Тема. Міжнародна економічна інтеграція

В темі розглядається економічна інтеграція як закономірний результат розвитку міжнародної торгівлі товарами і послугами та міжнародного руху факторів виробництва, що мали місце за рахунок швидкого економічного росту розвинутих країн та удосконалення засобів міжнародного транспорту та комунікацій. Вона представляє собою процес зближення і взаємопроникнен­ня національних економік; це якісно вищий етап інтернаціоналізації життя, що виявляється у розвитку всіх форм і методів здійснення між­народної економічної інтеграції; це такий етап міжнародного госпо­дарського співробітництва, коли центр його тяжіння переноситься в середовище матеріального виробництва; це процес стирання відмін­ностей між країнами в сфері економіки, між суб'єктами господар­ської діяльності; це господарські відносини, в яких відсутня дискри­мінація іноземних партнерів у кожній з національних економік.

Особливості міжнародної економічної інтеграції:

• синхронізація (органічна взаємодія) процесів відтворення в ме­жах груп країн;

• створення господарського комплексу з тісними взаємозв'язками національних економік;

• поглиблення міжнародного поділу і кооперації праці;

• формування наднаціональних органів регулювання міжнародної економічної інтеграції;

• узгоджена політика в реалізації взаємних економічних відносин, а також господарських зв'язків з іншими державами.

Розвиток процесу міжнародної економічної інтеграції базується на таких передумовах:

• об'єктивний процес розвитку виробничих сил, які переростають національні межі;

• розвиток транснаціональних корпорацій і банків, зближення, пе­реплетення національних фінансових капіталів (зближення ва­лютно-фінансових відносин сприяє розвитку міжнародної еконо­мічної інтеграції);

• закономірності розвитку науково-технічної революції;

• наявність досить високого рівня економічного розвитку країн, що інтегруються;

• наявність тривалого періоду і досвіду взаємного економічного співробітництва групи країн (інтеграція є продовженням цього співробітництва, його вищим рівнем);

• загальні історичні, культурні умови розвитку країн.

Міжнародна економічна інтеграція відбувається на кількох рів­нях. Основний рівень — господарська взаємодія підприємств і органі­зацій різних країн. Вони виступають безпосередніми учасниками ін­теграційних процесів, оскільки здійснюють виробництво, експорт і імпорт товарів і послуг, спеціалізацію і кооперацію.

Другий рівень міжнародної економічної інтеграції — господар­ська взаємодія окремих держав. На цьому рівні створюються умови для розвитку інтеграційних процесів між державами і державні структури (міністерства, відомства, організації, корпорації) беруть безпосередню участь у міжнародній економічній інтеграції.

Третій рівень міжнародної економічної інтеграції — це функціо­нування інтеграційного угруповання окремих країн ЄС. На ньому формується система відносин з кожним учасником інтеграції, з тре­тіми країнами, міжнародними економічними організаціями. Інтегра­ційне угруповання є якісно вищим порівняно з першими двома рів­нем розвитку міжнародної економічної інтеграції і в межах світово­го господарства є цілісним економічним утворенням. Оскільки міжнародна економічна інтеграція є продовженням розвитку інтернаціоналізації господарського життя, економічного співробітництва країн світового співтовариства, необхідно зазначити відмінності цих процесів.

Основні відмінності міжнародної економічної інтеграції порівняно з традиційним економічним співробітництвом:

1. На етапі міжнародної економічної інтеграції країни виконують такі нові завдання:

• зміна структури галузей економіки;

• встановлення міжгалузевих зв'язків між державами;

• формування міжнародного господарського комплексу, що вклю­чає самостійні, відтворювальні, галузеві, регіональні й управлін­ські органи.

2. Зростає рівень об'єднання різних ресурсів країн з метою спіль­ного вирішення соціально-економічних проблем.

3. Створюється загальний господарський простір для виробників і споживачів продуктів та послуг інтегрованих країн.

Міжнародна економічна інтеграція здійснюється на основі розробки довгострокових цільових програм господарської взаємодії зацікавлених країн. Розглядаються основні форми міжнародної економічної інтеграції:

Зона вільної торгівлі є інтеграційним об'єднанням держав у сфері торговельних відносин, в якому скасовано мита, що регулюють їх господарські зв'язки. При цьому країни-учасниці зони вільної торгівлі зберігають митні бар'єри, спрямовані проти країн, що не входять до такої зони. Приклади зони вільної торгівлі:

• зона вільної торгівлі між США, Канадою і Мексикою;

• Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ);

• Латиноамериканська асоціація вільної торгівлі (ЛАВТ, існувала до 1980р.).

Митний союз представляє собою інтеграційне об'єднання, в якому скасовано ми­та між країнами-учасницями і встановлено єдині мита щодо третіх країн (зовнішні митні тарифи). Митний союз поширюється лише на зовнішньоторговельну політику країн-учасниць. Як і зона вільної торгівлі, митний союз — це початкова форма міжнародної економіч­ної інтеграції. Приклади митного союзу:

• Центральноамериканський спільний ринок (ЦАСР);

• Співтовариство і спільний ринок країн Карибського басейну (КАР1КОМ);

• Андська група (Болівія. Чилі, Колумбія, Еквадор та ін.).

Спільний ринок є інтеграційним об'єднанням, в якому відбувається вільний рух товарів, послуг, капіталу і робочої сили і здійснюється господарська взаємодія між країнами в сфері виробництва. Приклад спільного ринку — Європейський Союз (ЄС).

Економічний союз представляє собою інтеграційне об'єднання, в якому поряд із вільним переміщенням капіталу, робочої сили, товарів, послуг, роз­витком виробничої інтеграції здійснюється узгодження загальної економічної політики країн-учасниць. Приклад економічного союзу — здійснення в країнах ЄС з 1999 р. єдиної грошової політики і запровадження спільної грошової одини­ці - евро. Це полегшує взаєморозрахунки і сприяє поглибленню ін­теграційних процесів у межах ЄС.

Економічний союз передбачає уніфікацію кредитно-грошових відносин, соціальної політики, стратегії економічного розвитку, оподаткування, а також створення наднаціональних органів, рішен­ня яких є обов'язковими для кожного члена економічного союзу.

Політичний союз є об'єднанням держав, яке здійснює повну еко­номічну інтеграцію і доповнює її узгодженням політичних дій, прий­няттям і виконанням спільних політичних рішень. Приклад політичного союзу — створення Європейського парла­менту, метою якого є ще більше об'єднання Європи (мирне співісну­вання, господарське співробітництво).

У світовому господарстві інтеграційні угруповання формуються за такими напрямами:

• створення національних органів, які управляють інтеграційними процесами;

• створення наднаціональних органів з управління інтеграційними процесами;

• розвиток транснаціональних форм господарського життя транс­національних корпорацій.

У сучасних умовах розвиток міжнародної економічної інтеграції має певні тенденції:

• динамізм процесів міжнародної економічної інтеграції (інтегра­ційні процеси охоплюють усі галузі економіки у дедалі більшому масштабі);

• нерівномірність розвитку і реалізації форм міжнародної еконо­мічної інтеграції (невисокими темпами розвивається інтеграція в провідних галузях господарства, які визначають НТП, що пояс­нюється конкуренцією);

• розвиток поряд з інтеграційними дезінтеграційних процесів;

• переважний розвиток регіональних міжнародних економічних уг­руповань;

• формування реальних умов для розвитку глобальної, світової економічної інтеграції.

Отже, процес міжнародної економічної інтеграції характеризується різними особливостями і має конкретні форми, також інтеграційні процеси найповніше виявляються в межах міжнародних регіональних інтеграційних угруповань, які діють на всіх континентах. У світі їх налічується понад 20. Загалом міжнародна економічна інтеграція в сучасних умовах охоплює всі сфери суспільного виробництва переважної більшості країн світу і прямо або опосередковано виступає одним з основних чинників їх економічного зростання.