Забіла В., Гуде вітер вельми в полі

4. Петренко В., Небо

5. Писаревський С., Де ти бродиш, моя доле

6. Гребінка Є., Очи чёрные, одну байку

7. Шевченко Т., Садок вишневий коло хати, Минають дні, минають ночі, Мені однаково, чи буду, Мені тринадцятий минало, За хмарою хмаронька пливе, Мов за подушне, оступили, І дорогою, й золотою, уривки з поем «Сон» (У всякого своя доля), «Причинна» (або з «Тополі», або «Лілея»), «Кавказ», «І мертвим, і живим», «Гайдамаки», «Марія», «Княжна» (Зоре моя, вечірняя»), Як умру, то поховайте, Сонце заходить, гори чорніють, Плач Ярославни

8. Куліш П., Шуканнє-викликаннє (або уривок із «Марусі Богуславки»)

9. Глібов Л., Стоїть гора високая, одна байка

10. Руданський С., Повій, вітре, на Вкраїну, дві співомовки

11. Франко І., чотири поезії на вибір

12. Леся Українка, монолог Мавки із «Лісової пісні», Contra spem spero, дві поезії на вибір

13. Вороний М., Люба панно, дайте руку

14. Олесь О., Чари ночі (або поезія на вибір)

15. Коцюбинський М., уривок із «Intermezzo» (або уривок із новели Стефаника В. «Кленові листки»)

16. Тичина П., три поезії на вибір із «Сонячних кларнетів»

17. Рильський М., Ластівка літає, бо літається, Яблука доспіли

18. Антонич Б.-І., три поезії на вибір

19. Сосюра В., Любіть Україну

20. Стефанович О., Волинь

21. Маланюк Є., Ave, Caeser

22. Симоненко В., Мріють крилами з туману (або на вибір)

23. Павличко Д., Два кольори

24. Малишко А., Пісня про рушник

25. Костенко Л., дві поезії на вибір

26. Стус В., дві поезії на вибір

27. із сучасних поетів: п’ять на вибір

28. Старицький М., Ніч яка, Господи, місячна, ясная

ДОДАТКИ

Алгоритм визначення системи віршування і поетичного розміру вірша:

порахувати кількість складів у рядку та проставити цифру у кінці рядка (одиницею ритму в поезії є рядок)
якщо кількість складів згармонізована, наприклад, 7-8-8-7-7-8, то це силабічна або ж силабо-тонічна система		якщо кількість складів щоразу змінюється, то вірш написаний або в тонічній системі, або це верлібр
проставте наголоси у словах поетичного рядка, якщо бачите згармонізоване чергування, то це силабо-тоніка	якщо – ні, то силабічний розмір, визначте його, порахувавши склади: 14-складовик, 8-складовик	якщо кількість наголосів у сусідніх рядках згармонізована, наприклад, 2-2-3-2-2-1-2-2-3, то це тонічний вірш	якщо – ні, то верлібр
визначте розмір, написавши схему: або ямб, або дактиль і таке подібне		Слід визначити розмір за кількістю наголосів у рядку: або дольник, або тактовик, або 2-іктовий і т.і.

Для перевірки, чи правильно визначили схему й назву віршового розміру, звертайтеся до книг І.Качуровського або Літературознавчих словників.

ПРИ УКЛАДАННІ ПАРТИТУРИ

слід:

1. Проставити граматичні наголоси у словах, при необхідності звернутися до орфоепічного чи орфографічного словника, а також визначити віршовий розмір;

2. Позначити ритмічні паузи;

3. Розбити речення на синтагми й продумати постановку граматичних пауз;

4. Визначити місця логічного наголосу; варто поміркувати одразу про метод читання, який би відповідав жанру й дискурсивним особливостям тексту і відповідно обрати спосіб логічного наголошування;

5. Відшукати фрази із відмінним від загального тоном (іронія, сарказм, вкраплення чужого мовлення), позначити їх у партитурі;

6. Підібрати темп до різних відтинків тексту, вписати його на берегах;

7. Проставити стрілочками зміни тону із низького на високий та навпаки, а також його утримування на одному рівні;

8. Поміркувати над підтекстом та творчим завданням (уявити психологічний стан та наміри ліричного героя, персонажа шляхом літературознавчого аналізу) і додати психологічні та фізіологічні паузи.