- •Укоопспілка полтавський кооперативний технікум
- •Пояснювальна записка
- •Питання для самоперевірки:
- •Самостійна робота 2 Розділ і. Якісний аналіз
- •Тема 1.1. Перша група катіонів
- •1. Аналітичні реакції в якісному аналізі.
- •2. Аналіз «мокрим» і «сухим» шляхом.
- •3. Специфічність і чутливість аналітичних реакцій.
- •Питання для самоперевірки:
- •Самостійна робота 3 Розділ і. Якісний аналіз
- •Тема 1.1. Друга група катіонів
- •1. Гідроліз солей
- •2. Використання вправ на гідроліз солей.
- •Питання для самоконтролю:
- •Самостійна робота 4 Розділ і. Якісний аналіз
- •Тема 1.1. Третя група катіонів
- •1. Суть окисно-відновного процесу.
- •2. Аналіз суміші катіонів ііі групи.
- •3. Значення визначення катіонів ііі групи.
- •Питання для самоконтролю:
- •Самостійна робота 5 Розділ і. Якісний аналіз
- •Тема 1.1. Четверта група катіонів
- •1. Систематичний хід аналізу суміші катіонів 4 групи (розчин без осаду)
- •2. Написання схеми систематичного ходу аналізу суміші катіонів 1-4 груп
- •3. Значення сполук, що містять катіони 1-4 груп
- •1. Дія групових реактивів на катіони 5 групи
- •2. Якісний аналіз катіонів 5 групи
- •1. Дія групових реактивів на катіони 6 групи
- •2. Значення визначення катіонів 6 групи
- •Питання для самоконтролю:
- •Самостійна робота 8 Розділ і. Якісний аналіз
- •Тема 1.3. Аніони аналіз сухої солі
- •1. Групові реактиви на аніони
- •2. Окремі реакції на аніони 1 і 2 групи
- •3. Значення сполук, що містять аніони 1-3 груп
- •1. Роль кількісного аналізу в технохімічному контролі
- •1. Сутність вагового аналізу
- •2. Значення вагового аналізу при дослідженні сировини
- •1. Способи вираження концентрації розчинів
- •2. Обчислення в титриметричному аналізі
- •1. Практичне застосування методу нейтралізації в аналізі продуктів харчування.
- •2. Алкаліметрія. Ацидиметрія
- •3. Ознайомлення із задачами професійного спрямування
- •1. Складання рівнянь окисно-відновних реакцій, визначення коефіцієнтів методом електронного балансу
- •1. Застосування методу перманганатометрії, йодометрії
- •2. Визначення окисників, відновників
- •1. Значення методу осадження у технохімічному контролі
- •1. Умови застосування комплексонометричного методу
- •Застосування комплексонів в аналізі.
- •Індикатори комплексонометрії.
- •Підбір умов для титрування іонів металів.
- •4. Загальна твердість води та її комплексонометричне визначення
- •1. Значення фізико-хімічних методів аналізу
- •2. Прилади для фотометрії
- •3. Потенціометрія
- •1. Вибір проб для аналізу
- •1. Органолептична оцінка хліба і хлібобулочних виробів
- •1. Суть методу нефелометрії, поляриметрії, рефрактометрії
- •Питання для самоконтролю:
- •Література
1. Застосування методу перманганатометрії, йодометрії
2. Визначення окисників, відновників
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Приклади практичного застосування перманганатометрії:
-визначення заліза (II);
-визначення пероксиду водню.
Прикладами практичного застосування перманганатометрії є визначення
заліза (II) та пероксиду водню.
а) Визначення заліза у солі Мора або у залізному купоросі, де воно перебуває у ступені окиснення +2, здійснюється прямим титруванням перманганатом. При цьому відбувається реакція за схемою:
Процедура такого визначення детально викладена у методичних вказівках.
При аналізі об’єктів , які містять залізо (IІI), його необхідно спочатку відновити, наприклад, у редукторі, і лише потім титрувати перманганатом. Приблизна схема аналізу залізних руд полягає у наступному. Руду розчиняють у соляній кислоті , а потім відновлюють невиликим надлишком хлориду олова (II):
Надлишок SnCl2 перед титруванням необхідно окислити (оскільки КMnO4 буде розходуватись і на нього ) розчином хлориду ртуті (II):
При цьому осад каломелі дуже повільно реагує з перманганатом, чим можна знехтувати. Підготовленій таким чином холодний розчин хлориду заліза (II) титрують робочим розчином KmnO4 до появи рожевого забарвлення, як це було показано вище.
б) Визначення вмісту пероксиду водню (пергідролю), який постачається у вигляді 30%-го розчину, необхідно передусім у зв’язку з його постійним розкладом:
Цей розклад не припиняється навіть у присутності стабілізаторів - пірофосфату натрію і саліцилової кислоти.
Як відомо, пероксид водню має одночасно властивості і окисника , і відновника. Це пояснюється проміжною ступінню окиснення кисню(-1). Із наведеної діаграми видно, що пероксид водню є більш сильним відновником, ніж вода, де кисень знаходиться в найнижчому ступені окиснення. З іншого боку, той же пероксид водню, є більш сильним відновником, ніж вільний кисень. Це явище пов’язано з нестійкістю сполук кисню з проміжною ступінню окиснення.
Отже, при перманганотометричному способі визначення пероксиду водню відбувається реакція:
або в молекулярному вигляді
З рівняння реакції видно, що еквівалентна маса пероксиду водню дорівнює половині його молярної маси
Титрування перманганатом калію проводять, як і в попередніх випадках, у присутності розведеної (1:4) H2SO4, але зі зрозумілих причин, без нагрівання. Кінець титрування фіксують за з’явленням від однієї краплі рожевого забарвлення, що не зникає з часом.
Деталі методики визначення пероксиду водню наведені у методичних вказівках. При відомій наважці пергідролю і даними титрування масова частка H2O2 може бути обчислена за формулою:
Питання для самоконтролю:
1. Де застосовують перманганатометрію?
2. Поясніть як визначають залізо у солі Мора.
3. Як визначають перекис водню за даною методикою?
Самостійна робота 15
Розділ І. Кількісний аналіз
Тема. Метод осадження
Питання: