Інформаційна архітектура

Побудова інформації, заснована на об’єктно - орієнтованому підході, дає логічне обґрунтування застосуванню принципів управління відкритими системами в системах управління телекомунікаційними мережами.

Інформаційна архітектура визначає склад інформації управління ("інформаційна модель управління") і правила обміну інформацією між блоками функцій системи управління . Інформаційна архітектура базується на використанні ЕМВВС стосовно до TMN, тобто процеси управління телекомунікаційними мережами розглядаються в термінах ЕМВВС. Інформація управління формується на прикладному рівні ЭМВВС і включає прикладні функції управління, такі як збереження, пошук, обробку інформації.

Методологія системи управління використовує принципи управління системами ЕМВВС і базується на об’єктно - орієнтованому підході. Ресурси, якими управляють, представляються у виді управляючих об’єктів (УО), що є абстрактним представленням ресурсу мережі (NE). УО визначається за допомогою його атрибутів, що характеризують, операцій управління, реакції на них і повідомлень, що надаються об’єктами.

У системі управління процеси управління виконують одну з двох можливих ролей:

- роль адміністратора (частина розподіленої системи управління, що видає вказівки й одержує повідомлення);

- роль агента (частина прикладного процесу, що управляє своїми управляючими об'єктами, що приймає вказівки адміністратора і формує повідомлень).

Адміністратор і агент - частина прикладних функцій управління . Блоки функцій СУСС використовують взаємозв'язок Адміністратор/Агент для виконання операцій управління, що реалізуються шляхом використання послуг CMIS і протоколу CMIP.

Фізична архітектура

Опис реалізованих інтерфейсів і зразки фізичних компонентів (апаратне і програмне забезпечення), що складають систему управління.

Фізична архітектура описує фізичні компоненти й інтерфейси між ними, що складають фізичну основу управління. Інтерфейси фізичної архітектури відповідають опорним точкам функціональної архітектури.

OS (операційна система) - пристрій, що виконує функції OSF, а при необхідності та функції MF, QAF і WSF.

DCN (мережа передачі даних) - мережа телекомунікацій, що забезпечує функцію DCF і реалізує рівні 1-3 ЕМВВС.

В системі управління телекомунікаційними мережами необхідне фізичне з'єднання може бути реалізоване на виділених лініях, мережі передачі даних з комутацією пакетів (Х.25), каналах B і D мережі ISDN, мережі сигналізації N7 по загальному каналу, що комутується, телефонної мережі загального користування, вбудованих каналах зв'язку в синхронній цифровій ієрархії (SDH), локальних мережах тощо. На місцях фізичні з'єднання організуються за допомогою підмереж з конфігурацією точка-точка, зірка, шина чи кільце.

MD (посередницький пристрій) - пристрій, що реалізує функції MF, а у разі необхідності і функції OSF, QAF і WSF.

QA (Q - адаптер) - пристрій, що реалізує функцію QAF (з'єднує елементи мережі, що містять нестандартний інтерфейс М, з інтерфейсом Qx чи Qз).

WS (робоча станція) - пристрій, що виконує функцію робочої станції. WS перетворює інформацію на інтерфейсі F у формат, придатний для відображення на інтерфейсі G (машина-людина).

NE (мережний елемент) - включає телекомунікаційне обладнання і допоміжне обладнання, що реалізує функції управління. NE може містити один чи більше стандартних інтерфейсів типу Q, а за необхідності інтерфейс F, а також X.

Елементи мережі, що не мають стандартних інтерфейсів, включаються до системи управління телекомунікаційними мережами за допомогою QA.